
- •Тематичний план
- •Тема 7.1 Облік на заводах по виробництву
- •Тема 7.2 Облік на заводах безалкогольних напоїв 268
- •Вступ План
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Загальні методи контролю у виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •Тема 2.1. Визначення масової частки вологи План
- •Лабораторне заняття №1
- •Лабораторне заняття №2
- •Тема 2.2. Визначення масової частки розчинних сухих речовин в розчинах. План
- •Поправки на температуру до показників цукроміра
- •Питання для самоконтролю.
- •1. Визначення масової частки сухих речовин в пивному суслі пікнометром.
- •2. Визначення масової частки сухих речовин у пивному суслі ареометром.
- •Лабораторне заняття №4
- •Тема 2.3. Визначення масової і об’ємної частки етилового спирту у водно-спиртових розчинах. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Визначення вмісту спирту у водно-спиртових розчинах скляним спиртоміром.
- •2. Визначення спирту у водно-спиртових розчинах пікнометром
- •3. Визначення вмісту спирту у водно-спиртовому розчині рефрактометром.
- •Тема 2.4. Визначення масової частки вуглеводів. План
- •Лабораторне заняття №6
- •Тема 2.5. Визначення масової частки білкових речовин. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 7
- •Тема 2.6. Визначення загальної та активної кислотності План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Визначення загальної кислотності пивного сусла титруванням.
- •2. Визначення активної кислотності рН-метром
- •Тема 2.7. Колориметричні методи аналізу План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 9
- •2. Визначення забарвленості пива фотоелектроколориметром .
- •Розділ 3 . Аналіз якості сировини для виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •1. Відбір середньої проби ячменю
- •2. Визначення кольору та запаху ячменю згідно гост 10967 - 90. Зерно Методи визначення запаху і кольору
- •3. Визначення вмісту смітної і зернової домішок, дрібного зерна і крупності, згідно гост 13586.2-81 Зерно. Методи визначення смітності, зернової домішки.
- •4. Визначення маси 1000 зерен згідно гост 10842 - 89 Зерно. Метод визначення маси 1000 зерен.
- •5. Визначення зараженості шкідниками. Гост 135864 - 83 Зерно.
- •5.1 Визначення зараженості зерна комахами і кліщами в явній формі.
- •6. Визначення натури зерна (гост 10840-64)
- •7. Визначення енергії і здатності проростання згідно гост 10968 — 88 Зерно. Методи визначення енергії проростання і здатності проростання.
- •8. Визначення вологості згідно гост 13586.5 - 93 Зерно. Метод визначення вологості
- •9. Визначення вмісту крохмалю.
- •10. Визначення вмісту білків згідно з гост 10846 91 Зерно і продукти його переробки. Метод визначення білка.
- •11. Визначення екстрактивності.
- •Хід роботи
- •Визначення зовнішнього вигляду, кольору, аромату хмелепрепарату.
- •2. Визначення масової частки вологи хмелю.
- •________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Визначення зольності
- •4. Визначення загальної кількості гірких речовин.
- •5. Визначення зараженості гранул пліснявою у гранульованому (брикетованому) хмелі.
- •6. Аналіз со2-екстракту хмелю
- •6.1. Метод відбору проб.
- •6.2. Визначення зовнішнього вигляду і аромату.
- •6.3. Визначення масової частки сухих речовин.
- •Лабораторне заняття №12
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби.
- •3. Визначення вологості цукру-піску. Гост 12570 - 67 «Цукор. Методи визначення вологи».
- •3.1. Визначення вологості цукру методом висушування до постійної маси
- •3.2 Прискорений метод висушування
- •4. Визначення масової частки цукрози . Гост 12571 - 86 «Цукор. Метод визначення сахарози»
- •! Питання з охорони праці, на які необхідно звернути увагу
- •1. Відбір середньої проби.
- •2. Визначення смаку, аромату, кольору, прозорості соків.
- •3. Визначення вмісту спирту в спиртованих плодово-ягідних соках
- •3.1. Метод: дистиляційний, ареометричний.
- •3.2. Метод: дистиляційний, пікнометричний.
- •3.2.1.Підготовка пікнометра до аналізу
- •3.2.2. Визначення маси пікнометра з водою.
