
- •Тематичний план
- •Тема 7.1 Облік на заводах по виробництву
- •Тема 7.2 Облік на заводах безалкогольних напоїв 268
- •Вступ План
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Загальні методи контролю у виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •Тема 2.1. Визначення масової частки вологи План
- •Лабораторне заняття №1
- •Лабораторне заняття №2
- •Тема 2.2. Визначення масової частки розчинних сухих речовин в розчинах. План
- •Поправки на температуру до показників цукроміра
- •Питання для самоконтролю.
- •1. Визначення масової частки сухих речовин в пивному суслі пікнометром.
- •2. Визначення масової частки сухих речовин у пивному суслі ареометром.
- •Лабораторне заняття №4
- •Тема 2.3. Визначення масової і об’ємної частки етилового спирту у водно-спиртових розчинах. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Визначення вмісту спирту у водно-спиртових розчинах скляним спиртоміром.
- •2. Визначення спирту у водно-спиртових розчинах пікнометром
- •3. Визначення вмісту спирту у водно-спиртовому розчині рефрактометром.
- •Тема 2.4. Визначення масової частки вуглеводів. План
- •Лабораторне заняття №6
- •Тема 2.5. Визначення масової частки білкових речовин. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 7
- •Тема 2.6. Визначення загальної та активної кислотності План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Визначення загальної кислотності пивного сусла титруванням.
- •2. Визначення активної кислотності рН-метром
- •Тема 2.7. Колориметричні методи аналізу План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 9
- •2. Визначення забарвленості пива фотоелектроколориметром .
- •Розділ 3 . Аналіз якості сировини для виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •1. Відбір середньої проби ячменю
- •2. Визначення кольору та запаху ячменю згідно гост 10967 - 90. Зерно Методи визначення запаху і кольору
- •3. Визначення вмісту смітної і зернової домішок, дрібного зерна і крупності, згідно гост 13586.2-81 Зерно. Методи визначення смітності, зернової домішки.
- •4. Визначення маси 1000 зерен згідно гост 10842 - 89 Зерно. Метод визначення маси 1000 зерен.
- •5. Визначення зараженості шкідниками. Гост 135864 - 83 Зерно.
- •5.1 Визначення зараженості зерна комахами і кліщами в явній формі.
- •6. Визначення натури зерна (гост 10840-64)
- •7. Визначення енергії і здатності проростання згідно гост 10968 — 88 Зерно. Методи визначення енергії проростання і здатності проростання.
- •8. Визначення вологості згідно гост 13586.5 - 93 Зерно. Метод визначення вологості
- •9. Визначення вмісту крохмалю.
- •10. Визначення вмісту білків згідно з гост 10846 91 Зерно і продукти його переробки. Метод визначення білка.
- •11. Визначення екстрактивності.
- •Хід роботи
- •Визначення зовнішнього вигляду, кольору, аромату хмелепрепарату.
- •2. Визначення масової частки вологи хмелю.
- •________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Визначення зольності
- •4. Визначення загальної кількості гірких речовин.
- •5. Визначення зараженості гранул пліснявою у гранульованому (брикетованому) хмелі.
- •6. Аналіз со2-екстракту хмелю
- •6.1. Метод відбору проб.
- •6.2. Визначення зовнішнього вигляду і аромату.
- •6.3. Визначення масової частки сухих речовин.
- •Лабораторне заняття №12
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби.
- •3. Визначення вологості цукру-піску. Гост 12570 - 67 «Цукор. Методи визначення вологи».
- •3.1. Визначення вологості цукру методом висушування до постійної маси
- •3.2 Прискорений метод висушування
- •4. Визначення масової частки цукрози . Гост 12571 - 86 «Цукор. Метод визначення сахарози»
- •! Питання з охорони праці, на які необхідно звернути увагу
- •1. Відбір середньої проби.
- •2. Визначення смаку, аромату, кольору, прозорості соків.
- •3. Визначення вмісту спирту в спиртованих плодово-ягідних соках
- •3.1. Метод: дистиляційний, ареометричний.
- •3.2. Метод: дистиляційний, пікнометричний.
- •3.2.1.Підготовка пікнометра до аналізу
- •3.2.2. Визначення маси пікнометра з водою.
- •3.2.3. Визначення маси пікнометра з досліджуваним дистилятом.
- •4. Визначення вмісту екстрактивних речовин у спиртованих соках.
