! Питання з охорони праці, на які необхідно звернути увагу

при виконанні даної лабораторної роботи:

1. Електробезпека при включенні електроприладів: сушильної шафи, муфельної печі, поляриметра - сахариметра, аналітичних вагів.

2. Висока температура при роботі з муфельною піччю.

3. Робота з хімічним скляним посудом.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №13

Тема заняття: Соки плодово-ягідні.

Мета роботи: Набути практичні навики та вміння по визначенню показників якості плодово-ягідних соків і перевірити їх відповідність нормативно-технічній документації.

Об'єкти аналізу: Соки плодово-ягідні.

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви і матеріали: Прилад для відгонки спирту, пікнометр, ваги аналітичні, водяна баня, термометри, перегінна колба, титрувальна установка, колби ємкістю 200 - 300 см³, 500 см³; 0,1 моль /дм³ розчин гідроокису натрію; фенолфталеїн; 1 моль/дм³ розчин оцтової кислоти; 2 моль/дм³ розчин NaСl; лійки для фільтрування; фільтри 0,1 моль/дм³ розчину хлориду кальцію, ареометри скляні для спирту АСП-1 і АСП-2 згідно з ГОСТ 18481.

Завдання: Соки плодово-ягідні, які використовуються в безалкогольному виробництві повинні відповідати вимогам ГОСТ 8-310-77.

ХІД РОБОТИ

1. Відбір середньої проби.

Правила приймання і відбір проб плодово-ягідних соків здійснюють згідно з чинною нормативно-технічною документацією.

2. Визначення смаку, аромату, кольору, прозорості соків.

Органолептичні дослідження включають оцінку смаку і аромату соку за допомогою органів чуття. Для визначення смаку і аромату беруть 30-40 см³ спиртованого соку, наливають в дегустаційний келих, перемішуючи обертовими рухами, визначають смак і аромат.

Колір соку визначають візуально. Прозорість спиртованого соку визначають візуальним або нефелометричним методами.

Візуальний метод оснований на зоровому визначенні кольору і прозорості соку в прохідному світлі або на фоні світлового екрану. Сік наливають у циліндр з безбарвного скла місткістю 100 см³ і визначають його колір і зовнішній вигляд, відмічають повну прозорість соку або морсу і наявність сторонніх включень.

Результати:

Таблиця 13.1

№ зразка	Вид соку	Колір	Смак	Аромат	Прозорість	Висновок
1.
2.
3.

3. Визначення вмісту спирту в спиртованих плодово-ягідних соках

3.1. Метод: дистиляційний, ареометричний.

Спиртований сік наливають до мітки в мірну колбу місткістю 250 см³ або 500 см³ за температури 20°С, потім переносять із мірної колби в перегінну колбу місткістю 500 або 1000 см³. Залишки соку з колби змивають невеликими об'ємами дистильованої води в перегінну колбу з таким розрахунком, щоб загальний об'єм промивних вод не перевищував 100 см³.

Приймальною колбою для дистиляту є та ж мірна колба, якою відміряли досліджуваний сік. У мірну колбу перед перегонкою наливають дистильовану воду об'ємом від 10 до 15 см³, колбу поміщають у баню з холодною водою і здійснюють відгонку спирту.

Перегонку закінчують після наповнення приймальної колби на 3/4 об'єму. Колбу з дистилятом доливають дистильованою водою трохи нижче мітки і витримують від 20 до 30 хвилин за температури 20°С у водяній бані.

Вміст приймальної колби доводять до мітки дистильованою водою, енергійно перемішують, переливають у сухий скляний циліндр для ареометрів і визначають об'ємну частку спирту ареометром для спирту.

Перед визначенням об'ємної частки етилового спирту необхідно виміряти температуру її водно-спиртового розчину. Потім у розчин занурюють ареометр таким чином, щоб він не торкався стінок циліндра. Відлік показань проводять по нижньому краю меніска з точністю до 0,5 найменшої поділки.

Потім знову вимірюють температуру t₂ водно-спиртового розчину. За температуру водно-спиртового розчину приймають середнє арифметичне значення температур t₁ і t₂.

Об'ємну частку етилового спирту у водно-спиртових розчинах визначають за таблицями для визначення вмісту етилового спирту в водно-спиртових розчинах. У разі використання скляних ареометрів для спирту застосовують «Таблицы для определения содержания этилового спирта в водно-спиртових растворах» [12], таблиця 3.

Розрахунки під час визначення об'ємної частки етилового спирту виконують із точністю до третього знака після коми. Результати округлюють до другого знака після коми.

За кінцевий результат вимірювання приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних вимірювань, різниця між якими не повинна перевищувати 0,10% (за об'ємом). Допустима розбіжність між результатами вимірювань об'ємної частки етилового спирту в двох лабораторіях не повинна перевищувати 0,20%.

Таблиця 13.2.

№ зразка	Вид соку чи екстракту	Температура дистиляту, °С	Вміст спирту у спиртових соках, % об.	Середньо-арифметичне значення вмісту спирту, %	Фактич- на розбіж-ність %	Допусти- ма розбіж-ність, %