
- •Київ кнеу 2014
- •1. Вступ
- •Професійні компетенції, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Макроекономічна політика»
- •2. Тематичний план науки
- •3. Зміст за темами Розділ 1. Макроекономічна політика: суть, предмет, цілі та інструменти
- •Розділ 2. Політика забезпечення повної зайнятості
- •Розділ 3. Монетарна політика
- •Розділ 4. Реалізація макрофінансової політики.
- •Розділ 5. Макроекономічна антиiнфляцiйна політика
- •Розділ 6. Зовнішньоекономічна політика
- •Розділ 7. Політика економічного зростання
- •Розділ 8. Фінансове програмування як метод макроекономічної політики
- •Розділ 9. Макроекономічна антикризова політика
- •4. Плани семінарських, практичних і контактних занять.
- •Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
- •Інформаційне забезпечення
- •5. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
- •7. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
- •7.1. Модульна контрольна робота
- •Зразок завдання модульної контрольної роботи:
- •7.2. Комплексне розрахункове завдання
- •7.3. Реферат
- •7.5. Порядок та критерії оцінювання знань студентів
- •7.5.1. Поточне оцінювання знань
- •7.5.2. Оцінювання результатів складання іспиту
- •7.5.3. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни
- •8. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період
- •9. Зразок екзаменаційного білету
- •10. Список рекомендованої літератури
Розділ 2. Політика забезпечення повної зайнятості
Ринок праці як об’єкт макроекономічного регулювання. Здійснення політики зайнятості. Формування величини зайнятості. Відтворення робочої сили як елемент макроекономічного механізму. Залежність процесів на ринку праці і змін обсягу сукупного попиту. Вплив на зайнятість інвестиційних процесів. Зовнішньоекономічна політика як чинник впливу на рівень зайнятості. Роль податкової системи.
Природний рівень безробіття як індикатор повної зайнятості. Повна зайнятість. Методи визначення рівня природного безробіття: розрахунок на основі зв’язку безробіття з інфляцією попиту; визначення величини природного безробіття через співвідношення кількості звільнених і працевлаштованих; структурний метод. Концепція NAIRU.
Механізм регулювання зайнятості населення. Інструменти державного регулювання природного рівня безробіття: допомога по безробіттю і діяльність державної служби зайнятості. Використання важелів ринкового саморегулювання. Методи державного регулювання зайнятості: економічні, правові, організаційні. Продуктивна зайнятість. Політика зайнятості як елемент стабілізаційної політики. Активна політика – політика створення гнучкого ринку праці. Інструменти активної політики зайнятості. Пасивна політика управління зайнятістю і її інструменти.
Коефіцієнт заміни. Засоби впливу на сукупну пропозицію і сукупний попит. Завдання держави на ринку праці. Економічний блок макроекономічної політики регулювання зайнятості. Інституційна складова макроекономічної політики регулювання зайнятості. Напрямки збільшення її ефективності.
Інституційна система регулювання ринку праці, її законодавча база та інструменти. Служби зайнятості, професійне навчання. Соціальне страхування. Державні витрати на відтворення робочої сили. Субсидії найму, субсидії зайнятості. Напрями підвищення ефективності пошуку роботи. Державні і регіональні програми сприяння зайнятості. Інформаційні системи і бази даних.
Основні поняття та їх визначення
Активна політика управління зайнятістю полягає в тому, що держава широко застосовує державні важелі для прискорення прогресивних зрушень на ринку праці.
Пасивна політика – це політика, яка полягає в тому, що держава створює правову базу для вільного переміщення людських ресурсів, але безпосереднього втручання держави в міграційні процеси в окремих галузях не відбувається.
Продуктивна зайнятість – така зайнятість, розширення якої супроводжується порівняно більш низькими темпами росту інфляції.
Природний рівень безробіття - це такий його рівень, при якому фактори, які підвищують і зменшують ціни і заробітну плату, знаходяться в рівновазі.
Концепція NAIRU – концепція, згідно з якою природним є такий рівень безробіття, який не прискорює інфляцію. В її основі лежить крива Філіпса, яка відображає обернений зв’язок між безробіттям та інфляцією попиту у короткостроковому періоді.
Рівень зайнятості населення розраховується як відношення (у відсотках) кількості зайнятих певної вікової групи до кількості населення відповідного віку.
Рівень зайнятості робочої сили – показник, що показує, яка частка робочої сили використовується в економіці.
Метод Г. Манківа – підхід, який пов’язує природний рівень безробіття з рівновагою на ринку праці через тотожність між кількістю працевлаштованих осіб і кількістю осіб, звільнених з роботи в межах відповідного року.
Коефіцієнти звільнення і працевлаштування. Коефіцієнт працевлаштування показує часку безробітних, які знаходять роботу в межах року. Коефіцієнт звільнення визначає частку зайнятих осіб, які втрачають роботу в межах року.
Структурний метод обчислення природного рівня безробіття –метод, в основі якого лежить розмежування всіх безробітних на дві категорії: природні безробітні й циклічні безробітні.
Соціальне партнерство – засіб узгодження інтересів роботодавця і працівника, це результат діяльності, певної соціальної технології, спрямованої на здобуття кожною зі сторін соціально-трудових відносинах взаємозадовільних результатів.
Коефіцієнт заміни відображає співвідношення між доходом у формі виплат по безробіттю і доходом, який безробітний отримував у період своєї зайнятості.
Економічна підсистема управління зайнятістю - блок макроекономічної політики регулювання зайнятості, що містить засоби впливу на сукупну пропозицію і сукупний попит. Це політика доходів, зовнішньоторговельна політика, політика центрального банку країни, фіскальна, структурна, інвестиційна та амортизаційна політика, які опосередковують свій вплив за допомогою методів прямого та опосередкованого впливу.
Інституційна підсистема регулювання ринку праці включає організаційно-економічниий механізм державного регулювання зайнятості та вдосконалення нормативно-правової база сприяння зайнятості населення.