- •5. Визначення кислотності соків
- •Хід роботи
- •Відбір середньої проби
- •2. Визначення масової частки вологи
- •3. Визначення амілолітичної здатності
- •4. Визначення оцукрюючої здатності .
- •5. Результати аналізу.
- •6. Висновки
- •Хід роботи
- •Відбір проби
- •2. Визначення запаху
- •2.1.Визначення запаху при 20с.
- •2.2. Визначення запаху при 60с.
- •3. Визначення смаку.
- •4. Визначення мутності
- •5.Визначення сухого залишку
- •6.Визначення завислих речовин
- •7. Визначення загальної твердості.
- •8. Визначення кальцію і магнію
- •9. Визначення лужності
- •10. Визначення окислюваності
- •Хід роботи
- •1. Лимонна кислота
- •1.1. Відбір проб
- •1.2 Визначення вмісту лимонної кислоти.
- •1.3 Вміст золи в лимонній кислоті .
- •2. Молочна кислота
- •2.1.Відбір проби
- •2.2 Визначення прозорості, смаку
- •2.3. Визначення загальної кількості молочної кислоти
- •Розділ 4 . Аналіз підсобних та допоміжних матеріалів
- •Хід роботи
- •1. Діатоміт. Туу 18329-96 Кізельгур
- •1.2 Визначення масової частки вологи
- •1.3 Визначення густини
- •1.4 Визначення рН водної витяжки
- •2. Аналіз хлорного вапна
- •2.1 Визначення активного хлору
- •3. Гідроксид натрію (сода каустична)
- •4. Карбонат натрію (сода кальцинована)
- •5. Контроль пляшок
- •5.1 Зовнішній вигляд, колір, якість скла пляшок контролюють візуально.
- •5.2. Випробування термічної стійкості
- •Розділ 5 . Аналіз напівфабрикатів та відходів виробництва
- •Хід роботи
- •1.Відбір проб
- •2. Органолептичні показники
- •3. Визначення кількості пророслих і пліснявих зерен
- •4.Визначення масової частки вологи
- •5. Амілолітична активність
- •6. Визначення вмісту вуглеводів (крохмалю)
- •Лабораторне заняття №19
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Органолептичні показники солоду: колір, запах, смак
- •2.1 Визначення запаху
- •2.2 Визначення кольору
- •2.3 Визначення смаку
- •3. Фізичні показники: кількість зернових, сміттєвих домішок і крупних зерен солоду; кількість борошнистих, склоподібних і темних зерен
- •3.1.Визначення кількості зернових, сміттєвих домішок і крупності
- •3.2.Визначення кількості борошнистих, склоподібних і темних зерен
- •4.1 Визначення масової частки вологи
- •4.2.Визначення екстрактивності.
- •4.3. Визначення тривалості оцукрювання
- •4.4 Визначення якості фільтрування затору
- •4.5. Визначення активної і титрованої кислотності
- •4.6. Визначення кольору лабораторного сусла
- •4.6.1. Метод колориметричного титрування.
- •4.6.2. Фотоелектроколориметричний метод.
- •4.7 Визначення ступеня розчинення солоду (метод Кольбаха).
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Визначення загальної (титрованої) кислотності
- •3. Визначення активної кислотності.
- •4. Визначення вмісту розчинних сухих речовин .
- •5. Визначення в’язкості
- •6. Визначення амінного азоту
- •7. Визначення цукрів оптичним методом (метод Лернера)
- •8. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
- •10. Розрахунок відношення цукрів до нецукрів
- •11. Визначення кольору пивного сусла
- •11.1 Метод колориметричного титрування
- •11. 2 Фотоелектроколориметричний метод
- •Лабораторне заняття №21
- •4. Визначення вмісту інвертного цукру
- •Лабораторне заняття № 22
- •Хід роботи
- •1. Визначення вмісту сухих речовин при 20°с
- •2. Визначення загальної кислотності.
- •Лабораторне заняття №23
- •Хід роботи
- •1. Метод відбору проб пивної дробини
- •2.3Овнішній вигляд
- •3. Визначення масової частки вологи
- •4.Визначення вимивного екстракту
- •5. Визначення загального екстракту.
- •6. Визначення не вимивного екстракту
- •Лабораторне заняття №24
- •Хід роботи
- •1. Відбір проб
- •2. Зовнішня оцінка.
