Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Принципи побудови і призначенння комп.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
145.33 Кб
Скачать

3.Електронна пошта

 

Електронну пошту можна розгляда­ти як комп'ютерний аналог звичайної пошти. Вона дає змогу надсилати й отримувати листи (повідомлення) з одного ком­п'ютера на інший.

Є два види електронної пошти: класична електронна пошта - e-mail, а також електронна пошта, яка обслуговуєть­ся службою Word Wide Web, - web-mail.

Як і кожна служба Інтернет, електронна пошта - це взаємодія пари програм, що є на сервері та у клієнта.

Поштовий сервер - програма, яка забезпечує роботу служби з боку Інтернет.

Поштовий клієнт - програма, яка знаходиться на комп'ю­тері користувача та забезпечує взаємодію з поштовим сервером.

Взаємодія цих програм відбувається за певними прави­лами, що визначені протоколами електронної пошти.

Для класичної електронної пошти SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол пересилання пошти) стандартний найпоширеніший протокол, який забезпечує одержання електронних поштових повідомлень. З боку Інтер­нет він підтримується сервером SMTP. Цей протокол переси­лає повідомлення з комп'ютера користувача через проміжні сервери та маршрутизатори на поштовий сервер, де знаходи­ться скринька адресата.

Зазначимо, що для одержання звичайної електронної пошти використовують протоколи POPS (Post Office Protocol - протокол поштового відділення) або ІМАР (Internet Messa­ge Protocol - протокол доступу до електронної пошти). Між ними майже немає різниці. Відповідно до цих протоколів клієнт повинен ввести ім’я та пароль, після чого відбувається переміщення або копіювання повідомлень з бази даних серверу на комп'ютер користувача.

Електронна „поштова скринька" - це обліковий за­пис користувача у базі даних поштового серверу. Для від­правлення або одержання повідомлень необхідно отримати доступ до скриньки. Щоб отримати доступ до неї (бази даних поштового серверу), потрібно зазначити логін (ім'я) і пароль. Це називається обліковим записом. Його створюють під час реєстрації користувача на сервері.

Рис. 1. Вікно програми Outlook Express з заставкою

Адреса електронної пошти - це запис, який одноз­начно визначає шлях до „електронної скриньки" адресата. Електронна адреса складається з двох частин, відокремлених символом „@" (ет, собака - термін-сленг). Зліва від символу »@" подано ім'я власника електронної скриньки, а справа -адреса серверу, де зберігаються повідомлення, наприклад, stud005@polynet.lviv.ua.

Адреса електронної пошти читається справа наліво. Ко­жен користувач може мати декілька електронних адрес. У такому випадку створюють декілька облікових записів. Отже, адреса визначає сервер, який обслуговує того чи іншого клі­єнта, і особу клієнта.

Кожне повідомлення під час пересилання кодується. З огляду на те, що у світі застосовують різні методи кодування символів, деякі листи, які користувач надсилає чи отримує, можуть не читатись правильно. Це стосується символів кири­лиці і пояснюється тим, що на комп'ютері користувача та комп'ютері відправника можуть бути використані різні спо­соби кодування символів. Сучасні поштові клієнти дають змогу перекодовувати повідомлення, використовуючи мож­ливості програми-клієнта. Найбільш поширені такі способи кодування: Кирилиця (Windows), KOH8-U та КОИ8-Н. Щоб виконати перекодування, слід скористатись командою коду­вання поштових клієнтів.

Програма Outlook Express. Поштовий клієнт - це програма, що служить для прийому, опрацювання, створен­ня, відправлення електронної пошти. Поштовий клієнт вста­новлюють на комп'ютері користувача. Одним з найпоширені­ших клієнтів електронної пошти є програма Outlook Express. Вона входить до операційної системи Windows і тому наявна майже на всіх комп'ютерах. Поширені також програми Eudo-ra, Pegasus Mail, The Batl. Кожна з цих програм має ті чи інші переваги, однак принципи роботи користувача з усіма поштовими клієнтами однакові.

Якщо один поштовий клієнт, що встановлений на ком­п'ютері, обслуговує декілька користувачів, то для кожного користувача необхідно створити власнийідентифікаційний запис (посвідчення). Кожне посвідчення можна захистити па­ролем, тоді пошта користувача буде недоступною для інших. Окрім того, кожний користувач може налаштовувати програ­му на певні зручні лише для нього режими роботи, створюва­ти власні облікові записи та адресну книгу.