- •3.2.3. Визначення маси пікнометра з досліджуваним дистилятом.
- •4. Визначення вмісту екстрактивних речовин у спиртованих соках.
- •5. Визначення кислотності соків
- •Хід роботи
- •Відбір середньої проби
- •2. Визначення масової частки вологи
- •3. Визначення амілолітичної здатності
- •4. Визначення оцукрюючої здатності .
- •5. Результати аналізу.
- •6. Висновки
- •Хід роботи
- •Відбір проби
- •2. Визначення запаху
- •2.1.Визначення запаху при 20с.
- •2.2. Визначення запаху при 60с.
- •3. Визначення смаку.
- •4. Визначення мутності
- •5.Визначення сухого залишку
- •6.Визначення завислих речовин
- •7. Визначення загальної твердості.
- •8. Визначення кальцію і магнію
- •9. Визначення лужності
- •10. Визначення окислюваності
- •Хід роботи
- •1. Лимонна кислота
- •1.1. Відбір проб
- •1.2 Визначення вмісту лимонної кислоти.
- •1.3 Вміст золи в лимонній кислоті .
- •2. Молочна кислота
- •2.1.Відбір проби
- •2.2 Визначення прозорості, смаку
- •2.3. Визначення загальної кількості молочної кислоти
- •Розділ 4 . Аналіз підсобних та допоміжних матеріалів
- •Хід роботи
- •1. Діатоміт. Туу 18329-96 Кізельгур
- •1.2 Визначення масової частки вологи
- •1.3 Визначення густини
- •1.4 Визначення рН водної витяжки
- •2. Аналіз хлорного вапна
- •2.1 Визначення активного хлору
- •3. Гідроксид натрію (сода каустична)
- •4. Карбонат натрію (сода кальцинована)
- •5. Контроль пляшок
- •5.1 Зовнішній вигляд, колір, якість скла пляшок контролюють візуально.
- •5.2. Випробування термічної стійкості
- •Розділ 5 . Аналіз напівфабрикатів та відходів виробництва
- •Хід роботи
- •1.Відбір проб
- •2. Органолептичні показники
- •3. Визначення кількості пророслих і пліснявих зерен
- •4.Визначення масової частки вологи
- •5. Амілолітична активність
- •6. Визначення вмісту вуглеводів (крохмалю)
- •Лабораторне заняття №19
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Органолептичні показники солоду: колір, запах, смак
- •2.1 Визначення запаху
- •2.2 Визначення кольору
- •2.3 Визначення смаку
- •3. Фізичні показники: кількість зернових, сміттєвих домішок і крупних зерен солоду; кількість борошнистих, склоподібних і темних зерен
- •3.1.Визначення кількості зернових, сміттєвих домішок і крупності
- •3.2.Визначення кількості борошнистих, склоподібних і темних зерен
- •4.1 Визначення масової частки вологи
- •4.2.Визначення екстрактивності.
- •4.3. Визначення тривалості оцукрювання
- •4.4 Визначення якості фільтрування затору
- •4.5. Визначення активної і титрованої кислотності
- •4.6. Визначення кольору лабораторного сусла
- •4.6.1. Метод колориметричного титрування.
- •4.6.2. Фотоелектроколориметричний метод.
- •4.7 Визначення ступеня розчинення солоду (метод Кольбаха).
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Визначення загальної (титрованої) кислотності
- •3. Визначення активної кислотності.
- •4. Визначення вмісту розчинних сухих речовин .
- •5. Визначення в’язкості
- •6. Визначення амінного азоту
- •7. Визначення цукрів оптичним методом (метод Лернера)
- •8. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
- •10. Розрахунок відношення цукрів до нецукрів
- •11. Визначення кольору пивного сусла
- •11.1 Метод колориметричного титрування
- •11. 2 Фотоелектроколориметричний метод
- •Лабораторне заняття №21
- •4. Визначення вмісту інвертного цукру
- •Лабораторне заняття № 22
- •Хід роботи
- •1. Визначення вмісту сухих речовин при 20°с
- •2. Визначення загальної кислотності.
- •Лабораторне заняття №23
- •Хід роботи
- •1. Метод відбору проб пивної дробини
- •2.3Овнішній вигляд
- •3. Визначення масової частки вологи
- •4.Визначення вимивного екстракту
- •5. Визначення загального екстракту.
