5. Амілолітична активність

Хід аналізу. Для приготування солодової витяжки наважку 20 г ретельно розтертого в ступці сирого солоду поміщають у зважений стакан, додають 450 см³ дистильованої води температурою 40°С і настоюють на протязі 1 години. Потім вміст стакана охолоджують до 20°С, доводять його масу водою до 520 г, фільтрують через паперовий фільтр до повної прозорості.

В мірну колбу місткістю 200 см³ піпеткою відміряють 100 см³ ацетатного буферного розчину крохмалю і колбу поміщають на водяну баню при 20°С на 20 хв. Потім прибавляють 5 см³ солодової витяжки, перемішують, витримують 30 хв. при 20°С і добавляють 3 см³ гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм³ для зупинки процесу оцукрювання, потім доливають водою до мітки і перемішують.

Визначення мальтози проводять в 50 см³ оцукреного розчину крохмалю, який відміряють в конічну колбу місткістю 200 - 250 см³, приливають 25 см³ розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³ і 3 см³ розчину гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм³, перемішують, витримують 5 хв при кімнатній температурі, потім добавляють 4,5 см³ розчину сірчаної кислоти концентрацією 1 моль/дм³ для підкислення. Надлишок йоду титрують розчином тіосульфату натрію концентрацією 0,1 моль/дм³. Кількість йоду, що пішла на титрування повинна бути 5-15 см³.

Для визначення поправки на солодову витяжку до 12,5 см³ витяжки в конічну колбу місткістю 200-250 см³ приливають 37,5 см³ води, добавляють з бюретки 25 см³ йоду концентрацією 0,1 моль/дм³ і потім роблять, як в основному досліді.

Поправку на розчин крохмалю знаходять так : 25 см³ ацетатного буферного розчину крохмалю змішують в колбі з 10 см³ розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³, добавляють 3 см³ розчину гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм³, витримують 5 хв., підкислюють 4,5 см³ розчином сірчаної кислоти концентрацією 1 моль/дм³ і титрують розчином тіосульфату натрію концентрацією 0,1 моль/дм³. Розрахунок АС проводять по формулі:

де а - кількість розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³, зв'язаного в основному досліді, см³;

в - кількість розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³, зв'язаного солодовою витяжкою, см;

с - кількість розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³, зв'язаного розчином крохмалю, см³;

К - коефіцієнт, що враховує розбавлення солодової витяжки;

17,1 - число мг мальтози,еквівалентне 1 см³ розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм³.

Результати:

Таблиця 18.3

№ зразка	а	в	С	АС	Примітки
І ІІ ІІІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Визначення вмісту вуглеводів (крохмалю)

Наважку розмеленого солоду 5 г насипають в мірну колбу на 100 см³. Сюди ж в два прийоми, по 25 см³, вливають 50 см³ розчину соляної кислоти концентрацією 1,124%. Після додавання першої порції кислоти вміст колби перемішують. Рештою 25 см³ кислоти змивають частки солоду із стінок колби і поміщають колбу в кип'ячу баню. Протягом перших 3 хвилин, не виймаючи колби із бані, розмішують суміш круговими рухами.

Через 15 хвилин колбу виймають із бані і швидко приливають 40 см³ дистильованої води, охолоджують до температури 20°С. Потім у колбу приливають 5 см³ розчину 10% молібденовокислого амонію, доводять дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують і фільтрують.

Першу порцію фільтрату повертають назад у воронку, фільтратом наповнюють поляриметричну трубку сахариметра і поляризують.

Оброблення результатів.

Масову частку крохмалю у сухій речовині солоду (т) у відсотках обраховують по формулі:

де К- перевідний коефіцієнт (для ячменю К = 1,912);

а - покази сахариметра, в градусах шкали;

W - масова доля вологи у розмеленому солоді, %.

Перевідний коефіцієнт розрахований при довжині трубки сахариметра 200 мм; при використанні трубки довжиною 100 мм отриманий по формулі результат потрібно помножити на 2.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, різниця між якими не повинна перевищувати 0,5% при довжині трубки 200 мм і 1,0% - при довжині трубки 100 мм.

Результати:

Таблиця 18.4

№ п/п	Покази сахариметра, град.	Масова доля вологи, %	Масова доля крохмалю, %	Середнє арифмети-чне зна-чення масової долі крохмалю, %	Розбіж-ність фактична, %	Розбіж-ність допустима, %
1	2	3	4	5	6	7

Висновки: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис викладача ___________ _______________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові )

?

Запитання для самоконтролю:

1. Як відбирають середню пробу свіжопророслого солоду?

2. Який аромат повинен мати свіжопророслий солод?

3. Які органолептичні показники виражають в свіжопророслому солоді?

4. Розкажіть методику визначення вологості.

5. Розкажіть методику визначення амілолітичної активності.

!

Питання з охорони праці на які необхідно звернути увагу

при виконанні даної лабораторної роботи.

1. Електробезпека при роботі з електроприладами (сушильна шафа, прилад Чижової, електроплитка чи газова горілка).

2. Висока температура (сушильна шафа, прилад Чижової, нагрівальні прилади).

3. Робота з реактивами.

4. Скляний хімічний посуд.