- •Змістовий модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази
- •Тема 1.Часові межі феномену глобалізації
- •Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»)
- •2. Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену (концепція реалістів)
- •3. Концепція протоглобалістів
- •4. Концепція глобалізації як певної позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція е. Азроянца)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Сучасна методологія глобалістики
- •1. Глобалізація та її суть
- •2. Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази
- •Предмет глобалістики формують багатовекторні напрями наукових досліджень
- •1. Філософсько-методологічний напрям.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики
- •1. Основні школи сучасної глобалістики
- •2. Становлення теоретичної бази глобалістики
- •3. Міждисциплінарний статус глобалістики
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 Становлення глобальної економіки
- •1. Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі
- •2. Закономірності функціонування глобальної економіки
- •3. Інституційне середовище глобальних трансформацій
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів
- •2. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •3. Однополярна глобалізація і роль сша в світовій економічній системі
- •Тема 6. Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •1. Характеристика сучасного етапу глобалізації
- •2. Діапазон і характер критики глобальних економічних процесів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Парадоксальна природа глобальних трансформацій
- •1. Сутність глобальних економічних парадоксів
- •2. Базові глобальні парадокси, їх характеристика
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку
- •Тема 8 Альтерглобалізм та його форми
- •1. Сутність альтерглобалізму, його значення для розвитку глобалізації
- •2. Програми альтерглобалізму
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Глобальна економіка як прогностична реальність
- •1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
- •2. Прогностичні сценарії глобального розвитку
- •Контрольні запитання
- •Тема 10 Регулятивні механізми глобальної економіки
- •1.Трансформація регулюючої ролі держави в економіці за умов глобалізації
- •2. Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки
- •3. Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Міжнародні стратегії глобалізації
- •1. Сутність стратегії, її формування
- •2. Стратегії глобального розвитку світу
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •1. Стратегія інтеграції України у міжнародний економічний простір
- •2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
- •3. Світ і Україна у ххi столітті: взаємозв’язки і співвідношення глобального та національного розвитку
- •3. Змінити банківську систему таким чином, щоб із нестійкої економічної системи, як це має місце сьогодні, вона формувала стійку економічну систему.
- •7. Для того щоб ввійти в коло розвинених держав, потрібно в економіці, політиці та культурі відтворювати всі ознаки розвинених держав, виписані в працях автора:
- •Контрольні запитання
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Глобальна економіка
3. Однополярна глобалізація і роль сша в світовій економічній системі
Глобалізація - це реальність сьогоднішнього дня, що знаходиться в центрі уваги найбільш великих міжнародних форумів, конференцій, дискусій, симпозіумів і т. д.
Процеси глобалізації являють собою «поширення атлантизму в глобальному масштабі», «нав'язування всім країнам і державам світу західного економічного, політичного, культурного, технологічного та інформаційного коду».
Це експансія американської моделі на увесь інший світ у політичній, економічній та культурній сферах. У політиці це ліберальна демократія, в економіці це ринкова модель, в культурі це стиль «фьюжн ».
Євроамериканські ЗМІ глобалізацію представляють всьому світу як неминучий, об'єктивний і величний процес закономірного об'єднання всіх народів землі в єдину і гомогенну систему «нового світового порядку», яка об’єднує права людини, ліберальну демократію, вільний ринок, відкрите суспільство та інформаційну революцію.
З цієї позиції глобалізація має нейтральний, деідеологізований характер і стимулюється природними, історичними і навіть космічними процесами. При цьому об'єктами глобалізації стають всі без винятку країни світу, а її суб'єктом - абстрактна історична необхідність.
З огляду на політико-ідеологічні події останніх 4-5 років: натовських бомбардувань Югославії (1999 г), збройної компанії США проти Афганістану та Іраку - і відвертих офіційних виступів високопоставлених американських чиновників (включаючи президента) проти всього, що не вписується в американську систему «загальнокультурних» цінностей, не можна не погодитися з одкровенням Г. Киссенджер: «... те, що зазвичай називають глобалізацією, насправді просто інша назва панівної ролі Сполучених Штатів».
Отже, глобалізація є не що інше, як нав'язування всьому світу американської культурно-цивілізаційної моделі під прикриттям ліберал- демократичної риторики про права людини і т.п.
США накривають світ мережею транснаціональних корпорацій, в яких корпоративна культура стає важливіше культури національної. Англійська мова стала універсальною, світовою мовою. Миру нав'язується не тільки спосіб життя, але і образ думок. У підсумку - створення світового уряду , відмирання ООН , НАТО та інших міжнародних організацій . В ідеалі - світ як Сполучені Штати Світу. Росія як велика цивілізація, як суверенна держава, як особлива культура, зникає і перетворюється на сировинний придаток Сполучених Штатів.
Як джерело і предмет глобалізації на сьогодні розглядати американський капітал. Ще на початку 1970-х років XX ст., коли з’ясувалося, що американська економіка більше не в змозі підтримувати обмін доларів на золото, падіння системи «золотого стандарту», що спостерігалося, за законом паритету купівельної спроможності валют повинно було призвести до незворотної зміни: змістити долар з п’єдесталу головної грошової одиниці світу і замінити його «валютним кошиком». Насправді конкурентна боротьба валют основних розвинутих країн припинилася тільки номінально, між тим як реально створена паритетна одиниця не здобула статусу засобу безпосереднього обороту.