- •6. Визначення не вимивного екстракту
- •Лабораторне заняття №24
- •Хід роботи
- •1. Відбір проб
- •2. Зовнішня оцінка.
- •3.Загальний вміст домішок
- •4. Лужність
- •5. Окислююча спроможність
- •6. Загальна кислотність
- •Розділ 6 . Аналіз готової продукції лабораторне заняття № 25
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Визначення видимого екстракту.
- •3. Визначення вмісту спирту (дистиляційний метод).
- •4. Визначення вмісту дійсного екстракту.
- •6. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
- •7. Визначення кислотності.
- •8. Визначення кольору.
- •9 Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •10. Визначення ізогумулона.
- •11. Визначення стійкості пива.
- •12. Дегустаційна оцінка.
- •Лабораторне заняття № 26
- •Хід роботи
- •1. Органолептичні показники якості.
- •2. Визначення кислотності.
- •3. Визначення вмісту сухих речовин.
- •4.Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •Лабораторне заняття № 27
- •Хід роботи
- •1. Органолептична оцінка якості.
- •2. Визначення загальної кислотності.
- •3. Визначення вмісту спирту.
- •4. Визначення вмісту сухих речовин .
- •Лабораторне заняття №28
- •Хід роботи.
- •Відбір проб.
- •Аналіз герметичності упаковки та повноти наливу.
- •Органолептичне оцінювання якості мінеральних вод.
- •Визначення вмісту аміаку.
- •Визначення вмісту сірководню.
- •Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •Визначення вмісту наявності катіонів і аніонів.
- •Визначення вмісту гідрокарбонат-іонів.
- •Визначення вмісту іонів кальцію.
- •Визначення вмісту іонів магнію.
- •Питання з охорони праці, на які необхідно
- •Розділ 7 . Облік виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •Тема 7. 1. Облік на заводах по виробництву
- •Тема 7.1.1 Облік сировини. Облік виробництва
- •Облік виробництва солоду.
- •Облік відходів при виробництві солоду.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.2. Облік виходу та втрат у варильному цеху. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.3 Зняття залишків незавершеного виробництва. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.4 Розрахунок витрат сировини на 1 дал пива. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.5 Складання виробничих звітів План
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №1
- •Теоретичне обгрунтування
- •Розв'язок типової задачі
- •Розв'язок задачі
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Розв’язок задачі
- •Задачі для самостійного розв'язування
- •Розв’язок типової задачі
- •Література
- •Теоретичне обгрунтування
- •Розв’язок типової задачі
- •Задача для самостійного розв’язку
- •Задача для самостійного розв’язку
- •Література
- •Тема 7.2 Облік на заводах безалкогольних
- •Тема 7.2.1 Облік цукру та інших інгредієнтів. План
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 3
- •Теоретичне обґрунтування
- •Розв’язок типової задачі №1
- •Розв’язок типової задачі №2
- •Розв’язок типової задачі №3
- •Розв’язок типової задачі №4
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Література
- •Література
- •Технологічний журнал солодового цеху
- •Технологічний журнал варильного цеху
- •Технологічний журнал бродильного цеху
- •Технологічний журнал лагерного відділення
- •Журнал обліку передачі пива з лагерного підвалу в цех пляшкового (бочкового) розливу
- •Технологічний журнал цеху пляшкового (бочкового) розливу
Тема 2.6. Визначення загальної та активної кислотності План
1. Визначення загальної кислотності шляхом титрування.
2. Одиниці кислотності.
3. Визначення активної кислотності рН-метром.
4. Будова рН- метра, правила користування ним.
Питання, що винесене на самостійну роботу.
5. Колориметричний метод визначення рН.
Кислотність є одним з основних показників, який характеризує якість напівфабрикатів ( пивне сусло, квасне сусло), готової продукції ( пива, квасу, б/а напоїв). Сировина, напівфабрикати і готова продукція бродильних виробництв має кислу реакцію, тільки меляса має слабо лужну реакцію. По збільшенню кислотності судять про їх мікробіологічний стан.
