4.6. Визначення кольору лабораторного сусла

Забарвленість лабораторного сусла визначають методом колориметричного титрування або за допомогою фотоелектроколориметра.

4.6.1. Метод колориметричного титрування.

Хід роботи. В один хімічний стаканчик наливають 100 см³ прозорого розчину сусла, в інший - дистильовану воду. Обидва стаканчики ставлять на лист білого паперу. В дистильовану воду по краплях добавляють з мікробюретки 0,1 моль/дм³ розчин йоду до вирівнювання забарвлення в двох стаканчиках при розгляданні зверху і збоку через розчин.

Забарвлення сусла виражається в см³ розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³, який пішов на титрування 100 см³ дистильованої води до вирівнювання забарвлення.

Результати:

Таблиця 19.7

№ зразка	Колірність (забарвленість), см3 розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм3, який пішов на титрування 100 см3 дистильованої води	Середнє арифметичне значення забарвленості см3 розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм3, який пішов на титрування 100 см3 дистильованої води

________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.6.2. Фотоелектроколориметричний метод.

Визначають оптичну густину сусла (D) за допомогою ФЕКа. Потім розраховують за формулою коефіцієнт поглинання (К) і по таблицям знаходять

кольорність сусла в см³ розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³ на 100 см³ дистильованої води. (див. лаб. р. № 9.)

Результати:

Таблиця 19.8

№ зразка	Оптична густина розчину	Середнє арифметичне значення оптичної густини	Коефіцієнт поглинання	Кольорність лабораторного сусла, см3 розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм3 на 100 см3 води

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.7 Визначення ступеня розчинення солоду (метод Кольбаха).

Цей метод оснований на встановленні різниці в екстрактивності солоду тонкого і грубого помелів. Чим менша ця різниця, тим краще розчинення солоду, оскільки навіть при більш грубому подрібненні солоду в розчин переходить достатня кількість екстрактивних речовин.

Вміст борошна в тонкому помелі має бути 90 ± 1%, в грубому помелі – 25 ± 1 %.

Спосіб затирання солоду грубого помелу такий же, як і для солоду тонкого помелу. Шкала Кольбаха для оцінки ступеня розчинення солоду по різниці в екстрактивності солоду тонкого і грубого помелів наведена в таблиці.

Різниця в екстрактивності солоду тонкого і грубого помелів, %	Ступінь розчинення
менше 2,0	Дуже добрий
2,0-2,9	Добрий
3,0-3,9	Задовільний
4,0-4,9	Недостатній
Більше 4,9	Незадовільний

Висновок:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________ _______________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові )

?

Запитання для самоконтролю

1. Як утворюється склоподібний солод?

2. Як визначити кількість борошнистих зерен солоду?

3. Як визначається вологість солоду?

4. Яка нормативна величина цього показника?

5. Як визначається екстрактивність солоду?

6. Яка нормативна величина цього показника?

7. Від активності яких ферментів залежить швидкість фільтрації лабораторного сусла?

8. Від яких речовин залежить прозорість лабораторного сусла?

9. Яким методом визначається кислотність лабораторного сусла?

10. Розкажіть порядок колориметричного титрування.

11. Охарактеризуйте методику визначення кольору сусла ФЕКом.

12. Як визначити ступінь розчинення солоду?

!

Питання з охорони праці, на які необхідно звернути

увагу при виконанні даної лабораторної роботи:

1. Електробезпека при роботі з електроприладами (сушильна шафа, фотоелектроколориметр, аналітичні ваги, лабораторний млин).

2. Робота з хімічними реактивами.

3. Робота з нагрівальними приладами.

4. Робота з хімічним посудом.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 20

Тема заняття: Пивне сусло.

Мета заняття: Набуття практичних навиків та вміння по аналізу пивного сусла і перевірка показників зразка пивного сусла вимогам нормативно-технічної документації.

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої: ареометри - цукромір з термометром, циліндри скляні, термометр ртутний лабораторний, рН-метр або іономір універсальний з границями виміру рН від - 1 до + 14, стакан лабораторний, ваги лабораторні загального призначення, годинник, набір колб, пікнометр, папір фільтрувальний, баня водяна, фотоколориметр, бюретка, титрувальна установка, набір піпеток на 10 см³, віскозиметр, поляриметр .

Реактиви і матеріали: натрій фосфорнокислий двохзаміщений, калій фосфорний однозаміщений, калій йодистий, спирт етиловий ректифікований, глюкоза, вода дистильована, йод концентрацією 0,1 моль/дм³, їдкий натрій концентрацією 0,1 моль/дм³, буферний розчин.