9 Визначення вмісту диоксиду вуглецю.

Визначають манометричним методом, який оснований на вимірюванні тиску в пляшці, закупореній кронен-пробкою, в стані рівноваги газу з рідиною при температурі 20°С.

Пляшку з пивом поміщають на водяну баню температурою 25°С, витримують на протязі 1 год, потім насухо витирають і на рівні поверхні пива по нижньому краю меніска восковим олівцем наносять мітку. Після цього пляшку встановлюють на нижній рухомий столик приладу. Поворотом гвинта пляшку затискають в апараті так, щоб головка пробила кронен-пробку, внутрішню частину пляшки з'єднують з камерою манометра. Голка проходить через гумову прокладку.

Прилад з затиснутою в ньому пляшкою інтенсивно струшують до повного припинення руху стрілки манометра. Відмічають показники манометра, потім, відгвинчують гвинт, виймають пляшку і прилад промивають водою. Пиво з пляшки виливають і заповнюють її водою до нанесеної мітки. З мірного циліндра доливають воду до повного заповнення пляшки і визначають об'єм газового простору над поверхнею пива ( в см³). Вміст диоксиду вуглецю в пиві X _со2 (в %) розраховують по формулі:

де Р- показник манометра, кгс/см

К - коефіцієнт, який залежить від об'єму газового простору (табл.1).

Значення коефіцієнту К в залежності від об'єму газового простору.

Таблиця 25.7 .

________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Визначення ізогумулона.

Досліджуване пиво попередньо звільняють від диоксиду вуглецю, для чого пиво виливають в конічну колбу, доводять температуру до (20±1)С і струшують, при цьому закривають колбу рукою, періодично відкриваючи її для видалення СО₂. Струшування продовжують до того часу, доки не зникне відчуття тиску з колби.

Мутну пробу фільтрують.

10 см³ попередньо підготовленого пива відбирають піпеткою і переносять в циліндр, куди добавляють 1 см³ розчину соляної кислоти концентрацією 3 моль/дм³ і 20 см³ ізооктану. Закривають циліндр пробкою і енергійно струшують 30 разів на протязі 30 секунд.

Циліндр залишають на 1 год в стані спокою. Після відстоювання піпеткою обережно відбирають частину ізооктанового шару так, щоб не потрапила емульсія, і переносять в кювету, не доливаючи її приблизно на 1 см до верхнього краю. В другу кювету наливають чистий ізооктан. Кювети поміщають в кюветотримача в камері спектрофотометра і вимірюють оптичну густину при довжині хвилі X = 275 нм.

Масову концентрація ізогумулону (X) в мг/дм³ розраховують по формулі:

Х = 57,2·Д₂₇₅ – 5,9

де Д₂₇₅ - оптична густина при довжині хвилі λ= 275 нм.

Розрахунки проводять до другого десятичного знаку. За результат дослідження приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень і виражають цілою цифрою з одним десятковим знаком.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________