6. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
Видимий екстракт визначають при наявності в пиві спирту і диоксиду вуглецю, а дійсний - визначають після видалення спирту і вуглецю.
Дійсну ступінь зброджування (V д) в % розраховують по формулі:
де, m св - масова частка сухих речовин в початковому суслі, %
mд - масова частка видимого екстракту в пиві, %
Результати:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Визначення кислотності.
Метод заснований на титрування кислот, що знаходяться в пиві і кислих солей розчином гідроксиду натрію в присутності фенолфталеїну.
Підготовка проби пива.
150-200 см3 пива наливають в колбу об'ємом 500 см3 і струшують, закриваючи колбу рукою, періодично відкриваючи його, до того часу, доки припиниться відчуття тиску в середині. Потім відбирають 50 см3 пива циліндром, переносять в конічну колбу об'ємом 100см3, нагрівають до 40°С і
витримують при цій же температурі 30 хв, періодично струшуючи, після чого пиво охолоджують водою до температури 20 ±0,5°С.
Непрозоре пиво попередньо фільтрують через паперовий фільтр. Темне пиво з кольором вище 3,0 одиниць перед визначенням кислотності розбавляють дистильованою водою в відношенні 1:3 в мірному циліндрі.
Відмірюють піпеткою на 10см3 пива, підготовленого, як вказано вище, вносять в конічну колбу місткістю 100 см , додають 40 см3 води і 3-4 каплі фенолфталеїну.
Вміст колби титрують із бюретки розчином гідроксиду натрію до появи слабо рожевого забарвлення, що зберігається на протязі 30 с. Якщо забарвлення зникає проводять дотитруваня.
Кислотність пива (X) в см3 гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 пива розраховується по формулі:
де V - об'єм розчину гідроксиду натрію концентрацією 0,1
моль/дм3 витрачений на титрування, см3;
К1 - коефіцієнт поправки робочого розчину гідроксиду натрію;
К2 - коефіцієнт розбавлення темного пива (К = 2 - 4).
Розрахунок проводять до другого десятинного знаку. За результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень і виражають цілим числом з одним десятковим знаком.
Розходження між результатами двох визначень, одержаних для однієї і тієї ж проби одним виконавцем , не повинно перевищувати 0,1 см"5 розчину гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 пива.
Розходження між результатами двох визначень, одержаних в різних лабораторіях для однієї і тієї ж проби, при довіреній дійсності Р = 0,69 не повинно перевищувати 0,3 см3 розчину гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 пива.
Результати:
Таблиця 25.5
№ п/п
|
Об’єм розчину NaOH конц. 0,1 моль/дм3 який пішов на титрува ння, см3 |
Коефіцієнт поправки до кон-центрації титрова-ного робо-чого розчину NaOH (К1) |
Коефіці-єнт розве-дення темного розчину пива (К2) |
Розраху-нкова кислот- ність пива, см3 розчину NaOH конц. 1 моль/дм3 на 100 см3 пива |
Середнє арифметичне зна-чення кислот-ності, см3 розчину NaOH конц. 1 моль/дм3 на 100 см3 пива |
Розбіж-ність фактична, см3 розчину NaOH конц. 1 моль/дм3 на 100 см3 пива |
Розбіжність допустима, см3 розчину NaOH конц. 1 моль/дм3 на 100 см3 пива |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
______________________________________________________________________________________________________________________________________