Питання з охорони праці, на які необхідно
звернути увагу при виконанні даної лабораторної роботи :
В иконувати правила електробезпеки при включенні і роботі з електроприладами : сушильні шафи , ,електричні плитки.
Виконувати правила безпеки при роботі з концентрованою сірчаною кислотою , розчинами кислот і лугу.
3. Обережно працювати з скляним лабораторним посудом : колби , лійки , циліндри , плитки.
Розділ 7 . Облік виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
Тема 7. 1. Облік на заводах по виробництву
солоду та пива
Тема 7.1.1 Облік сировини. Облік виробництва
солоду.
План
1. Мета та завдання виробничого обліку на підприємствах.
2. Облік ячменю, солоду.
2.1Приймання зерна.
2.2 Зберігання на складі.
2.3 Відпускання сировини із складу на виробництво.
3. Облік виробництва пивоварного солоду.
4. Облік відходів при виробництві солоду.
Головним завданням будь-якого пивзаводу є підвищення ефективності виробництва за рахунок економного використання сировини, матеріалів, ліквідації невиробничих витрат і втрат.
Правильно відпрацьований технохімічний облік на виробництві є одним з економічних важелів ефективної роботи підприємства. Його дані повинні своєчасно сигналізувати про будь-які недоліки в технологічному процесі та відхилення від встановлених норм втрат.
Основна мета виробничого обліку виготовлення солоду і пива у пивоварному виробництві – визначення витрат сировини на 1 т солоду й 1 дал пива за певний період виробничої діяльності. У виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв здійснюють кількісно-якісний облік, тобто враховують кількість і якість витраченої сировини, матеріалів та втрати продуктів на стадіях технологічного процесу. На кожній ділянці виробництва є журнали, в яких записують дані, одержані за допомогою вимірювальних приладів, точно виміряної місткості апаратів і тари. На підставі цього складають техніко-виробничі звіти, за результатами яких у порівнянні з плановими нормами виходу й витратами сировини оцінюють роботу як окремих ділянок, так і виробництва в цілому за звітний період.
Планові норми виходу та втрат сировини підприємство кожний рік розробляє відповідно до Методики визначення, нормування виходу готової продукції і витрати зернопродуктів та цукру при виробницві пивоварного ячмінного солоду й пива та Інструкції щодо нормування сировини і напівфабрикатів у пиво-безалкогольній промисловості.
Нормування витрат сировини та напівфабрикатів і виходу готової продукції має вирішальне значення у господарській діяльності підприємства. Основним завданням при цьому є розробка й впровадження у промисловість науково обґрунтованих прогресивних норм витрат і виходу продукції з метою найбільш
раціонального та ефективного використання матеріальних ресурсів відповідно до запланованого технічного рівня, технології та організації виробництва.
Крім того, до виробничого обліку потрібно віднести облік руху сировини – ячменю, солоду та хмелю – по складах і втрати ячменю при зберіганні та обліку тари. Для обліку втрат зернопродуктів, які мають місце у процесі зберігання і виробництва солоду й пива, застосовують балансовий метод, тобто кількісну відповідність між прибутковими і видатковими даними з урахуванням лишків, якості ячменю й солоду, напівпродуктів пивоварного виробництва, а також пива.
Роботу по нормуванню сировини та матеріалів в основному виробництві здійснюють працівники технологічної служби й планово-економічого відділу підприємства. Відповідальність за розробку норм витрат, втрат і виходу готової продукції на підприємствах несуть головні інженери або заступники директора по виробництву. Управління і контроль за правильним і своєчасним веденням обліку здійснює головний бухгалтер підприємства.
ОБЛІК ЯЧМЕНЮ І СОЛОДУ.
На пивоварних заводах, що мають залізничні шляхи, зернову сировину підвозять у вагонах, а там де вони відсутні, її привозять із залізничної станції автотранспортом. Зерно при його надходженні зважують на вагах. Зберігають у спеціальних зерносховищах, у яких волого-температурний режим відповідає збереженню її фізіологічних, фізико-хімічних і технологічних показників.
Матеріально відповідальні особи здійснюють кількісно-якісний облік руху зернопродуктів та солоду по складах, їхніх втрат і надлишків, що утворюються під час зберігання.
Показниками якості при обліку зернопродуктів є вологість і засміченість зерна, а при обліку солоду –вологість. Зерно ячменю у процесі зберігання підсушують – внаслідок знижується його вологість і зменшується маса, тобто втрати або нестача частини ячменю. Кількість солоду не зменшується, а збільшується, оскільки вологість його під час зберігання підвищується і на складах наявні надлишки. Кількість зернової маси сировини, яка надходить на завод, визначають за масою. Якісні показники ( вологість, засміченість) визначають у лабораторії. Картки результатів аналізу з лабораторії надходять на склад.
