
- •Тематичний план
- •Тема 7.1 Облік на заводах по виробництву
- •Тема 7.2 Облік на заводах безалкогольних напоїв 268
- •Вступ План
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Загальні методи контролю у виробництві солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •Тема 2.1. Визначення масової частки вологи План
- •Лабораторне заняття №1
- •Лабораторне заняття №2
- •Тема 2.2. Визначення масової частки розчинних сухих речовин в розчинах. План
- •Поправки на температуру до показників цукроміра
- •Питання для самоконтролю.
- •1. Визначення масової частки сухих речовин в пивному суслі пікнометром.
- •2. Визначення масової частки сухих речовин у пивному суслі ареометром.
- •Лабораторне заняття №4
- •Тема 2.3. Визначення масової і об’ємної частки етилового спирту у водно-спиртових розчинах. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Визначення вмісту спирту у водно-спиртових розчинах скляним спиртоміром.
- •2. Визначення спирту у водно-спиртових розчинах пікнометром
- •3. Визначення вмісту спирту у водно-спиртовому розчині рефрактометром.
- •Тема 2.4. Визначення масової частки вуглеводів. План
- •Лабораторне заняття №6
- •Тема 2.5. Визначення масової частки білкових речовин. План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 7
- •Тема 2.6. Визначення загальної та активної кислотності План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Визначення загальної кислотності пивного сусла титруванням.
- •2. Визначення активної кислотності рН-метром
- •Тема 2.7. Колориметричні методи аналізу План
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторне заняття № 9
- •2. Визначення забарвленості пива фотоелектроколориметром .
- •Розділ 3 . Аналіз якості сировини для виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •1. Відбір середньої проби ячменю
- •2. Визначення кольору та запаху ячменю згідно гост 10967 - 90. Зерно Методи визначення запаху і кольору
- •3. Визначення вмісту смітної і зернової домішок, дрібного зерна і крупності, згідно гост 13586.2-81 Зерно. Методи визначення смітності, зернової домішки.
- •4. Визначення маси 1000 зерен згідно гост 10842 - 89 Зерно. Метод визначення маси 1000 зерен.
- •5. Визначення зараженості шкідниками. Гост 135864 - 83 Зерно.
- •5.1 Визначення зараженості зерна комахами і кліщами в явній формі.
- •6. Визначення натури зерна (гост 10840-64)
- •7. Визначення енергії і здатності проростання згідно гост 10968 — 88 Зерно. Методи визначення енергії проростання і здатності проростання.
- •8. Визначення вологості згідно гост 13586.5 - 93 Зерно. Метод визначення вологості
- •9. Визначення вмісту крохмалю.
- •10. Визначення вмісту білків згідно з гост 10846 91 Зерно і продукти його переробки. Метод визначення білка.
- •11. Визначення екстрактивності.
- •Хід роботи
- •Визначення зовнішнього вигляду, кольору, аромату хмелепрепарату.
- •2. Визначення масової частки вологи хмелю.
- •________________________________________________________________________________________________________________________________________3. Визначення зольності
- •4. Визначення загальної кількості гірких речовин.
- •5. Визначення зараженості гранул пліснявою у гранульованому (брикетованому) хмелі.
- •6. Аналіз со2-екстракту хмелю
- •6.1. Метод відбору проб.
- •6.2. Визначення зовнішнього вигляду і аромату.
- •6.3. Визначення масової частки сухих речовин.
- •Лабораторне заняття №12
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби.
- •3. Визначення вологості цукру-піску. Гост 12570 - 67 «Цукор. Методи визначення вологи».
- •3.1. Визначення вологості цукру методом висушування до постійної маси
- •3.2 Прискорений метод висушування
- •4. Визначення масової частки цукрози . Гост 12571 - 86 «Цукор. Метод визначення сахарози»
- •! Питання з охорони праці, на які необхідно звернути увагу
- •1. Відбір середньої проби.
- •2. Визначення смаку, аромату, кольору, прозорості соків.
