Вертикальний та горизонтальний процентні аналізи.
Аналіз горизонтальних процентних змін характеризує зміну окремих статей фінансової звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців).
Аналіз вертикальних процентних змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності відносно однієї вибраної статті (напр., обсягу випуску продукції у грошовому виразі).
Поєднання вертикального та горизонтального процентного аналізів дає змогу відстежити зміни у структурі фінансових звітів.
2. Методи оцінки фінансового стану підприємства
Для оцінки фінансового стану фірми належить розрахувати та розглянути окремі показники. Необхідно їх узагальнити й виконати остаточний аналіз.
2.1. Аналіз тренду – це аналіз фінансових коефіцієнтів підприємства протягом деякого періоду часу. Щоб зробити такий аналіз, треба накреслити графіки зміни відносних показників із роками і простежити тенденцію їх зміни. Тут же можна здійснити порівняння зі зміною середніх показників по галузі і зробити висновки про фінансовий стан підприємства порівняно із показниками галузі.
2.2. Метод взаємозв’язку фінансових показників за системою „Дюпон” (оскільки вперше цю формулу було застосовано для управління фінансами в концерні „Дюпон”.
Даний метод описує залежність між рентабельністю активів, рентабельністю реалізації продукції та обіговістю активів підприємства. Вона може мати вигляд:
Рентабельність = Рентабельність х Оборотність
активів реалізації (продажу) активів
або
Чистий прибуток = Чистий прибуток х Обсяг продажів = Коефіцієнт Коефіцієнт
В
артість
активів Обсяг продажів Вартість
активів прибутковості х
оборотності
продажів активів
Аналіз цього взаємозв’язку дозволяє знайти причину недостатньої рентабельності активів та намітити заходи щодо збільшення рентабельності реалізації або обіговості активів.
Існує різновид формули Дюпон, яка містить елемент, який характеризує структуру капіталу (платоспроможність) підприємства, і показує залежність рентабельності власного капіталу від рентабельності реалізації, оборотності активів та частки власного капіталу в активах. Формула має вигляд:
Чистий прибуток = Чистий прибуток х Виторг від реалізації х Вартість активів
В ласний капітал Виторг від реалізації Вартість активів Власний капітал
Цю залежність називають ще „термометром бізнесу”. Підбір значення показників обіговості та рентабельності реалізації дозволяє визначитись яке сполучення цих значень забезпечить найбільший приріст рентабельності власного капіталу.
3. Задачі, об’єкти і методи внутрішньофірмового фінансового планування.
Внутрішньофірмове планування здійснюється за наступними напрямками: реалізація продукції (робіт, послуг), фінанси, виробництво, закупівля.
Задачі планування фінансів:
1. Визначення планових обсягів необхідних фінансових результатів для безперервної виробничо-господарської діяльності, джерел їх формування та напрямів витрачання;
2. Забезпечення платоспроможності та ліквідності в плануємому періоді;
3. Підвищення прибутковості за рахунок раціонального розподілу та використанню фінансових результатів.
Основні об’єкти фінансового планування:
Прибуток від всіх видів діяльності підприємства (виробничої, інвестиційної, фінансової);
Основні та оборотні кошти (потреби та джерела покриття);
Капіталовкладення (обсяг, джерела фінансування);
Фінансові вкладення (обсяг, доходність);
Власний капітал (розмір, джерела збільшення);
Грошові фонди, утворені при розподілі чистого прибутку;
Кредити та інші запозичені кошти (потреба, вартість, строки погашення);
Грошові надходження та витрати (види, суми).