Облік втрат зернопродуктів при зберіганні за рахунок зниження вологості й зменшення надлишків солоду внаслідок підвищення його вологості проводить комісія 1 раз на рік при зачищенні складів. До складу комісії входить представник заводської лабораторії.
Надходження зернопродуктів та їхні витрати підлягають суворому обліку за встановленими нормами.
Журнал кількісно-якісного обліку ведеться бухгалтером по зерну. Бухгалтер несе відповідальність за правильність і своєчасність записів. Журнал перед початком записів повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений на останній сторінці підписами директора, головного бухгалтера та печаткою підприємства. На останній сторінці вказується, скільки в журналі пронумеровано та прошнуровано аркушів. Жодних підчисток, помарок і перекреслювання не допускається. Записи проводяться чорнилами чітко, чисто і розбірливо. Виправлення записів можливо проводити червоним чорнилом, з обов'язковим застереженням про виправлення, за підписом особи, яка зробила виправлення. Окремий журнал ведеться за солоду і ячменю. Причому на неочищений ячмінь, ячмінь 1 і 2 сорту, а також на кожен вид відходів в журналі відкривається окремий особовий рахунок. А в журналі обліку солоду відкриваються окремі рахунки на солод: високої якості, 1-го, 2-го класів і відходи від полірування.
Приймання зерна. Кожна надійшла машина чи вагон із зерном переважується на автомобільних або залізничних вагах. Вагар у ваговому журналі на приймання зерна записує номер машини або вагона, масу брутто, тару і нетто; номер супровідної товарно - транспортної накладної та номер якісного посвідчення. Необхідні записи робляться в супровідних документах. Маса нетто, зазначена в накладній, оприбутковується начальником елеватора чи складу у встановленому порядку.
В акті зазначають масу ячменю або солоду за документами відправника і фактичну масу, надлишки або нестачу та якісні показники, встановлені в лабораторії заводу-одержувача. Акт підписують обидва представники, які завідують складом і лабораторією заводу. Накладна разом зі звітом начальника елеватора чи складу на другий день передається до бухгалтерії бухгалтеру по зерну. Маса ячменю або солоду вважається правильною, якщо її різниця не перевищує норми втрат зерна під час транспортування і допустимого розходження у показниках ваг відправника й одержувача, яке становить ±0,1% ( різниця від маси брутто і від маси нетто).
Нестачу ячменю і солоду, що не перевищує норм їхніх природних втрат під час перевезень відмічають у накладній за підписом керівника станції, порту чи пристані, затвердженій штемпелем залізничної станції, порту або пристані.
На нестачі , які перевищують норми, одержувачі складають комерційний акт, із загальної кількості нестачі знімається лише та, що виправдана нормою природніх втрат під час транспортування, а залишок втрат включаються у невиправдану нестачу. Комерційний акт складають також на надлишки. Нестачі перекривати надлишками не дозволяється.
Допустимо-контрольні норми природніх втрат зерна при перевезенні на різні відстані становлять : до 1000 км – 0,1%; від 1000 до 2000 – 0,15%, більше 2000 км – 0,2 %
Зберігання зерна на складі. Зберігання, витрата і рух ячменю та солоду здійснюється на елеваторі або на складі. Матеріально-відповідальною особою на є начальник елеватора чи складу. До солідарної матеріальної відповідальності притягуються змінні майстри. У зв'язку з тим, що при прийманні, а іноді й при видачі зі складу роботу здійснюють робітники-вагарі, вони призначаються довіреними особами начальника і директора заводу.
Матеріально-відповідальні особи здійснюють кількісно-якісний облік руху ячменю та солоду та облік втрат ячменю та солоду, що утворилися під час зберігання.
Основним документом , за яким проводять облік зернопродуктів і солоду є комірна книга ( форма №1). Її ведуть по кожному складу або елеватору. У цьому документі здійснюють кількісний облік ячменю та солоду із зазначенням якісних показників по кожному місцю зберігання і кожній культурі та року врожаю ячменю. На елеваторі є одна книга без поділу по силосах.
Записи про кількість та якість зернопродуктів і солоду, що надійшли у прибутковій частині книги ведуть на основі документів ( прибуткового ордеру, картка аналізу лабораторії) за масою, встановленою заводом-одержувачем та якістю, встановленою заводською лабораторією. Записи у видатковій частині книги про кількість ячменю і солоду, відпущених зі складу чи елеватора на виробництво, здійснюють на основі документів про витрати зерна ( лімітна картка, накладна, картка аналізу або якісне посвідчення та акти на обробку зерна і знищення відходів). Комірна книга обліку ячменю і солоду є документом для складання акта зачищення складів. ЇЇ зберігають на складі чи елеваторі.