- •3.Загальний вміст домішок
- •4. Лужність
- •5. Окислююча спроможність
- •6. Загальна кислотність
- •Розділ 6 . Аналіз готової продукції лабораторне заняття № 25
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Визначення видимого екстракту.
- •3. Визначення вмісту спирту (дистиляційний метод).
- •4. Визначення вмісту дійсного екстракту.
- •6. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
- •7. Визначення кислотності.
- •8. Визначення кольору.
- •9 Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •10. Визначення ізогумулона.
- •11. Визначення стійкості пива.
- •12. Дегустаційна оцінка.
- •Лабораторне заняття № 26
- •Хід роботи
- •1. Органолептичні показники якості.
- •2. Визначення кислотності.
- •3. Визначення вмісту сухих речовин.
- •4.Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •Лабораторне заняття № 27
- •Хід роботи
- •1. Органолептична оцінка якості.
- •2. Визначення загальної кислотності.
- •3. Визначення вмісту спирту.
- •4. Визначення вмісту сухих речовин .
- •Лабораторне заняття №28
- •Хід роботи.
- •Відбір проб.
- •Аналіз герметичності упаковки та повноти наливу.
- •Органолептичне оцінювання якості мінеральних вод.
- •Визначення вмісту аміаку.
- •Визначення вмісту сірководню.
- •Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •Визначення вмісту наявності катіонів і аніонів.
- •Визначення вмісту гідрокарбонат-іонів.
- •Визначення вмісту іонів кальцію.
- •Визначення вмісту іонів магнію.
- •Питання з охорони праці, на які необхідно
- •Розділ 7 . Облік виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •Тема 7. 1. Облік на заводах по виробництву
- •Тема 7.1.1 Облік сировини. Облік виробництва
- •Облік виробництва солоду.
- •Облік відходів при виробництві солоду.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.2. Облік виходу та втрат у варильному цеху. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.3 Зняття залишків незавершеного виробництва. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.4 Розрахунок витрат сировини на 1 дал пива. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.5 Складання виробничих звітів План
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №1
- •Теоретичне обгрунтування
- •Розв'язок типової задачі
- •Розв'язок задачі
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Розв’язок задачі
- •Задачі для самостійного розв'язування
- •Розв’язок типової задачі
- •Література
- •Теоретичне обгрунтування
- •Розв’язок типової задачі
- •Задача для самостійного розв’язку
- •Задача для самостійного розв’язку
- •Література
- •Тема 7.2 Облік на заводах безалкогольних
- •Тема 7.2.1 Облік цукру та інших інгредієнтів. План
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 3
- •Теоретичне обґрунтування
- •Розв’язок типової задачі №1
- •Розв’язок типової задачі №2
- •Розв’язок типової задачі №3
- •Розв’язок типової задачі №4
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Література
- •Література
- •Технологічний журнал солодового цеху
- •Технологічний журнал варильного цеху
- •Технологічний журнал бродильного цеху
- •Технологічний журнал лагерного відділення
- •Журнал обліку передачі пива з лагерного підвалу в цех пляшкового (бочкового) розливу
- •Технологічний журнал цеху пляшкового (бочкового) розливу
Питання з охорони праці, на які необхідно
звернути увагу при виконанні даної лабораторної роботи :
В иконувати правила електробезпеки при включенні і роботі з електроприладами : сушильні шафи , ,електричні плитки.
Виконувати правила безпеки при роботі з концентрованою сірчаною кислотою , розчинами кислот і лугу.
3. Обережно працювати з скляним лабораторним посудом : колби , лійки , циліндри , плитки.
Розділ 7 . Облік виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
Тема 7. 1. Облік на заводах по виробництву
солоду та пива
Тема 7.1.1 Облік сировини. Облік виробництва
солоду.
План
1. Мета та завдання виробничого обліку на підприємствах.
2. Облік ячменю, солоду.
2.1Приймання зерна.
2.2 Зберігання на складі.
2.3 Відпускання сировини із складу на виробництво.
3. Облік виробництва пивоварного солоду.
4. Облік відходів при виробництві солоду.
Головним завданням будь-якого пивзаводу є підвищення ефективності виробництва за рахунок економного використання сировини, матеріалів, ліквідації невиробничих витрат і втрат.