- •3. Визначення вмісту спирту в спиртованих плодово-ягідних соках
- •3.1. Метод: дистиляційний, ареометричний.
- •3.2. Метод: дистиляційний, пікнометричний.
- •3.2.1.Підготовка пікнометра до аналізу
- •3.2.2. Визначення маси пікнометра з водою.
- •3.2.3. Визначення маси пікнометра з досліджуваним дистилятом.
- •4. Визначення вмісту екстрактивних речовин у спиртованих соках.
- •5. Визначення кислотності соків
- •Хід роботи
- •Відбір середньої проби
- •2. Визначення масової частки вологи
- •3. Визначення амілолітичної здатності
- •4. Визначення оцукрюючої здатності .
- •5. Результати аналізу.
- •6. Висновки
- •Хід роботи
- •Відбір проби
- •2. Визначення запаху
- •2.1.Визначення запаху при 20с.
- •2.2. Визначення запаху при 60с.
- •3. Визначення смаку.
- •4. Визначення мутності
- •5.Визначення сухого залишку
- •6.Визначення завислих речовин
- •7. Визначення загальної твердості.
- •8. Визначення кальцію і магнію
- •9. Визначення лужності
- •10. Визначення окислюваності
- •Хід роботи
- •1. Лимонна кислота
- •1.1. Відбір проб
- •1.2 Визначення вмісту лимонної кислоти.
- •1.3 Вміст золи в лимонній кислоті .
- •2. Молочна кислота
- •2.1.Відбір проби
- •2.2 Визначення прозорості, смаку
- •2.3. Визначення загальної кількості молочної кислоти
- •Розділ 4 . Аналіз підсобних та допоміжних матеріалів
- •Хід роботи
- •1. Діатоміт. Туу 18329-96 Кізельгур
- •1.2 Визначення масової частки вологи
- •1.3 Визначення густини
- •1.4 Визначення рН водної витяжки
- •2. Аналіз хлорного вапна
- •2.1 Визначення активного хлору
- •3. Гідроксид натрію (сода каустична)
- •4. Карбонат натрію (сода кальцинована)
- •5. Контроль пляшок
- •5.1 Зовнішній вигляд, колір, якість скла пляшок контролюють візуально.
- •5.2. Випробування термічної стійкості
- •Розділ 5 . Аналіз напівфабрикатів та відходів виробництва
- •Хід роботи
- •1.Відбір проб
- •2. Органолептичні показники
- •3. Визначення кількості пророслих і пліснявих зерен
- •4.Визначення масової частки вологи
- •5. Амілолітична активність
- •6. Визначення вмісту вуглеводів (крохмалю)
- •Лабораторне заняття №19
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Органолептичні показники солоду: колір, запах, смак
- •2.1 Визначення запаху
- •2.2 Визначення кольору
- •2.3 Визначення смаку
- •3. Фізичні показники: кількість зернових, сміттєвих домішок і крупних зерен солоду; кількість борошнистих, склоподібних і темних зерен
- •3.1.Визначення кількості зернових, сміттєвих домішок і крупності
- •3.2.Визначення кількості борошнистих, склоподібних і темних зерен
- •4.1 Визначення масової частки вологи
- •4.2.Визначення екстрактивності.
- •4.3. Визначення тривалості оцукрювання
- •4.4 Визначення якості фільтрування затору
- •4.5. Визначення активної і титрованої кислотності
- •4.6. Визначення кольору лабораторного сусла
- •4.6.1. Метод колориметричного титрування.
- •4.6.2. Фотоелектроколориметричний метод.
- •4.7 Визначення ступеня розчинення солоду (метод Кольбаха).
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Визначення загальної (титрованої) кислотності
- •3. Визначення активної кислотності.
- •4. Визначення вмісту розчинних сухих речовин .