Крім амбарної книги, в складі ведеться журнал обробки зерна. В журналі відображаються дані про натуру, вологість, засміченість, зараженість і температура ячменю до і після обробки, про кількість отриманих відходів з розділенням їх на категорії і групи в залежності від вмісту в них зерен ячменю і інших зернових культур.
На кожну партію зерна, що обробляється , на наступний день після закінчення обробки складається акт. Якщо обробка затягується на тривалий період, акт складається не рідше ніж 2 рази на місяць.
Облік ячменю проводиться станом на 1червня кожного року, а солоду – на 1 вересня і оформляється актом. В ці дати на складах знаходиться найменше залишків зерна і солоду. Перед складанням акту обов’язково проводиться інвентаризація залишків на складах в вказані дати.
По результатах зважування зерна складається акт інвентаризації, а по результатам інвентаризації і руху зерна за рік по амбарній книзі – акт зачищення складачів.
Нестачі ячменю можуть бути виправданими й невиправданими. Виправдовуються нестачі, що утворилися в результаті поліпшення якості ячменю під час зберігання та обробки ( зниження вологості й вмісту домішок насіння бур’янів ).
Якщо при зачищенні складу виявлено надлишок зерна, його негайно оприбутковує бухгалтерія заводу.
При необхідності після інвентаризації і складання акту зачищення складу знищують непотрібні відходи ( ячмінні оболонки, зіпсовані зерна, отруйні бур’яни), які не можуть бути використані для кормових або технічних цілей. Ці відходи після зважування, визначення їх якості заводською лабораторією видаляються з території заводу і знищуються в присутності спеціально виділеній комісії. Знищення непотрібних відходів оформляється актом.
Відпускання сировини зі складу на виробництво.
Відпустка зерна у виробництво здійснюється за розпорядженням головного технолога. Майстер елеватора чи складу перед відпусткою зобов'язаний довести до відома лаборанта солодовні про початок операції.
Із зерносховища ячмінь і солод передають на переробку за фактичною масою та якісними показниками.
Лаборант здійснює відбір проб з транспортера в потоці, визначає якісні показники вологості та бур'янистої домішки і передає пробу для проведення повного аналізу. Майстер виписує накладну у двох примірниках. Перший примірник передається начальнику і здається разом з добовим звітом бухгалтеру по зерну. Другий примірник передається змінному технологу солодовні, потім головному технологу і разом з місячним звітом про виробництво солоду здається бухгалтеру по зерну.
Бухгалтер по зерну на підставі накладних виробляє списання зерна з особового рахунку в журналі кількісно-якісного обліку за фактичною масою, вологості та утримання бур'янистої домішки.
Ячмінь, призначений на виробництво солоду, зважують на автоматичний вагах, які встановлені у солодовні, а ячмінь і солод для варильного цеху – на автоматичних вагах, встановлених у дробильному відділенні.
Заводська лабораторія визначає якість кожної відпущеної партії ячменю і видає завідуючому складом картки аналізу.
Перед відправленням залізницею чи водними шляхами ячмінь і солод попередньо зважують на автомобільних вагах пивоварного заводу-відправника, результати записують у спеціальному журналі, видають супровідну накладну, яку виписують на кожну поїздку автомобіля з пивоварного заводу на залізницю чи пристань.
Різниця у масі ячменю та солоду, відпущених із заводського складу чи елеватора і прийнятих залізницею або пристанню, не повинна перевищувати норм природних втрат і допустимої норми розходжень у показниках ваг, що становлять 0,1%.
При перевищенні втрат ячменю чи солоду під час перевезення із заводу на залізницю або пристань порівняно з встановленими нормами складають акт, де зазначають прізвища людей, що здійснюють перевезення, розслідують причини перевищення втрат і вживають заходів щодо недопущення подібних випадків у подальшому.
Нестачі, які перевищують норми природних втрат, і розходження у показниках ваг відносять на рахунок винних, їх можуть списувати з дозволу вищестоящої організації. Із загальної маси ячменю й солоду, що зберігається на заводі, списують відпущену їх кількість.
Якість ячменю і солоду, відпущених пивоварним заводом іншим організаціям, установлює лабораторія заводу- відправника. Результати аналізу заносять у відповідні лабораторні журнали і в посвідчення якості із зазначенням у них маси партії й номера накладної. Їх виписують у трьох примірниках: один із них відправляють заводу одержувачу, другий передають на склад, а третій залишають у лабораторії.
Зразки кожної відвантажуваної партії ячменю чи солоду повинні зберігатися у лабораторії заводу відправника в герметичній упаковці, яка гарантує незмінність якості. Тривалість зберігання зразків партій, відвантажених на відстань до 2000 км, – 1,5 міс, більше 2000 км – 2 міс.