Правильно відпрацьований технохімічний облік на виробництві є одним з економічних важелів ефективної роботи підприємства. Його дані повинні своєчасно сигналізувати про будь-які недоліки в технологічному процесі та відхилення від встановлених норм втрат.
Основна мета виробничого обліку виготовлення солоду і пива у пивоварному виробництві – визначення витрат сировини на 1 т солоду й 1 дал пива за певний період виробничої діяльності. У виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв здійснюють кількісно-якісний облік, тобто враховують кількість і якість витраченої сировини, матеріалів та втрати продуктів на стадіях технологічного процесу. На кожній ділянці виробництва є журнали, в яких записують дані, одержані за допомогою вимірювальних приладів, точно виміряної місткості апаратів і тари. На підставі цього складають техніко-виробничі звіти, за результатами яких у порівнянні з плановими нормами виходу й витратами сировини оцінюють роботу як окремих ділянок, так і виробництва в цілому за звітний період.
Планові норми виходу та втрат сировини підприємство кожний рік розробляє відповідно до Методики визначення, нормування виходу готової продукції і витрати зернопродуктів та цукру при виробницві пивоварного ячмінного солоду й пива та Інструкції щодо нормування сировини і напівфабрикатів у пиво-безалкогольній промисловості.
Нормування витрат сировини та напівфабрикатів і виходу готової продукції має вирішальне значення у господарській діяльності підприємства. Основним завданням при цьому є розробка й впровадження у промисловість науково обґрунтованих прогресивних норм витрат і виходу продукції з метою найбільш
раціонального та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до запланованого технічного рівня, технології та організації виробництва.
Крім того, до виробничого обліку потрібно віднести облік руху сировини – ячменю, солоду та хмелю – по складах і втрати ячменю при зберіганні та обліку тари. Для обліку втрат зернопродуктів, які мають місце у процесі зберігання і виробництва солоду й пива, застосовують балансовий метод, тобто кількісну відповідність між прибутковими і видатковими даними з урахуванням лишків, якості ячменю й солоду, напівпродуктів пивоварного виробництва, а також пива.
Роботу по нормуванню сировини та матеріалів в основному виробництві здійснюють працівники технологічної служби й планово-економічого відділу підприємства. Відповідальність за розробку норм витрат, втрат і виходу готової продукції на підприємствах несуть головні інженери або заступники директора по виробництву. Управління і контроль за правильним і своєчасним веденням обліку здійснює головний бухгалтер підприємства.
ОБЛІК ЯЧМЕНЮ І СОЛОДУ.
На пивоварних заводах, що мають залізничні шляхи, зернову сировину підвозять у вагонах, а там де вони відсутні, її привозять із залізничної станції автотранспортом. Зерно при його надходженні зважують на вагах. Зберігають у спеціальних зерносховищах, у яких волого-температурний режим відповідає збереженню її фізіологічних, фізико-хімічних і технологічних показників.
Матеріально відповідальні особи здійснюють кількісно-якісний облік руху зернопродуктів та солоду по складах, їхніх втрат і надлишків, що утворюються під час зберігання.
Показниками якості при обліку зернопродуктів є вологість і засміченість зерна, а при обліку солоду –вологість. Зерно ячменю у процесі зберігання підсушують – внаслідок знижується його вологість і зменшується маса, тобто втрати або нестача частини ячменю. Кількість солоду не зменшується, а збільшується, оскільки вологість його під час зберігання підвищується і на складах наявні надлишки. Кількість зернової маси сировини, яка надходить на завод, визначають за масою. Якісні показники ( вологість, засміченість) визначають у лабораторії. Картки результатів аналізу з лабораторії надходять на склад.
Облік втрат зернопродуктів при зберіганні за рахунок зниження вологості й зменшення надлишків солоду внаслідок підвищення його вологості проводить комісія 1 раз на рік при зачищенні складів. До складу комісії входить представник заводської лабораторії.
Надходження зернопродуктів та їхні витрати підлягають суворому обліку за встановленими нормами.
