Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichni vkazivki.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
279.04 Кб
Скачать

Цілі навчання

Загальна мета: визначати основні тенденції в історії розвитку політичної думки України.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Характеризувати основні етапи періоду Київської Русі.

  2. Порівнювати ставлення в козацько-гетьманською добу.

  3. Виділяти уявлення українських мислителів XIХ –початку ХХ ст. на українську державність та соціальну ієрархію у цій державі.

  4. Аналізувати погляди М. Драгоманова і М. Міхновського на майбутнє України.

Зміст навчання у відповідності з цілями

Теоретичні питання

  1. Політичні ідеї мислителів Київської Русі.

  2. Політична думка часу козацько-гетьманської держави і українського Відродження.

  3. Основні напрями розвитку політичної думки в Україні в XIX столітті.

  4. Розвиток української думки в XX ст. та на сучасному етапі.

Література

  1. Ананович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. - К., 1993

  2. Антонович В. Про козацькі часи в Україні. – К., 1991.

  3. Грушевський М. Хто такі українці чого вони хочуть. – К., "Знання", 1991.

  4. Грушевський М. Очерк истории украинского народа. К., 1991.

  5. Карасевич А. Київська Русь: історія політичної думки та її джерела. – К.,2002.

  6. Политология: Учеб. пособие для вузов / сост. и ред. Н. Сазонова. – Харьков: Фолио, 2001. – С. 114-164.

  7. Політологія: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. зал. / М.І. Панов (керівн. авт. кол.), Л.М. Герассіна, В.С. Журавський та ін.. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 205. – С. 55-81.

  8. Українська державність у XX столітті: Історико-політологічний аналіз. – К.: Політична думка, 1996.

Тема 4 політична влада Актуальність теми

Влада є одним із найважливіших елементів соціальних відносин, фундаментальних начал суспільства і політики. Із поняттям влади пов’язані ряд інших політологічних категорій: монархія – єдиновладдя, демократія – влада народу, аристократія – влада знаті, теократія – влада духовенства, партократія – влада партії та ін. Влада – це явище, в якому зосереджені найсуттєвіші протиріччя політики: між об’єктивним і суб’єктивним, закономірним і випадковим, цілим і частинами. Необхідність влади в суспільстві породжується потребами управління при наявності різноманітних інтересів та необхідності здійснення загальних цілей, та неможливістю досягнення повного інформаційного забезпечення управлінських рішень, тобто влада є засобом подолання інформаційного дефіциту через примусові рішення. Таким чином влада стає визначальним інструментом політики, могутнім управлінським ресурсом та ресурсом впливу на людей з боку тих, хто володіє владою і здатністю до виконання своєї ролі незважаючи на опір інших. Політика неодмінно реалізується у владній формі, оскільки вона пов’язана із постійною боротьбою різноманітних інтересів і потребою подолання опору.

Цілі навчання

Загальна мета: визначати сутність владних відносин у політичній сфері.

Конкретні цілі:

у відповідності з темою заняття студент повинен вміти:

  1. Надавати визначення поняттям «влада», «політична влада»;

  2. Розрізняти поняття «державна влада» та «політична влада»;

  3. Виділяти види та типи влади за різними критеріями, ресурси та функції влади.

  4. Аналізувати рівень легальності, легітимності та ефективності влади.