- •5. Визначення в’язкості
- •6. Визначення амінного азоту
- •7. Визначення цукрів оптичним методом (метод Лернера)
- •8. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
- •10. Розрахунок відношення цукрів до нецукрів
- •11. Визначення кольору пивного сусла
- •11.1 Метод колориметричного титрування
- •11. 2 Фотоелектроколориметричний метод
- •Лабораторне заняття №21
- •4. Визначення вмісту інвертного цукру
- •Лабораторне заняття № 22
- •Хід роботи
- •1. Визначення вмісту сухих речовин при 20°с
- •2. Визначення загальної кислотності.
- •Лабораторне заняття №23
- •Хід роботи
- •1. Метод відбору проб пивної дробини
- •2.3Овнішній вигляд
- •3. Визначення масової частки вологи
- •4.Визначення вимивного екстракту
- •5. Визначення загального екстракту.
- •6. Визначення не вимивного екстракту
- •Лабораторне заняття №24
- •Хід роботи
- •1. Відбір проб
- •2. Зовнішня оцінка.
- •3.Загальний вміст домішок
- •4. Лужність
- •5. Окислююча спроможність
- •6. Загальна кислотність
- •Розділ 6 . Аналіз готової продукції лабораторне заняття № 25
- •Хід роботи
- •1. Відбір середньої проби
- •2. Визначення видимого екстракту.
- •3. Визначення вмісту спирту (дистиляційний метод).
- •4. Визначення вмісту дійсного екстракту.
- •6. Визначення кінцевого ступеня зброджування.
- •7. Визначення кислотності.
- •8. Визначення кольору.
- •9 Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •10. Визначення ізогумулона.
- •11. Визначення стійкості пива.
- •12. Дегустаційна оцінка.
- •Лабораторне заняття № 26
- •Хід роботи
- •1. Органолептичні показники якості.
- •2. Визначення кислотності.
- •3. Визначення вмісту сухих речовин.
- •4.Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •Лабораторне заняття № 27
- •Хід роботи
- •1. Органолептична оцінка якості.
- •2. Визначення загальної кислотності.
- •3. Визначення вмісту спирту.
- •4. Визначення вмісту сухих речовин .
- •Лабораторне заняття №28
- •Хід роботи.
- •Відбір проб.
- •Аналіз герметичності упаковки та повноти наливу.
- •Органолептичне оцінювання якості мінеральних вод.
- •Визначення вмісту аміаку.
- •Визначення вмісту сірководню.
- •Визначення вмісту диоксиду вуглецю.
- •Визначення вмісту наявності катіонів і аніонів.
- •Визначення вмісту гідрокарбонат-іонів.
- •Визначення вмісту іонів кальцію.
- •Визначення вмісту іонів магнію.
- •Питання з охорони праці, на які необхідно
- •Розділ 7 . Облік виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
- •Тема 7. 1. Облік на заводах по виробництву
- •Тема 7.1.1 Облік сировини. Облік виробництва
- •Облік виробництва солоду.
- •Облік відходів при виробництві солоду.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.2. Облік виходу та втрат у варильному цеху. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.3 Зняття залишків незавершеного виробництва. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.4 Розрахунок витрат сировини на 1 дал пива. План
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.1.5 Складання виробничих звітів План
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №1
- •Теоретичне обгрунтування
- •Розв'язок типової задачі
- •Розв'язок задачі
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Розв’язок задачі
- •Задачі для самостійного розв'язування
- •Розв’язок типової задачі
- •Література
- •Теоретичне обгрунтування
- •Розв’язок типової задачі
- •Задача для самостійного розв’язку
- •Задача для самостійного розв’язку
- •Література
- •Тема 7.2 Облік на заводах безалкогольних
- •Тема 7.2.1 Облік цукру та інших інгредієнтів. План
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття № 3
- •Теоретичне обґрунтування
- •Розв’язок типової задачі №1
- •Розв’язок типової задачі №2
- •Розв’язок типової задачі №3
- •Розв’язок типової задачі №4
- •Задачі для самостійного розв’язку
- •Література
- •Література
- •Технологічний журнал солодового цеху
- •Технологічний журнал варильного цеху
- •Технологічний журнал бродильного цеху
- •Технологічний журнал лагерного відділення
- •Журнал обліку передачі пива з лагерного підвалу в цех пляшкового (бочкового) розливу
- •Технологічний журнал цеху пляшкового (бочкового) розливу
Тема 2.3. Визначення масової і об’ємної частки етилового спирту у водно-спиртових розчинах. План
1.Основи спиртометрії.