На рівні базису, де відбувається реальний зовнішньоекономічний обмін, конкуренція валют збереглася навіть у ще жорсткішій формі, оскільки був усунутий головний і об’єктивний арбітр — золото.
Відміна «золотого стандарту» дозволила досить стрімко наситити доларами США канали світової грошово-валютної системи. Основні розвинуті країни своєчасно відреагували на прямі загрози, що виникли, шляхом встановлення принципу обов’язкового товарного забезпечення іноземних інвестицій в національну економіку. Заборона монетарних американських інвестицій, обов’язкове їх матеріальне забезпечення дозволило європейським країнам зберегти конкурентні переваги.
В інших регіонах планети експансія долара зростала майже безперешкодно завдяки створеній США системі зростаючого зарубіжного попиту на цю валюту.
Після колапсу системи «золотого стандарту» долар не тільки не здав власних позицій світової резервної валюти, а й досяг більшого — перетворення на глобальну валюту, в якій є номінованою більшість монетарних інструментів, що були випущені в світовий оборот — від банківських кредитів до державних облігацій.
США де-факто перехопили функцію світового емісійного центру і — відповідно—верховного контролера інтернаціональних потоків глобального товарно-грошового обороту. Тільки з 1990-х років XX ст. потік світових подій, як зазначалося раніше, почав оцінюватися в контексті глобалізації (коли до зони, що перебувала під контролем американського капіталу, було втягнуто більш ніж 1/6 планети плюс країни Східної Європи). Дезінтеграція і втягнення 1/6 планети до сфери впливу капіталу США зробили останній по-справжньому глобальним.
Провідне положення США у світовій економіці забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабі і багатству ринку, рівню науково-технічного потенціалу, могутній і розгалуженій системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу.
Надзвичайно висока ємність внутрішнього ринку забезпечує США унікальне місце у світовій економіці. Найвищий обсяг ВВП у світі означає, що США витрачають більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Важливим фактором, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів щодо інших країн. У США до початку 90-х років склалася стійка структура господарства, у якому переважна питома вага належить виробництву послуг. Їхня частка у ВВП складає більш 70%, частка матеріального виробництва - близько 30%, продукції сільського господарства - близько 2,0 %. Ще більш значна роль сфери послуг у зайнятості.
У число провідних галузей входять автомобілебудування, авіакосмічна, телекомунікаційна, хімічна, електротехнічна й електронна. Вони займають провідні позиції у світі. Країна володіє найбільш ємним у світі ринком машин і устаткування. На його частку приходиться понад 40% реалізованої в розвитих країнах продукції машинобудування.
США володіють самим великим у світі науково-технічним потенціалом, що є в сучасних умовах вирішальним фактором розвитку економіки і конкурентноздатності у світовому господарстві. Щорічні асигнування на НІОКР у США перевищують подібні витрати Британії, Німеччини, Франції і Японії разом узятих. По їхньому обсязі американські корпорації домінують у багатьох галузях.
Американські корпорації міцно утримують першість у світі по таких напрямках НТП, як виробництво літаків і космічних апаратів, надпотужних комп'ютерів і їхнього програмного забезпечення, виробництво напівпровідників і новітніх могутніх інтеграційних схем, виробництво лазерної техніки, засобів зв'язку, біотехнології. У головних нововведеннях США випереджають конкурентів у середньому на десять років.
Ще однією сферою, де американці утримують дуже міцні позиції, є обробка накопичених масивів знань і надання інформаційних послуг. Цей фактор відіграє дуже істотну роль, тому що швидке і якісне інформаційне забезпечення стало в усе зростаючій ступені визначати ефективність роботи усього виробничого апарата. У США зосереджено 75% банків даних, що існують в розвитих країнах.
Ядро науково-технічного потенціалу США складають кадри висококваліфікованих вчених і інженерів, зайнятих у проведенні наукових досліджень і розробок.
США належить особлива роль у функціонуванні світового господарського комплексу, особливо в другій половині XX ст. Відносини домінування і партнерства в області світової торгівлі, інвестицій, що складаються між США, Західною Європою, Японією, новими індустріальними країнами, пройшли ряд етапів у своєму розвитку. Спочатку була абсолютна перевага США, а потім, у міру посилення економіки інших країн, відносини між ними поступово переходили в конкурентне співробітництво, у якому США змушені частково уступати свою частку впливу суперникам, переміщаючи свій вплив на більш високий технічний рівень. Дотепер американські компанії переважають на багатьох ринках у світовій торгівлі, позичкового і підприємницького капіталу.
Контрольні запитання
1.У чому полягають цивілізаційні аспекти економічного розвитку?
2. Дайте характеристику ключових глобальних проблем економічного розвитку.
3. У чому суть однополярної глобалізації і роль США в світовій економічній системі?
4. Яка роль відводиться США у світовій економіці?