Біохімічні виробництва базуються на протіканні ферментативних процесів. Всі ферментативні процеси при солодопророщуванні, затиранні і бродінні проходять в слабо кислому середовищі, і для кожного з цих процесів необхідні певні умови, в першу чергу температура і активна кислотність середовища.
На активність ферментів впливає окисно-відновний потенціал (ОВП), який характеризує окисно-відновну здібність середовища. Від цього потенціалу залежить стійкість готового пива. Тому важливе значення при оцінці якості сировини, напівфабрикатів і готової продукції має показник загальної і активної кислотності, і окисно-відновний потенціал.
Титрованою(загальною) кислотністю називають загальний вміст кислот у сировині, напівпродуктах і готовій продукції.
Активною кислотністю називають концентрацію іонів водню, тобто водневий показник і позначають рН. В техно-хімічному контролі бродильних виробництв використовують не абсолютну величина, а її від’ємний логарифм.
рН= - lg[H+]
рН - водневий показник – це від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню в розчинах. Це безрозмірна величина.
рН змінюється від 1 до 14.
Якщо рН 1-7 – кисле середовище
Якщо рН від 7 до 14 – лужне
Якщо рН =7 нейтральне
В залежності від галузі виробництва кислотність виражається в різних одиницях. В пивоварному, б\а і у виробництві квасу загальна кислотність виражається в см3 розчину NaOH концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 досліджуваного розчину.
У спиртовому виробництві титровану кислотність виражають у градусах кислотності °К, що означає кількість в см3 NaOH концентрацією 1 моль/дм3, що пішло на титрування 20 см3 досліджуваного розчину.
В соковому виробництві кислотність виражається в перерахунку на ту кислоту, яка переважає в даному соку, наприклад, на лимонну чи молочну. При цьому користуються перерахунковим коефіцієнтом, тобто використовують грам-еквівалент тієї чи іншої кислоти. Наприклад: 1 см3 розчину NaOH концентрацією 1 моль/дм3 = 0,09 г молочної кислоти або 0,007 г лимонної кислоти.
Методи визначення загальної кислотності.
Загальну кислотність визначають методом титрування в присутності індикатора.
Цей метод заснований на нейтралізації кислот і їх кислих солей, що містяться в досліджуваному розчині, розчином лугу в присутності індикатора – фенолфталеїну.
В техно-хімічному контролі бродильних виробництв в якості індикатора використовують метилоранж( кисле середовище червоний колір; лужне середовище - жовтий), метилчервоний (червоний-жовтий), бромтимолсиній (6,0-7,6-жовтий-синій), фенолфталеїн(8,2-10,0-безбарвний-червоний), лакмус (черво-ний-жовтий).
При визначенні кислотності світлих і прозорих продуктів індикатор добавляють безпосередньо в розчин, а при визначенні темних продуктів ( оцукрена маса, зріла бражка, пиво, квас)- методом виносу краплі. При цьому під час титрування краплю досліджуваного розчину періодично з допомогою скляної палички виносять на фарфорову пластинку і змішують з попередньо нанесеною краплею індикатора.
Хід роботи. Відбирають піпеткою 10 см3 досліджуваного розчину в конічну колбу на 200-250 см3 і титрують розчином лугу NаОН концентрацією 0,1 моль/дм3 в присутності індикатора. По кількості лугу, що пішов на титрування знаходять загальну кислотність.
Кислотність розраховується за формулою
де
- кількість лугу, що пішов на титрування,
см3;
К – поправочний коефіцієнт до розчину лугу;
а - об’єм досліджуваного розчину, см3;
10 – коефіцієнт перерахунку концентрації лугу з 0,1 моль/дм3 в 1 моль/дм3 ;
100 – коефіцієнт перерахунку на 100 см3 досліджуваного розчину.
Отже, кислотність розраховується за формулою
,
см3
розчину лугу
NаОН
концентрацією 1 моль/дм3
, що пішов на титрування 100 см3
досліджуваного розчину.
Методи визначення активної кислотності.
Використовують два методи визначення активної кислотності: колориметричний і потенціометричний.
Найбільш точним методом визначення активної кислотності є потенціометричний (електрометричний) метод визначення.
Потенціометричний метод.