2. Спиртоміри скляні, їх будова, правила користування ним.
3. Таблиці до спиртомірів.
Питання, що винесені на самостійну роботу.
4. Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртовому розчині пікнометром і рефрактометром.
Етиловий спирт входить до складу пива і квасу. В б/а виробництві широко використовуються спиртовані соки, настої, есенції. Тому в лабораторії при технохімічному контролі необхідно систематично визначати кількісний вміст спирту в продуктах.
Сукупність методів, які служать для визначення кількості безводного спирту у водно-спиртових розчинах , називається спиртометрією.
Вміст спирту у водно-спиртових розчинах виражають в масових, об’ємних і молярних відсотках. Масові проценти – число одиниць маси безводного спирту в 100 вагових одиницях водно-спиртового розчину. Вміст спирту в масових процентах визначається в пиві, квасі ( наприклад 2,8% мас. спирту в пиві означає, що в 100 г пива міститься 2,8 г спирту).Об’ємні проценти – число об’ємних частин безводного спирту в 100 об’ємних частинах водно-спиртового розчину. В об’ємних процентах визначають вміст спирту в соковому, спиртовому і лікеро-горілчаному виробництвах. Наприклад, міцність лимонного соку 65 % об. означає, що в 100 см3 настою міститься 65 см3 б/в спирту. Молярні проценти являють собою число кіломолей спирту в 100 кмоль водно-спиртового розчину.
Існують спеціальні таблиці для перерахунку одних одиниць в інші.
Між концентрацією водно-спиртового розчину, тобто між вмістом спирту в розчинах та їх густиною існує обернено-пропорційна залежність – чим більше спирту, тим менша густина розчину). Вміст спирту в чистих водно-спиртових розчинах визначають ареометричним, пікнометричним, рефрактометричним способами.
Ареометричний спосіб заснований на вимірюванні густини водно-спиртових розчинів. З збільшенням кількості спирту зменшується густина водно-спиртового розчину.
Пікнометричний спосіб заснований на залежності між густиною і вмістом спирту в розчині. Обчисливши відносну густину, по таблицям знаходять вміст спирту.
Рефрактометричний спосіб полягає в тому, що між коефіцієнтом заломлення водно-спиртового розчину і вмістом в ньому спирту існує залежність.
Таблиці залежності між концентрацією спирту і фізичними константами(густиною, показником заломлення) складені для чистих водно-спиртових розчинів. Присутність в розчинах крім спирту інших речовин підвищує їх густину і, тому показники заломлення змінюються. Тому такі розчини ( пиво, квас, соки) піддаються перегонці і в отриманому дистиляті, доведеному до початкового об’єму чи маси , визначають вміст спирту вище вказаними методами
При незначній кількості спирту у водно-спиртових розчинах вміст його визначають хімічним методом ( в парах барди, в лютерній воді – у спиртовому виробництві).
Найбільш розповсюдженим методом визначення вмісту спирту в водно-спиртових розчинах являється визначення спеціальними ареометрами-спиртомірами. Цей метод визначення заснований на тому, що між густиною водно-спиртового розчину і вмістом в ньому спирту існує суворо обернена залежність: з зміною вмісту спирту у водно-спиртовому розчині змінюється густина – зменшується з збільшенням вмісту спирту.
В даний час для вимірювання вмісту спирту в різних водно-спиртових розчинах використовують два типи спиртомірів: металевий з гирьками ( 8 шт.) і набір з одинадцяти скляних спиртомірів класу точності 0,1.
Металевий спиртомір являє собою ареометр змінної маси, градуйований в умовних одиницях. Він складається з латунного шарика, до верхньої і нижньої частин якого припаяні стержні: верхній – з шкалою, нижній – з невеликим потовщенням на кінці для навішування гирьок.
