Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ України

Дніпропетровська державна

фінансова академія

ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Опорний конспект лекцій

для студентів вищих навчальних закладів

Дніпропетровськ – 2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Опорний конспект лекцій

для студентів, які навчаються

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»

за галуззю знань 0305 - Економіка та підприємництво

Дніпропетровськ – 2014

ББК 65.52

Т 12	Глобальна економіка: опорний конспект лекцій для студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за галуззю знань 0305 - Економіка та підприємництво - Дніпропетровськ, - Дніпропетровська державна фінансова академія, 2014. – 90 с.

Опорний конспект лекцій розкриває питання щодо становлення глобальної економіки, потенційних можливостей розвитку національних економік в умовах глобалізації, а також визначення ефективної стратегії для реалізації цих можливостей. В стислій формі аналізується особливості проблем глобалізаційних процесів, даються контрольні запитання, список рекомендованої літератури.

Автори-укладачі:	В.А. Табінський –	кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії
	Ю.Є. Осацька –	кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії
	Т.В. Корягіна –	кандидат з державного управління, доцент, завідувач кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії
Рецензенти:	І.Д. Падерін –	доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємства. Дніпропетровської державної фінансової академії
	К.С. Жадько –	доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри обліку та економічного аналізу Дніпропетровської державної фінансової академії
Відповідальний за випуск:	Т.В. Корягіна –	завідувач кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії

Розглянуто та схвалено

науково-методичною комісією

економічного факультету

Протокол №___ від ___________

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри

економічної теорії

Протокол № 11 від 16.06.2014 р.

ЗМІСТ

Передмова	4
Змістовий модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази	5
Тема 1. Часові межі феномену глобалізації	5
Тема 2. Сучасна методологія глобалістики	12
Тема 3. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики	18
Тема 4. Становлення глобальної економіки	25
Тема 5. Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів	36
Тема 6. Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації	44
Тема 7. Парадоксальна природа глобальних трансформацій	49
Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку	53
Тема 8 Альтерглобалізм та його форми	53
Тема 9. Глобальна економіка як прогностична реальність	59
Тема 10. Регулятивні механізми глобальної економіки	66
Тема 11. Міжнародні стратегії глобалізації	71
Тема 12. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації	78
Література	88

ПЕРЕДМОВА

Дисципліна «Глобальна економіка» є важливою складовою економічної науки, а також передумовою успішної діяльності кожного господарюючого суб’єкта, важливою функцією ефективного управління й знаряддям контролю за раціональним і економічним використанням ресурсів, розвитком господарських процесів та їх результатами.

Однією з основних умов реалізації визначених пріоритетів є підготовка кваліфікованих фахівців для роботи у сфері економічної діяльності. Даний конспект лекцій з дисципліни «Глобальна економіка» дає змогу студентам набути знання щодо становлення глобальної економіки, потенційних можливостей розвитку національних економік в умовах глобалізації, а також визначити ефективні стратегії для реалізації цих можливостей.

Опорний конспект лекцій посібник підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни «Глобальна економіка» для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво.

Даний конспект лекцій призначений допомогти у вивченні дисципліни, наочно розкрити зміст термінології глобалізацій них процесів, сутність їх методів і методології.

Матеріали конспекту лекцій систематизовано у два розділи:

У першому розділі «Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази» розповідає про концепції глобалізації як зміни форми історичного процесу, етапи становлення глобалістики та її методологічної бази, визначені особливості глобальних економічних проблем, протиріччя, які відображають їх сутність в сучасних умовах розвитку. Матеріал структуровано за програмою вивчення дисципліни в розрізі окремих тем.

У другому розділі «Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку» дозволяє виявити основні форми та напрями міжнародної глобалізації, стратегію економічного розвитку України на сучасному етапі.

Лаконічність і доступність наведеного матеріалу дозволить без будь-яких зусиль усвідомити проблемний характер окремих положень. Матеріал, викладений у конспекту лекцій дозволе звільнити час для практичної підготовки.

Опорний конспект лекцій з дисципліни може бути корисним для студентів всіх форм навчання, дає можливість їм самостійно вивчати основні проблеми глобалізаційних процесів сучасності.

Змістовий модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази

Тема 1.Часові межі феномену глобалізації

План вивчення теми

1. Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»).

2. Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену (концепція реалістів).

3. Концепція протоглобалістів.