Журнал кількісно-якісного обліку ведеться бухгалтером по зерну. Бухгалтер несе відповідальність за правильність і своєчасність записів. Журнал перед початком записів повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений на останній сторінці підписами директора, головного бухгалтера та печаткою підприємства. На останній сторінці вказується, скільки в журналі пронумеровано та прошнуровано аркушів. Жодних підчисток, помарок і перекреслювання не допускається. Записи проводяться чорнилами чітко, чисто і розбірливо. Виправлення записів можливо проводити червоним чорнилом, з обов'язковим застереженням про виправлення, за підписом особи, яка зробила виправлення. Окремий журнал ведеться за солоду і ячменю. Причому на неочищений ячмінь, ячмінь 1 і 2 сорту, а також на кожен вид відходів в журналі відкривається окремий особовий рахунок. А в журналі обліку солоду відкриваються окремі рахунки на солод: високої якості, 1-го, 2-го класів і відходи від полірування.
Приймання зерна. Кожна надійшла машина чи вагон із зерном переважується на автомобільних або залізничних вагах. Вагар у ваговому журналі на приймання зерна записує номер машини або вагона, масу брутто, тару і нетто; номер супровідної товарно - транспортної накладної та номер якісного посвідчення. Необхідні записи робляться в супровідних документах. Маса нетто, зазначена в накладній, оприбутковується начальником елеватора чи складу у встановленому порядку.
В акті зазначають масу ячменю або солоду за документами відправника і фактичну масу, надлишки або нестачу та якісні показники, встановлені в лабораторії заводу-одержувача. Акт підписують обидва представники, які завідують складом і лабораторією заводу. Накладна разом зі звітом начальника елеватора чи складу на другий день передається до бухгалтерії бухгалтеру по зерну. Маса ячменю або солоду вважається правильною, якщо її різниця не перевищує норми втрат зерна під час транспортування і допустимого розходження у показниках ваг відправника й одержувача, яке становить ±0,1% ( різниця від маси брутто і від маси нетто).
Нестачу ячменю і солоду, що не перевищує норм їхніх природних втрат під час перевезень відмічають у накладній за підписом керівника станції, порту чи пристані, затвердженій штемпелем залізничної станції, порту або пристані.
На нестачі , які перевищують норми, одержувачі складають комерційний акт, із загальної кількості нестачі знімається лише та, що виправдана нормою природніх втрат під час транспортування, а залишок втрат включаються у невиправдану нестачу. Комерційний акт складають також на надлишки. Нестачі перекривати надлишками не дозволяється.
Допустимо-контрольні норми природніх втрат зерна при перевезенні на різні відстані становлять : до 1000 км – 0,1%; від 1000 до 2000 – 0,15%, більше 2000 км – 0,2 %
Зберігання зерна на складі. Зберігання, витрата і рух ячменю та солоду здійснюється на елеваторі або на складі. Матеріально-відповідальною особою на є начальник елеватора чи складу. До солідарної матеріальної відповідальності притягуються змінні майстри. У зв'язку з тим, що при прийманні, а іноді й при видачі зі складу роботу здійснюють робітники-вагарі, вони призначаються довіреними особами начальника і директора заводу.
Матеріально-відповідальні особи здійснюють кількісно-якісний облік руху ячменю та солоду та облік втрат ячменю та солоду, що утворилися під час зберігання.
Основним документом , за яким проводять облік зернопродуктів і солоду є комірна книга ( форма №1). Її ведуть по кожному складу або елеватору. У цьому документі здійснюють кількісний облік ячменю та солоду із зазначенням якісних показників по кожному місцю зберігання і кожній культурі та року врожаю ячменю. На елеваторі є одна книга без поділу по силосах.
Записи про кількість та якість зернопродуктів і солоду, що надійшли у прибутковій частині книги ведуть на основі документів ( прибуткового ордеру, картка аналізу лабораторії) за масою, встановленою заводом-одержувачем та якістю, встановленою заводською лабораторією. Записи у видатковій частині книги про кількість ячменю і солоду, відпущених зі складу чи елеватора на виробництво, здійснюють на основі документів про витрати зерна ( лімітна картка, накладна, картка аналізу або якісне посвідчення та акти на обробку зерна і знищення відходів). Комірна книга обліку ячменю і солоду є документом для складання акта зачищення складів. ЇЇ зберігають на складі чи елеваторі.
Крім амбарної книги, в складі ведеться журнал обробки зерна. В журналі відображаються дані про натуру, вологість, засміченість, зараженість і температура ячменю до і після обробки, про кількість отриманих відходів з розділенням їх на категорії і групи в залежності від вмісту в них зерен ячменю і інших зернових культур.
На кожну партію зерна, що обробляється , на наступний день після закінчення обробки складається акт. Якщо обробка затягується на тривалий період, акт складається не рідше ніж 2 рази на місяць.