Щоб не було окислення спиртомір і гирьки до нього позолочені. На верхньому стержні нанесено 10 великих рівних поділок, в яких знизу вверх стоять цифри 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9,10. Внизу під нульовою поділкою стоїть цифра 100. Кожна велика поділка шкали в свою чергу підрозділена на п’ять малих. Всі поділки рахують знизу вгору. До спиртоміра додається 8 круглих гирьок, які позначають цифри 20,30,40,50,60,70,80,90; чим вище порядковий номер гирьки, тим вона легша.
При
визначенні гирьки навішують по мірі
н
еоб-хідності
на нижній стержень спиртоміра за
допомогою вирізу.
Навішувати гирьки потрібно обережно, щоб не подряпати позолоту стержня. Гирьки одного металічного спиртоміру неможна використовувати для роботи з іншим спиртоміром.
Металевий спиртомір
з гирьками
С
кляний
спиртомір.
Він являється ареометром постійної
маси. Він являє собою поплавок правильної
циліндричної форми, який складається
з двох частин: нижньої великого діаметра,
куди поміщається металічна дробина, і
верхньої меншого діаметра з вимірювальною
шкалою.
Поділки шкали при температурі 20°С показують вміст спирту в розчині в об’ємних процентах.
До комплекту скляних спиртомірів входить 11 спиртомірів з наступними межами шкал в % об.:0-10, 10-20, 20-30, 30-40, 40-50, 50-60, 60-70, 70-80, 90-100, 95-105. Спиртомір з шкалою 95-105 використовують для аналізу розчинів високої міцності при температурах вище 20°С.
Скляний спиртомір
Шкала скляного спиртоміру проградуйована в процентах об’ємних при температурі 20°С. Якщо температура розчину відрізняється від 20°С, то користуються таблицями для скляного спиртоміру.
Хід роботи. Для роботи з спиртоміром необхідний скляний циліндр такого діаметра, щоб він вільно опускався в циліндр, не торкаючись стінок. Перед визначенням циліндр повинен бути ретельно вимитий, витертий і ополощений досліджуваним спиртом. Показники спиртоміра залежать від відносної густини водно-спиртового розчину і його температури. Температура вимірюється спеціальним ртутним термометром зі шкалою від -25 до +30°С, який занурюють в розчин. Перед визначенням в/с розчин ретельно перемішують і наливають в циліндр. Видалення бульбашок повітря проводиться помішуванням термометра, тому що бульбашки виштовхують спиртомір нагору і можуть бути причиною не правильних показів спиртоміра. Після видалення всіх бульбашок повітря, не виймаючи термометра, в циліндр обережно опускаємо спиртомір. Спиртомір не повинен торкатися стінок циліндру, а ні термометра. Спиртомір повинен бути чистим.
Витримавши в рідині спиртомір і термометр 3-5 хв, проводять одночасно відлік зануреного спиртоміру і показів термометра. Око повинне знаходитися трішки нижче рівня рідини, тому що так краще видно межу рівня рідини з шкалою.
Відлік проводять після того, як він повністю зупинився в рідині. Скляні спиртоміри показують вміст спирту в % об. при температурі розчину 20°С. При температурі відмінній від 20°С використовують таблиці для скляного спиртоміра. Після запису показів термометр і спиртомір виймають з рідини, обережно витирають рушником і поміщають в спеціально призначений для зберігання футляр.
Відлік показів металевого спиртоміра.
Опустивши спиртомір в рідину з гирькою або без гирьки, дивляться на скільки він занурився; якщо нижня ( нульова) поділка на шкалі знаходиться над рідиною, то спиртомір виймають і заміняють гирьку більш важкою; якщо ж рівень рідини вище верхньої поділки шкали, гирьку замінюють більш легшою. Підібравши гирька проводять відлік наступним чином. Якщо спиртомір занурився без гирьки до рівня М-Н , покази спиртоміра будуть 9,6, то додають 100= 109, 6. Якщо спиртомір з гирькою 50 занурився до рівня М-Н, покази його були б рівні 59,6.