Суть електрометричного методу полягає у визначенні рН за допомогою рН-приладу, який оснований на вимірюванні різниці потенціалу між двома електродами, яка залежить від концентрації іонів водню в розчині.
На теперішній час в заводських лабораторіях для визначення рН потенціометричним методом користуються рН-метрами марки ЛПУ-01, рН-340, універсальний іономір ЕВ-74.
Перевірку рН-метрів проводять по стандартним буферним розчинам з рН від 1,10 до 9,22, які готуються з реактивів, рекомендованих для рН-метрії і випускаються у вигляді фіксаналів.
Прилад ЛПУ -01 заснований на вимірюванні електрорушійної сили (ЕРС) гальванічного елементу, для якого потенціал одного електрода відомий ( електрод порівняння або стандартний); другий ( досліджуваний або індикаторний). В якості стандартного електрода використовують хлорсрібний, а в якості індикаторного - скляний.
Скляний електрод являє собою скляну трубку з припаяним на кінці шариком з літієвого електродного скла, заповненого 0,1 н. розчином соляної кислоти. ЕРС скляного електрода залежить від концентрації водневих іонів і температури розчину, тому він являється вимірювальним або індикаторним.
Хлорсрібний електрод являється допоміжним . Його виготовляють з срібної проволки, яка покрита тонким шаром хлорида срібла, і занурюють в розчин хлориду калія.
Прилад складається з гальванічного елементу(датчика) і вимірювача. Всі частини датчика змонтовані на штативі. На верхньому кінці штативу закріплений допоміжний хлорсрібний електрод, який заключений в поліетиленовий сосуд. В нижній частині штативу розміщений рухомий столик для установки стакана з досліджуваним розчином, в який поміщають електроди. Скляний електрод і наконечник кріпляться до кронштейну зажимами.
Контакт між скляним і хлорсрібним електродами здійснюється за допомогою наконечника, який являє собою трубку заповнену розчином хлориду калію і закінчується пористою перегородкою.
Витікаючи через перегородку в досліджуваний розчин, хлорид калію запобігає проникненню сторонніх іонів з досліджуваного розчину в допоміжний хлор срібний електрод, тому величина його ЕРС являється постійною величиною.
Вмонтований і третій електрод для контролювання температури.
Керування приладом здійснюється з панелі вимірювання.
Визначення рН проводиться наступним чином. Вмикають в електромережу прилад, щоб він добре нагрівся. Перед початком роботи електроди ретельно промивають дистильованою водою і висушують фільтрувальним папером. Правильність показів приладу перевіряють по буферному розчину з відомим рН. Розчин наливають в стакан і столик підводять під електроди так, щоб вони були занурені в розчин на 2-4 см. Ручною настройкою доводять до показів на табло, які відповідають значенню рН буферного розчину. Потім наливають в окремий стакан дистильовану воду і електроди промивають, витирають фільтрувальним папером, а потім в стакан наливають досліджуваний розчин, опускають електроди і проводять відлік на табло. Вимірявши рН досліджуваного розчину електроди миють дистильованою водою. В неробочому стані електроди повинні знаходитися в дистильованій воді так, як при висиханні змінюється їх характеристика.
Колориметричний метод визначення активної кислотності.
Заснований на тому, що зміна забарвлення різних індикаторів проходить при різних концентраціях водневих іонів( різному значенні рН). Індикатори можна розглядати як слабкі кислоти і основи, в яких недисоційовані молекули мають одне забарвлення, а іони і катіони інше забарвлення.
Індикатори розподіляються на:
однобарвні (фенолфталеїн) ;
різнобарвні(метиловий оранжевий).
В бродильних виробництвах досліджувані розчини сильно забарвлені, і тому колориметричний метод визначення рН використовують рідко( перехід забарвлення помітити важко). Для орієнтованих визначень рН можна користуватися універсальним індикаторним папером (рН від 0,3 до 13,6). Для цього смужку індикаторного паперу занурюють в досліджуваний розчин так, щоб він весь змочився розчином. Витягнувши смужку, швидко зрівнюють утворене забарвлення з шкалою, яка додається до набору індикаторного паперу. Тривалість визначення складає біля 1 хв.
Цей метод визначення активної кислотності є орієнтовним.
Література: [1, с. 84-90] ; [2, с.96-108].