Конспект лекцій з трудового права україни Лекція № 1.

Тема 1. Конституційне право на працю і відпочинок

Праця — основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини. Праця — це діяльність людини, що потребує витрат фізичної або розумової енергії і має своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей. Праця є найважливішою умовою існування суспільства, його розвитку і вдо­сконалення.

У Конституції України (ст. 43) зазначається, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяль­ності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Конституція України проголошує, що використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законодавством. Конституція України забороняє використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних та шкідливих для їхнього здоров'я роботах, гарантує захист громадян від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ст. 44 Конституції України встановлює: ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Конституцією проголошується право не лише на працю, а й на відпочинок. Так, у ст. 45 зазначається, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Детальне регулювання права громадян на працю, на страйк, на відпочинок здійснюється чинним законодавством про працю.

Лекція 2.

Тема 2. Предмет і система трудового права

Трудове право розглядається в 3 значеннях, як галузь права, як науку, і як навчальну дисципліну.

Трудове право - провідна галузь українського права, яка е системою правових норм, що регулюють сукупність трудових відносин працівників із роботодавцями, а також інші відносини, що випливають із трудових або тісно пов'язані з ними і встановлюють права й обов'язки в галузі праці на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та відповідальність у разі їх порушення.

Предмет трудового права – це сукупність трудових та інших пов’язаних з ними суспільних відносин з приводу організації та здійснення найманої оплачуваної праці.

Методи правового регулювання праці – це сукупність засобів і способів за допомогою яких регулюються трудові правовідносини.

До них належать:

• Імперативні;

• Диспозитивні;

• Договірні;

• Зобов’язуючі;

• Методи примусу;

• Інші.

Невід'ємною складовою, що притаманна кожній галузі права, є система, а точніше - правильне розташування тісно взаємопов'язаних частин, їхній структурний ряд. Трудове право поділяється на дві групи.

Перша - загальна частина, до якої входять такі інститути:

а) поняття та предмет трудового права;

б) основні принципи трудового права;

в) джерела трудового права;

г) суб'єкти трудового права;

ґ) трудові правовідносини;

д) колективний договір;

е) правова організація працевлаштування працівників.

Друга група самостійних інститутів трудового права утворює особливу частину трудового права, до якої входять;

а) трудовий договір;

б) робочий час і час відпочинку;

в) оплата праці;

г) трудова дисципліна;

ґ) матеріальна відповідальність;

д) охорона праці;

е) поєднання роботи з навчанням;

є) нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю;

ж) трудові спори.

Трудове право як наука має важливі завдання і вимагає наукового вдосконалення, пошуку для визначення правових понять, категорій, принципів для вдосконалення цілого комплексу (механізму) правового захисту прав та свобод учасників трудових відносин:

- роботодавці

- профспілкові органи

- працівники

- трудовий колектив

- державні органи, які контролюють здійснення і додержання трудових прав громадян

- служби зайнятості населення

Значення Трудового права як навчальної дисципліни:

А) знати трудове законодавство, яке включає кодекс, значний масив законів роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, Постанови Кабінету Міністрів, Укази Президента

Б) вміти роз'яснювати або тлумачити трудове законодавство з урахуванням принципів Трудового права

В) застосовувати вимоги трудового законодавства в практиці діяльності

Г) знання свого комплексу вимог трудового права як науки, як окремої галузі права

Д) знати норми в яких є особливості Трудового права

Це вміння аналізувати якість підготовки будь-яких документів починаючи із заяви про прийняття на роботу, про переведення, про звільнення, вимоги до підготовки текстів колективного договору, наказів, розпоряджень, додержання процедури прийняття на роботу, процедури звільнення, надання відпусток, процедури оголошення догани.