Облік виробництва солоду.

В солодовні систематично проводять кількісно-якісний облік ячменю, який витрачається на виробництво солоду, одержаного із нього солоду та відходів – сплаву при замочуванні й ростків під час солодопророщування. Важливим показником при цьому є його вологість.

Про ефективність роботи солодовні свідчить вихід солоду, виражена у відсотках. Низький вихід буває при порушенні технологічного режиму солодопророщування, при цьому підвищуються втрати СР й одержують солод низької якості ( із зниженою екстрактивністю).

Облік ячменю, витраченого на виробництво солоду, й одержаного з нього солоду здійснюють зважуванням їх на автоматичних вагах. Поряд із фізичним обліком проводять облік найціннішої складової частини – сухої речовини.

Ячмінь зважується на кожну замочку окремо і враховується кількість замочувань по порядковим номерам, при цьому перший порядковий номер присвоюється замочці, яка виконана 1 січня кожного року. Кожний день встановлюється і маса виробленого солоду.

Передача ячменю і солоду із цеха в цех оформляється накладними( форма № П-3) і фіксується у виробничих журналах.

В даний час норма виходу солоду і фактичний вихід солоду проводиться на повітряно-суху речовину (ПСР) без врахування вологості витраченого ячменю і отриманого солоду. Вихід солоду на абсолютно-суху речовину (АСР) з урахуванням вологості витраченого ячменю і отриманого із нього солоду проводиться не систематично.

Для заводу планується умовний вихід солоду з урахуванням постійної вологості солоду 4% і вологості ячменю 14%. З цією метою облік зерна, що надходить на виробництво солоду, й передачу його на склад для зберігання та зі складу на виробництво пива проводять за фактичною масою з урахуванням вологості ячменю та солоду, тобто за сухою речовиною.

Вихід солоду розраховують по слідуючим формулам:

ПСР ;

де – маса отриманого солоду за звітний період, кг;

– маса ячменю, який яка була витрачена на завершене виробництво солоду за цей же період, кг;

W_с – вологість солоду, %;

W_я – вологість ячменю, %.

Важливе значення для обліку сухої речовини має правильний і своєчасний відбір проб від кожної партії зерна та солоду під час їх зважування. Не можна визначити вміст сухої речовини в солоді, який передають на склад, за вологістю, перевіреною у цій же партії солоду, з проби відібраної при вивантаженні із

нижньої решітки солодосушарки, оскільки вологість його тут, як правило нижча, ніж солоду з ростками. Звідси кількість СР у солоді за цією вологістю буде більшою від фактичної й вихід солоду за СР також буде вищим.

Отже, якщо буде відсутність показника вологості в одній чи кількох партіях при надходженні або витратах зерна чи солоду порушує всю систему обліку.

Розрахунок фактичних втрат ячменю при солодопророщуванні в кілограмах і відсотках здійснюють за типовою формою № П-34 Виробничий звіт солодового відділення.

Вихід солоду розраховують на протязі місяця по мірі необхідності і обов’язково на 1 – е число кожного місяця.

Облік відходів при виробництві солоду.

     Відходи, отримані від очищення солоду перед відправкою останнього споживачеві, не рідше одного разу на тиждень збирають, зважують, лабораторія визначає їх якість (кількість цілих зерен, половинок). Відходи здають на склад солоду, прибуткують і зберігають до реалізації або знищення. Передача оформлюється на підставі накладної, виписаної майстром елеватора чи складу і підписаної начальником елеватора. До накладної додається аналізна карта. Порядок знищення непридатних відходів. Відходи, які не можуть бути використані (оболонки, отруйні бур'яни, зіпсовані зерна, зерновий пил і т. д.) після зважування, визначення якості лабораторією, висновки інспектора Державної хлібної інспекції про їх непридатність для годування тварин, знищуються в присутності спеціальної комісії , призначеної наказом по заводу. На знищення відходів начальник елеватора складає акт. У випадках, коли відходи, які використовуються на корм худобі, прийшли в непридатність внаслідок неправильного зберігання або інших побічних причин, що залежать від працівників підприємства, в акті повинні бути вказані причини псування і винні особи.      До акту додається аналізна карта лабораторії та укладання ДХІ. Після затвердження перший екземпляр передається бухгалтеру із зерна з усіма документами (аналізна карта, висновок ДХІ, накладна на вивезення з території), другий зберігається у начальника елеватора до зачистки.

Література [3, с.216-218]; [4, с. 483-493];[5, с.5-15].