З метою створення ідентифікаційного запису з головно­го меню вікна Outlook Express виконують команди Файл (File) => Посвідчення (Identities) => Додати посвідчення (Add New Iden­tity...) => вводять ім'я користувача => Ok.

Для зміни посвідчення, тобто для того, щоб перейти у вікно іншого користувача, в меню програми виконують ко­манди Файл => Зміна посвідчення (SwitchIdentity...) => вибира­ють потрібне ім'я => Ok.

Щоб змінити посвідчення, тобто для того, щоб перейти у вікно іншого користувача, в меню програми виконують ко­манди Файл => Зміна посвідчення (SwitchIdentity...) =?• вибира­ють потрібне ім'я => Ok.

Розглянемо роботу з електронною поштою на прикладі програми Outlook Express (рис. 1). У програмі Outlook Ex­press є п'ять стандартних логічних папок: Вхідні (Inbox), Вихід­ні (Outbox), Відправлені (Sent Items), Вилучені (Deleted Items), Чернетки (Drafts). Користувач може створити або вибрати із запропонованого списку свій набір папок, тобто встановлю­вати власні фільтри.

Рис. 2. Вікно програми Outlook Express з повідомленнями

У робочому режимі замість заставки Outlook Express на екрані будуть дві області (рис. 2). У верхній відображається список повідомлень з вибраної папки, а у нижній - текст вибраного повідомлення. Межу між областями можна пере­міщати. Кожне повідомлення має такі властивості: наявність вкладеного файлу, від кого, тема, дата отримання, обліковий запис з назвою сервера, обсяг, дата відправлення, важливість, прапорець, кому адресовано, подивитись чи пропустити. Назви властивостей подано на кнопках у верхньому рядку області. Значення властивостей подаються у стовпцях. Користувач має змогу вибрати властивості, які відображатимуться на екрані.

Усі повідомлення електронної скриньки знаходяться в одній базі даних. Якщо, наприклад, відкрити папку Відправлені, то буде встановлений фільтр на повідомлення, які були надіслані. Тому лише вони будуть відображені на екрані.

Рис. 3. Створення нового листа

Якщо з якоїсь папки вилучити листа, то він автоматич­но переміститься у папку Вилучені. Для того, щоб деякий лист вилучити повністю, тобто витерти відповідний запис з бази даних, його необхідно вилучити з папки Вилучені. У цьо­му випадку база даних не зменшує свого обсягу, в ній просто утворюються порожні місця (дірки). Щоб уникнути цього, необхідно час від часу стискувати (інший термін запаковува­ти, ущільнювати) базу даних, застосовуючи команди Файл => Папка (Folder) => Стиснути (Compact) або Файл => Папка => Стис­нути всі папки (Compact All Folders).

Папка Вихідні відображає повідомлення, підготовлені для відправлення, папка Відправлені - повідомлення, які на­дійшли на сервері і були відправлені сервером адресатові. Папка Чернетки відображає листи, створені користувачем, які ще не готові до відправлення і потребують редагування.

Під час отримання пошти відбувається копіювання (або перенесення) на комп'ютер користувача тих повідомлень з бази даних серверу, яких ще не було в базі даних клієнта.

Під час відсилання пошти відбувається копіювання на сервер тих повідомлень (записів) з бази даних клієнта, які ще не надходили в базу даних серверу.

Для того, щоб надіслати повідомлення, необхідно зазна­чити електронну адресу - заповнити поле Кому (То:), тему повідомлення і написати саме повідомлення (рис. 2).

Якщо лист необхідно відправити не одній, а відразу де­кільком особам, то заповнюють поле Копія (Сс): або вводять імена одресатів через кому або крапку з комою. У такому ви­падку кожний адресат буде знати, кому, крім нього, ще на­дійшов цей лист. Щоб цього уникнути, заповнюють поле Схована копія. Поле Тема (Subject) можна не заповнювати, але це вважається поганим тоном. Під час відсилання повідом­лень можна попросити підтвердження про отримання або прочитання листа. Цю можливість використовують, щоб діз­натись, коли одресат отримав чи прочитав повідомлення.

На отримані повідомлення можна відповідати, не запов­нюючи поле Кому, — це робиться автоматично. Для цього по­трібно, прочитавши повідомлення і не закриваючи його, виконати команду Відповісти. Отримані повідомлення можна переадресовувати іншим особам.

З метою економії часу роботи в мережі повідомлення створюють в автономному режимі, тобто коли зв'язку з Інтернет немає. Лише коли всі повідомлення повністю готові, слід під'єднатись до мережі та відіслати їх.