Металевий спиртомір градуйований в умовних одиницях. Для переведення показів в об’ємні відсотки використовують спеціальні таблиці ( таблиці для металевого спиртоміра). Є також таблиці для визначення вмісту спирту при 20 °С по показам скляного спиртоміра ( таблиці для скляного спиртоміра).
Об’єм водно-спиртового (б/в) розчину виражається в см3 при температурі 20°С. При обліку спирту визначають кількість см3(л) безводного спирту. При температурі 20 °С кількість б/в спирту знаходять множенням об’єму в/с розчину на вміст спирту в об’ємних процентах.
В більшості випадках при обліку водно-спиртових розчинів об’єми їх приходиться вимірювати при температурі відмінній від 20°С, і відповідно, вміст спирту в одиниці об’єму змінюється; з зниженням температури об’єм збільшується, а з підвищенням – зменшується. Тому є таблиця множників, які необхідні для визначення об’єму б/в спирту при 20°С, який заключається в даному об’ємі в/с розчину. Множник знаходять, знаючи вміст спирту в % об. і температуру, при якій вимірювали об’єм в/с розчину. Помноживши об’єм в/с розчину на знайдений множник, отримують об’єм безводного спирту, який міститься в рідині при температурі 20°С.
Пікнометричний метод. Вміст спирту у водно-спиртових розчинах визначають також з допомогою пікнометра. Спочатку визначають відносну густину водно-спиртової рідини, а потім по таблицям додатку знаходять масовий або об’ємний вміст спирту.
Хід роботи: Попередньо підготовлений чистий і сухий пікнометр зважують на аналітичних вагах з точністю до 0,0001 г. Потім його заповнюють двічі перегнаною дистильованою водою трішки вище мітки і ставлять в термостат або водяну баню на 15-20 хв при температурі 20°С. Після цього об’єм води в пікнометрі доводять точно до мітки ( по нижньому меніску) джгутиком з фільтрувального паперу, не виймаючи з термостату. Після доведення рідини до мітки пікнометр закривають пробкою, додатково витримують 5 хв в термостаті, потім виймають його, ретельно витирають внутрішню поверхню шийки джгутиком фільтрувального паперу, не торкаючись меніску, а зовні – рушником, і зважують попередньо витримавши 10 хв. в корпусі аналітичних ваг. По різниці між масою пікнометра з водою і пустого знаходять масу води в об’ємі пікнометра, яка по іншому називається водним числом. Водне число розраховують як середнє арифметичне в результаті 3 паралельних визначень і користуються ним при наступних аналізах на протязі 1 місяця. Потім його перевіряють.
Після визначення водного числа воду виливають, пікнометр ретельно висушують гарячим повітрям, ополіскують декілька раз досліджуваним водно-спиртовим розчином і наповнюють ним пікнометр трошки вище мітки. Всі подальші операції виконують в такій же послідовності і з дотриманням тих же умов, що і при визначенні маси води.
Позначимо масу пікнометра Р, масу пікнометра з водою – Р2, масу пікнометра з досліджуваним водно-спиртовим розчином –Р1, густина розчину d. Тоді
По таблиці додатку 2 по вказаній густині знаходять вміст спирту в % мас або % об.
Рефрактометричний метод визначення спирту у водно-спиртових розчинах.
Для цього методу використовують занурювальний рефрактометр ІРФ-1. Він являє собою скляний циліндр, який має внизу похилу плоску заломлюючу поверхню, який нахилений до осі циліндра.
При проведенні аналізу рефрактометр занурюють в невеликі стаканчики з досліджуваними розчинами і витримують в термостаті при 20°С на протязі 15-20 хв. Потім через окуляр спостерігають поле зору. За допомогою компенсатора дисперсії досягають різкої границі розподілу світла і тіні. Шкала поділена на 105 поділок; десяті одиниці відраховують за допомогою мікрометричного гвинта. По таблиці, яка додається до приладу, знаходять процентний вміст спирту у водно-спиртових розчинах.
Література: [1, с.59-60]; [2, с.40-46].