4. Концепція глобалізації як певної позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція Е. Азроянца).

1. Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»)

Існує безліч різноманітних підходів, теоретичних конфігурацій, які пропонують інструментарій пізнання глобальних проблем, розкривають їх зміст і, відповідно, презентують певні часові орієнтири глобалізації.

Узагальнення їх дозволяє виокремити чотири базові концепції, що віддзеркалюють історичні кордони цього феномену:

1. Концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»);

2. Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену (концепція реалістів);

3. Концепція протоглобалістів;

4. Концепція глобалізації як певної позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція Е. Азроянца).

Перша концепція дістає найширше визнання у працях Р. Робертсона, М. Уотерса, Г. Терборна, Ф. Броделя, Л. Туроу, А. Маслоу, Г. Дилигенського, Ю. Красіна, Ю. Пахомова та ін.

Так, Р. Робертсон і М. Уотерс вважають, що глобалізація є тривалим історичним процесом, і її початок відносять до рубежу ХV — ХVІ ст., а Г.Терборн виокремлює в історії принаймні, шість хвиль глобалізації, найраннішою з яких він вважає експансію світових релігій у III — VII ст. н.е.

Дослідник Г. Померанц взагалі поставив під сумнів історичну винятковість явища «глобалізація». «...У ІІ тисячолітті до Р. Х. володарі-завойвники почали називати себе царями чотирьох сторін світу, — зазначає Померанц. — Відтоді можна говорити про початок глобалізації». Автор веде читача «сходинками глобалізації», етапами укрупнення «соціальних одиниць, що були пов’язаними єдиною владою і єдиною вірою». До форм глобалізації автор відносить монотеїзм і схожі процеси, які відбувалися в «інших цивілізаційних вимірах». Далі, зазначає Г. Померанц, виникає імперско-конфесіональна глобалізація, де кожна імперія претендувала на власний проект світового устрою. Мусульманський проект поступився колоніально-торговельним зв’язкам з домінуванням християнської Європи. Наступною формою стала індустріальна глобалізація, що супроводжувалася «концертом національних держав», накопиченням індустріальної міці, матеріальних багатств. Відповідно до такого підходу глобалізація є лише історичним явищем, що постійно супроводжує історію людства і набуває на різних етапах розвитку техніки і соціуму різноманітних форм.

У працях інших науковців форми глобалізації ще більше уточнюються. До них відносять еллінізм, «три Рими», Арабські халіфати, великі географічні відкриття тощо.

А американський професор У. Мінголо, навпаки, трактує глобалізацію лише як третій етап тисячолітньої трансформації.

Перший — розпад колоніальної системи.

Другий — розпад соціалістичної системи.

О. Білорус, критикуючи прибічників «архаїчної глобалізації», виділяє низку критичних періодів її особливого прискорення:

—перший етап — створення імперій на основі торговельних інтересів, симбіозу держави та релігії (Рим, Візантія, Китай, Київська Русь);

—другий етап — період великих географічних відкриттів і створення економічних імперій і перших глобальних корпорацій (ХУ ст.);

—третій етап — промислова революція (Європа, XVIII ст.) і формування міжнародних ринків;

—четвертий етап — епоха світових війн ХХ ст. (1914 - 1918, 1939 - 1945, 1948 - 1989 («холодна» економічна світова війна);

—п’ятий етап — інформаційна революція (починаючи з другої половини ХХ ст.).

Cуттєвим аргументом на користь «архаїчності глобального розвитку» може бути той факт, що на всіх сходинках глобалізації системоутворювальними суб’єктами завжди виступали сильні «соціальні одиниці, які були пов’язаними єдиною владою і єдиною вірою». Інакше кажучи, ті суб’єкти, зовнішня політика яких могла бути інструментом організації всієї спільноти «соціальних одиниць» за допомогою дипломатичних чи військових заходів. При цьому було зовсім несуттєвим — проводилася така політика в умовах багатополярного світу чи за умов очевидного домінування єдиного «центру влади».

Адже і «ступінь глобалізації», що демонструється на початку ХХІ ст., — не суперечить викладеній вище аргументації: світ глобалізується десятком індустріально розвинутих країн, ТНК і міжнародними організаціями, створеними з їх ініціативи, тоді як решта держав — або пристосовується до обставин, що пропонуються ззовні, або залишається осторонь глобальних трансформацій.