Лекція класифікація горшечних рослин зг

П Л А Н

1. Класифікація горшечних ДРЗГ.

2. Назви найбільш поширених горшечних рослин.

3. Відділ Папоротей – Filicales та його представники.

4. Сукуленти.

Література:

1. Білорусець Є.Ш., Гиль Л.С., Зикова Т.О. та ін. Квітникарство захищеного грунту / К.: «Урожай», 1994. – 224 с., іл.

2. Черевченко Т.М. Довідник квітникаря-любителя // за ред. Т.М. Черевченко та ін. – К.: Урожай, 1994. – 368 с.

3. Сквайр Д. Новейшая энциклопедия комнатных растений// Дэвид Сквайр. – Книжный клуб: Харьков-Белгород, 2008. – 159с.

Д о декоративних рослин ЗГ входять сезонно-квітучі, вигонкові рослини та вічнозелені рослини.

За декоративними ознаками ДРЗГ розподіляють на красиво-квітучі, декоративно-листі та рослини з красивими і оригінальними плодами.

За цільовим призначенням їх вирощують для зрізу, вигонки, в якості маточних рослин та масового матеріалу для озеленення клумб відкритих територій.

Розподіл декоративних рослин закритого ґрунту за виробничим угрупуванням

1. Класифікація горщикових дрзг

Класифікують вічнозелені горщикові рослини на такі основні класи як: декоративно-квітучі кімнатні рослини, декоративно-листі, виткі, ліани сукуленти, дерева та кущі.

Декоративно-квітучі рослини. Це порівняно невелика группа рослин, які вирощують виключно заради красивого і ефектного квітування. Воно може продовжуватись від неділі до декількох місяців. Довго і рясно цвітуть орхідеї, пеларгонії, бегонії, сенполії. Короткочасно проходить квітування у клівії, кринума, гіпеаструма. Одні з цих рослин квітують взимку (азалії, камелії, пуатсетії, цикламени), другі – весною і літом (пеларгонія, синінгія, ахименес, дзвіночки). Протягом року ці рослини малопривабливі.

Декоративно-листі рослини приваблюють нас красивою формою листків (пальми, папороті, філодендрони), чи незвичним яскравим або строкатим забарвленням (бегонії, марантові, кодієуми, акантові). До них відносять ліани, ампельні рослини та епіфіти.

Виткі та ліани. Ці рослини для успішного росту і розвитку потребують опори. Вони мають довгі трав'янисті чи здерев’янілі пагони, з різноманітними засобами прикріплення до опори. У одних рослин стебла виються навколо опори (аспарагус), у інших – чіпляються до неї за допомогою вусиків (пасифлора, глоріоза). Багато із них забираються вгору по стовбурах чи вертикальних стінах за допомогою придаткових коренів (плющ, філодендрон). Деякі спираються на стовбури і гілля сусідніх дерев, зберігаючи таким чином вертикальне положення (монстера, бугенвілія).

Ампельні рослини. Ці рослини мають довгі звисаючі пагони, їх культивують в підвісних горщиках і корзинках. В якості ампельних використовують невеликі ліани – сциндапсус, цисус, традесканцію, а також рослини на початку з прямостоячими, а пізніше пониклими чи звисаючими стеблами (сеткреазія, есхинантус, багато паперомій та ін.). В підвісних горщиках вирощують деякі розеточні рослини – хлорофітум, каменеломку. нефролепіс.

Сукуленти виділені у велику групу декоративних рослин з соковитими (від латинської succus – сік), м’ясистими стеблами чи листям причудливої форми – кулевидними, веретеновидними, вальковатими, в вигляді овалу чи зелених земних цибулин. До цієї групи належать кактуси, молочаї, агави, алое, гастерії, хавортії, каланхое, товстянки, седум та багато інших.