- •Міністерство освіти і науки україни
- •Харків 2013
- •Елементи векторної алгебри. Вектори.
- •Лінійні операції над векторами.
- •Властивості операцій додавання і віднімання векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Базис. Розклад вектора за векторами базису.
- •Афінні координати. Декартові координати.
- •Проекція вектора на вісь. Властивості проекцій.
- •Скалярний добуток векторів. Його властивості.
- •Вираз для скалярного добутку векторів, заданих декартовими координатами.
- •Пряма на площині. Різні рівняння прямої.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Площина.
- •Кут між площинами.
- •Умови належності прямої до площини.
- •Визначники. Їх властивості.
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Правило Крамера.
- •Функція однієї змінної. Область існування. Способи завдання функції.
- •Способи завдання функції.
- •Елементарні функції.
- •Складна функція.
- •Основні алгебраїчні функції.
- •Числова послідовність. Границя числової послідовності.
- •Границя функції.
- •Нескінченно малі та нескінченно великі функції.
- •Властивості нескінченно малих.
- •Властивості границь.
- •Похідна функції. Її механічний економічний та геометричний зміст.
- •Похідні суми, добутку, частки диференційованих функцій.
- •Обернена функція та її диференціювання.
- •Диференціювання складної функції.
- •Диференціювання функції, заданої неявно.
- •Похідна параметрично заданої функції.
- •Диференціал функції.
- •Похідні вищих порядків.
- •Механічний зміст похідної 2-го порядку.
- •Застосування похідних.
- •Правила Лопіталя.
- •Розкриття невизначеностей типу .
- •Поняття про функції багатьох змінних.
- •Основні дії над комплексними числами.
- •Первісна функція і невизначений інтеграл.
- •Метод підстановки (метод заміни змінної).
- •Інтегрування частинами.
- •Інтегрування дробових раціональних функцій.
- •Інтегрування правильних дробових раціональних функцій
- •Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій.
- •Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій.
- •Навчальне видання
Лінійні операції над векторами.
Означення. Лінійними називаються операції додавання, віднімання векторів та множення вектора на дійсне число.
Означення.
Сумою двох векторів
і
розміщених так, що кінець вектора
збігається з початком вектора
,
називають вектор
,
який з’єднує початок
з кінцем
.
Означення. Суму двох векторів можна одержати за правилом паралелограма, яким зручно користуватись для векторів зі спільним початком.
Означення.
Різницею векторів
називається вектор
,
який в сумі з вектором
дорівнює вектору
.
Означення.
Різницею двох векторів
,
приведених до спільного початку,
називають вектор
,
що з’єднує кінець вектора, який
віднімається, з кінцем вектора, який
зменшується.
Властивості операцій додавання і віднімання векторів.
-
переставний (комутативний) закон;
-
асоціативний (сполучний) закон.
Означення.
Добутком вектора
на дійсне число
називають вектор
,
довжина якого дорівнює
,
а напрям збігається з напрямом
,
якщо
,
і протилежний напряму вектора
,
якщо
Властивості:
,
Лінійна залежність векторів.
Означення.
Вектори
називаються лінійно залежними, якщо
існують такі дійсні числа
,
з яких хоча б одне число відрізнялось
від нуля,
,
що лінійна комбінація цих векторів
дорівнює нулю
або
Теорема. Необхідною і достатньою умовою лінійної залежності двох векторів є їх колінеарність.
Необхідність: якщо 2 вектори лінійно залежні, то вони – колінеарні.
Достатність: якщо 2 вектори колінеарні, то вони лінійно залежні.
Означення. Вектори називаються колінеарними, якщо вони лежать на одній, або на паралельних площинах.
Теорема. Необхідною і достатньою умовою лінійної залежності трьох векторів являється їх компланарність.
Висновок:
Якщо
два не колінеарних вектори, то будь-який
вектор
,
що лежить на площині векторів
і
можна зобразити у вигляді лінійної
комбінації цих векторів
(див. рис. 1).
Рис. 1.
Теорема.
Будь-які 4 вектори
у тривимірному просторі є лінійно
залежними.
Рис. 2.
Розглянемо загальний випадок, коли серед 4-х векторів немає нульового вектора, двох колінеарних і трійки компланарних.
Приведемо вектори до спільного початку (рис. 2)
Висновок. Будь-який вектор тривимірного простору можна зобразити (може бути зображений) у вигляді лінійної комбінації будь-яких трьох не компланарних векторів
Базис. Розклад вектора за векторами базису.
Означення. Будь-які 3 некомпланарні вектори тривимірного простору (складають) утворюють базис цього простору, якщо будь-який вектор цього простору можна зобразити у вигляді лінійної комбінації вказаних векторів.
(1)
Означення. Будь-які 2 неколінеарні вектори і утворюють базис на площині, якщо будь-який третій вектор , що лежить на цій площині, можна зобразити у вигляді лінійної комбінації вказаних двох векторів.
(2)
Висновок 1. На площині будь-які два неколінеарні вектори, що лежать на ній, утворюють базис.
Висновок 2. У тривимірному просторі будь-які 3 некомпланарні вектори утворюють базис, оскільки всі інші вектори цього простору можна виразити у вигляді лінійної комбінації вказаних трьох векторів.
Формули (1) і (2) називаються формулами розкладання вектора за векторами базису відповідно в просторі і на площині.