Облік ячменю проводиться станом на 1червня кожного року, а солоду – на 1 вересня і оформляється актом. В ці дати на складах знаходиться найменше залишків зерна і солоду. Перед складанням акту обов’язково проводиться інвентаризація залишків на складах в вказані дати.
По результатах зважування зерна складається акт інвентаризації, а по результатам інвентаризації і руху зерна за рік по амбарній книзі – акт зачищення складачів.
Нестачі ячменю можуть бути виправданими й невиправданими. Виправдовуються нестачі, що утворилися в результаті поліпшення якості ячменю під час зберігання та обробки ( зниження вологості й вмісту домішок насіння бур’янів ).
Якщо при зачищенні складу виявлено надлишок зерна, його негайно оприбутковує бухгалтерія заводу.
При необхідності після інвентаризації і складання акту зачищення складу знищують непотрібні відходи ( ячмінні оболонки, зіпсовані зерна, отруйні бур’яни), які не можуть бути використані для кормових або технічних цілей. Ці відходи після зважування, визначення їх якості заводською лабораторією видаляються з території заводу і знищуються в присутності спеціально виділеній комісії. Знищення непотрібних відходів оформляється актом.
Відпускання сировини зі складу на виробництво.
Відпустка зерна у виробництво здійснюється за розпорядженням головного технолога. Майстер елеватора чи складу перед відпусткою зобов'язаний довести до відома лаборанта солодовні про початок операції.
Із зерносховища ячмінь і солод передають на переробку за фактичною масою та якісними показниками.
Лаборант здійснює відбір проб з транспортера в потоці, визначає якісні показники вологості та бур'янистої домішки і передає пробу для проведення повного аналізу. Майстер виписує накладну у двох примірниках. Перший примірник передається начальнику і здається разом з добовим звітом бухгалтеру по зерну. Другий примірник передається змінному технологу солодовні, потім головному технологу і разом з місячним звітом про виробництво солоду здається бухгалтеру по зерну.
Бухгалтер по зерну на підставі накладних виробляє списання зерна з особового рахунку в журналі кількісно-якісного обліку за фактичною масою, вологості та утримання бур'янистої домішки.
Ячмінь, призначений на виробництво солоду, зважують на автоматичний вагах, які встановлені у солодовні, а ячмінь і солод для варильного цеху – на автоматичних вагах, встановлених у дробильному відділенні.
Заводська лабораторія визначає якість кожної відпущеної партії ячменю і видає завідуючому складом картки аналізу.
Перед відправленням залізницею чи водними шляхами ячмінь і солод попередньо зважують на автомобільних вагах пивоварного заводу-відправника, результати записують у спеціальному журналі, видають супровідну накладну, яку виписують на кожну поїздку автомобіля з пивоварного заводу на залізницю чи пристань.
Різниця у масі ячменю та солоду, відпущених із заводського складу чи елеватора і прийнятих залізницею або пристанню, не повинна перевищувати норм природних втрат і допустимої норми розходжень у показниках ваг, що становлять 0,1%.
При перевищенні втрат ячменю чи солоду під час перевезення із заводу на залізницю або пристань порівняно з встановленими нормами складають акт, де зазначають прізвища людей, що здійснюють перевезення, розслідують причини перевищення втрат і вживають заходів щодо недопущення подібних випадків у подальшому.
Нестачі, які перевищують норми природних втрат, і розходження у показниках ваг відносять на рахунок винних, їх можуть списувати з дозволу вищестоящої організації. Із загальної маси ячменю й солоду, що зберігається на заводі, списують відпущену їх кількість.
Якість ячменю і солоду, відпущених пивоварним заводом іншим організаціям, установлює лабораторія заводу- відправника. Результати аналізу заносять у відповідні лабораторні журнали і в посвідчення якості із зазначенням у них маси партії й номера накладної. Їх виписують у трьох примірниках: один із них відправляють заводу одержувачу, другий передають на склад, а третій залишають у лабораторії.
Зразки кожної відвантажуваної партії ячменю чи солоду повинні зберігатися у лабораторії заводу відправника в герметичній упаковці, яка гарантує незмінність якості. Тривалість зберігання зразків партій, відвантажених на відстань до 2000 км, – 1,5 міс, більше 2000 км – 2 міс.