- •Змістовий модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази
- •Тема 1.Часові межі феномену глобалізації
- •Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»)
- •2. Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену (концепція реалістів)
- •3. Концепція протоглобалістів
- •4. Концепція глобалізації як певної позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція е. Азроянца)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Сучасна методологія глобалістики
- •1. Глобалізація та її суть
- •2. Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази
- •Предмет глобалістики формують багатовекторні напрями наукових досліджень
- •1. Філософсько-методологічний напрям.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики
- •1. Основні школи сучасної глобалістики
- •2. Становлення теоретичної бази глобалістики
- •3. Міждисциплінарний статус глобалістики
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 Становлення глобальної економіки
- •1. Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі
- •2. Закономірності функціонування глобальної економіки
- •3. Інституційне середовище глобальних трансформацій
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів
- •2. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •3. Однополярна глобалізація і роль сша в світовій економічній системі
- •Тема 6. Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •1. Характеристика сучасного етапу глобалізації
- •2. Діапазон і характер критики глобальних економічних процесів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Парадоксальна природа глобальних трансформацій
- •1. Сутність глобальних економічних парадоксів
- •2. Базові глобальні парадокси, їх характеристика
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку
- •Тема 8 Альтерглобалізм та його форми
- •1. Сутність альтерглобалізму, його значення для розвитку глобалізації
- •2. Програми альтерглобалізму
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Глобальна економіка як прогностична реальність
- •1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
- •2. Прогностичні сценарії глобального розвитку
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 Регулятивні механізми глобальної економіки
- •1.Трансформація регулюючої ролі держави в економіці за умов глобалізації
- •2. Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки
- •3. Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Міжнародні стратегії глобалізації
- •1. Сутність стратегії, її формування
- •2. Стратегії глобального розвитку світу
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •1. Стратегія інтеграції України у міжнародний економічний простір
- •2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
- •3. Світ і Україна у ххi столітті: взаємозв’язки і співвідношення глобального та національного розвитку
- •3. Змінити банківську систему таким чином, щоб із нестійкої економічної системи, як це має місце сьогодні, вона формувала стійку економічну систему.
- •7. Для того щоб ввійти в коло розвинених держав, потрібно в економіці, політиці та культурі відтворювати всі ознаки розвинених держав, виписані в працях автора:
- •Контрольні запитання
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Глобальна економіка
7. Для того щоб ввійти в коло розвинених держав, потрібно в економіці, політиці та культурі відтворювати всі ознаки розвинених держав, виписані в працях автора:
- не протиставлення, а органічна єдність ринкової саморегуляції та державного регулювання економіки;
- розвиток на основі сукупності економічних теорій, серед яких провідною є українська інноваційна теорія;
- розвинена демократія, незалежність і патріотизм засобів масової інформації;
- заборона продажу землі іноземцям, обмеження іноземних інвестицій в свої фірми;
- використання національної ідеї, національних інтересів як ідеології розвитку країни;
- збереження незалежності і керованості в політиці, економіці та культурі, забезпечення всіх умов для національної безпеки;
- політика односторонньої лібералізації зовнішньоекономічної діяльності по відношенню до країн, ринок яких завойовується з одночасним захистом свого ринку та підтримкою свого виробника тощо).
8. Потрібно враховувати подвійну мораль Заходу. Захід ніколи не проводив у себе реформи за моделлю МВФ. Це рецепт Заходу для слаборозвинених країн.
Всі ті країни, які досягали успіхів в економічному розвитку, ніколи не співпрацювали із МВФ. Всі ті, хто виконують умови МВФ, крім боргів та фінансового закабалення, нічого не мають. Чехія, Словенія досягла успіху тільки після того, як відмовились від умов МВФ, а Польща після того, як «підіграла» МВФ, пишуть в своїй монографії Пахомов Ю. М., Кримський С. Б., Павленко Ю. В. Дж. Стігліц сказав стосовно «порад» фанатиків монетаризму МВФ: «Якби цим порадам слідували, то не вдалося б досягти в США значного економічного зростання». Ще сильніше висловився відомий економіст США Дж. Гелбрайт: «Ті, хто говорять про повернення до вільного ринку часів А. Сміта, — це люди з психічними відхиленнями клінічного характеру». Такої ж думки про модель МВФ лауреат Нобелівської премії С. Джордж: хоч вона й застосовується вже більше 20 років, але пішла на користь лише західним банкам, а не країнам, яким вона була нав'язана.
Таким чином, для розвинених країн Україна приваблива як сировинний придаток (займаючи 1 % території земної кулі, Україна має 5,2 % природних ресурсів). Заходу Україна потрібна слухняна і деградована, Українському народу — сильна і незалежна!
За умов нинішньої макроекономічної політики ігноруються такі очевидні рекомендації економічної теорії:
а) маса грошей повинна бути достатньою для розвитку виробництва і розв'язання проблеми платежів (у США маса грошей коливалась у різні періоди від 40 до 100 відсотків, ми ж сьогодні маємо лише 14 відсотків, що спричиняє найбільшу в Європі їхню швидкість обороту, загострення кризи платежів, бартеризацію — в цілому нищення власного виробництва і зубожіння широких верств населення);
б) якщо заморожується зарплата, одночасно заморожуються і ціни (досвід Ізраїлю, Аргентини, Бразилії та ін.). У нас же заморожується зарплата і лібералізуються ціни;
в) за умов протекціоналізму цільова емісія грошей у нові технології і виробництво не зумовлює зростання інфляції; збільшення боргів веде до зростання рівня оподаткування (отже, зниження податків можливе тільки за умови відкидання нинішніх правил співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, бо виконання їхніх умов означає фінансове закабалення України);
г) загальний дефіцит бюджету дорівнює первинному дефіциту плюс процентні виплати за боргами.
Із викладеного стає зрозумілою і предметною необхідність досягнення взаєморозуміння між гілками влади. Воно має бути у розробці без залучення іноземних експертів-консультантів, за прийняття Верховною Радою засад внутрішньої і зовнішньої політики України, стратегії економічного розвитку, формування ідеології, філософії і механізмів прогресивних реформ для України, бо нинішні — це шлях деградації, що веде до національної катастрофи.
