Вміти виконувати тестові завдання:

1. Термін «політика» з'явився ______________

A. більш ніж 5 тис. років тому

B. більш ніж дві з половиною тисячі років тому

C. у II столітті

D. у XII столітті

E. у XV столітті

2. Міжнародна, локальна, регіональна – ці типи політики виділили ______.

A. За ідеологією

B. За масштабами

C. За сферами суспільного життя

D. За орієнтацією

E. За суб'єктами

3. Сукупність матеріальних і організаційних засобів тиску та насильства (відкритого та прихованого) — це

A. Політика B. Право C. Сила D. Держава E. Ідеологія

4. До якої гілки влади належить Кабінет міністрів?

A. Законодавчої

B. Виконавчої

C. Судової

D. «четвертої» гілки влади

E. Не має вірної відповіді

5. Охоплює засоби, методи та принципи теоретичного дослідження політики та практичної реалізації отриманих знань. Це визначення якої з функцій політології?

A. методологічна

B. теоретико-пізнавальна

C. світоглядна

D. прогностична

E. прикладна

Еталони відповідей: 1 B, 2 B, 3 C, 4 B, 5 A

Тема 2 Становлення та розвиток політичної думки

1. Політичні ідеї Стародавнього світу.

2. Політична думка Середньовіччя.

3. Політична думка епохи Відродження.

4. Політичні концепції Нового часу.

5. Політичні теорії XIX – ХХ ст.

Після опрацювання теми студент повинен:

Усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну.

Абсолютне панування релігії в середньовічних світоглядах наклало свій відбиток на політичні погляди цього часу. Політичні проблеми в цей період трактувалися як частина теологічних проблем, як їх осколок.

Ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

Вивчаючи четверте питання студент має звернути увагу на положення, аргументоване Г. Гроцієм про сутність права як регулятора соціальних норм та ідею Б. Спінози про суспільний договір як категорію, якою користуються для аналізу характеру зв’язків між природним правом і державою.

Необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і доповнив і об’єднав у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму. Рекомендуємо звернути увагу на суть теорії „географічного детермінізму” Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна. Студент має усвідомити сутність поглядів Гольбаха про людину як продукт соціального середовища.

Політична думка XIX – ХХ століття розвивалась у протистоянні дихотомії марксизму та веберіанства. На перепоні цього теоретичного протистояння важливе місце займає російська політична думка, представлена ідеологією народників, релігійною філософією російської соборності та революційним радикалізмом більшовизму. Розвиток сучасної політичної науки значною мірою визначається дослідженнями американських, німецьких та французьких політологів.