5.3 Фітомеліоративна діяльність рослинного покриву

В ролі діяльного фітомеліоративного осередку виступає конкретний фітоценоз або ж група фітоценозів.

Як зазначено вище, перетворювальна функція рослинності тісно пов’язана з продукційною природною функцією фітоценотичного покриву, зокрема, господарською (вирощування деревини, харчовою, технічною, рекреаційною) і суто біологічною – автотрофною.

Перетворювальна функція є наслідком продукційної, оскільки в процесі асиміляції виникають кількісні і якісні перетворення: поглинання і виділення рослинами різних речовин.

Цей нестримний потік біогенної міграції, що проявляється у “поглинанні” і “виділенні” дуже образно описує В.І.Вернадський (1969): “... біогенна міграція найтісніше генетично безпосередньо пов’язана з речовиною живого організму, з його існуванням. Точно і вірно визначив живий організм Ж. Кюв’є як безперервний упродовж усього життя потік – вихор атомів, що йде із зовнішнього середовища і у зовнішнє середовище. Організм живе, доки потік атомів продовжується. Він охоплює всю речовину організму. Диханням, живленням, внутрішнім метаболізмом, розмноженням створюється безперервно кожним організмом окремо або всіма ними разом біогенний потік атомів, який будує та підтримує живу речовину...”.

Прогресивна перетворювальна функція фітоценозу є обєктивним процесом його розвитку, корисним з позиції людини.

Виділяють три категорії фітомеліорантів (Бяллович, 1970):

1. Спеціальні. Продукційне використання їх або підпорядковується певному режиму, або повністю виключається: парки, сади, сквери, захисні смуги, лісопарки, заповідники, заказники тощо.

2. Продукційні. Фітомеліоративні функції виконуються без шкоди для головного – продукційного використання або ж на користь останнього (агроценози, помологоценози (сади), вітоценози (виноградники), фрутоценози (ягідники), акваценози (декоративні водні об’єкти), пратоценози (луки, газони), стрипоцеози (захисні смуги).

3. Рудеральні. (лат. rudus –щебінь, будівельне сміття). Виконують фітомеліоративні функції спонтанно і мають охоронятись як і інші фітомеліоранти або ж замінюватись більш ефективними спеціальними або продукційними фітоценозами.

Всі три категорії фітомеліорантів тою чи іншою мірою виконують перетворювальні функції: меліоративну (лісові культури, посадки і посів рослин на рекультивованих землях), сануючу (санітарно-захисні смуги і просто лісові масиви), рекреаційну (парки і лісопарки), інженерно-захисну (полезахисні та протиерозійні смуги), архітектурно-планувальну (міська система озеленення), етико-естетичну (духовне виховання людини). Важливе місце відводиться фітомеліорації девастованих ландшафтів – еродованих земель, кар'єрів, звалищ, териконів тощо.

Всі зазначені категорії фітомеліорантів відрізняються перетворювальними функціями, які можна об’єднати в шість основних напрямів:

• Меліоративний напрям фітомеліорації забезпечує підвищення меліоруючої ефективності фітоценозу, спрямованої на "поліпшення" едафотопу, кліматопу та біотичних компонентів: зооценозу і мікробіоценозу. Одночасно відбувається "самополіпшення" того ж таки фітоценозу. Це може відбуватися завдяки самій природі (саморегулювання), а може здійснюватися за допомогою людини (керовані біогеоценози: плантації, газони, квітники, сади, польові культури тощо).

• Інженерно-захисна фітомеліорація з перевагою латерально-активної функції спрямована на протидію різним геофізичним потокам, зокрема: а) вітросніговим; б) вітропилопіщаним; в) вітропилодимовим; г) вітро-водопіщаним; д) водним; є) водно-ґрунтовим. Кожному з цих латеральних потоків відповідають різні методи і способи фітомеліоративних заходів.

- Санітарно-гігієнічний напрям. Сануюча фітомеліорація виконує санітарно-гігієнічні функції – кисневидільні, фільтруючі, фітонцидні, іонізуючі тощо. Найвищу сануючу фітомеліоративну ефективність має висока зелень лісів і парків (деревні посадки).

• Рекреаційна фітомеліорація пов'язана з використанням рослинного покриву міст і приміських зон для відпочинку населення: лісопарки, парки, лугопарки, гідропарки, сади і сквери, набережні і бульвари. Сюди варто віднести і зелень колективних садів і городів, де праця поєднана з фізичним і психологічним відпочинком людей, які часто страждають на гіподинамію;

• Етико-естетична фітомеліорація базується на досягненнях фітодизайну, виховує в населенні високу духовність, розвиває естетичні смаки.

- Архітектурно-планувальна фітомеліорація забезпечується системою озеленення міст. В Україні ця система озеленення одержала назву комплексної зеленої зони міст і робітничих селищ.

Генеральні плани міст мають створюватися з врахуванням підвищення фітомеліоративної ефективності усієї міської і заміської зелені, тим більше, що сьогодні існують методики підрахунку фітоме-ліоративного ефекту різних типів рослинного покриву.

Модуль 2 Системи озеленення, фітомеліорація і рекреація

Лекція № 6