7. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

Оцінювання знань здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни та володіння компетентністними вміннями дорівнює 100 балам.

За поточну успішність студент денної (вечірньої) форми навчання може отримати максимум 50 балів, а за екзамен – 60 балів. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент заочної форми навчання за поточну успішність – 20 балів. Кількість балів, яку він може отримати на іспиті, становить 100 балів. При цьому підсумкова оцінка на всіх формах навчання не може перевищувати 100 балів.

7.1. Модульна контрольна робота

Навчальний матеріал дисципліни “Макроекономічна політика” поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-4 теми; другий – 5-9 теми. При цьому модульне завдання містить десять теоретичних питань. Приклад завдання модульної контрольної роботи наведено нижче.

Зразок завдання модульної контрольної роботи:

1. Політика економічного зростання спрямована на: А. Відновлення потенційного ВВП; Б. Підвищення потенційного ВВП; В. Забезпечення рівноваги на грошовому ринку; Г. Стимулювання сукупного попиту.

2. Ефект витіснення інвестицій дорівнює: А. І = (mf - me)*G Б. І = (mf - me) *T*c В. І = (mm - me ) *Ms.

3. Згідно з балансом Національного банка приріст грошової бази дорівнює:

А. Н = NFA + NDA Б. Н = NFA^x + NDA^x

В. Н = NFA^x + NDC + OIN Г. Н = NFA^x -  NDA^x

4. Швидкість обертання грошей у періоді t дорівнює:

А. Б. V_t = В. V_t =

5. Яка із наведених формул є правильною?

А. I = -b ^.n Б. I = -b ^.r В. I = b ^.r Г. I = -b (n - i)

6. У державному бюджеті чисті податки можна визначити так::

А. Т = АТ + ТR - r ^.B_g Б. Т = АТ - ТR + r ^.B_g

В. Т = АТ - ТR - r ^.B_g Г. Т = АТ + ТR + r ^.B_g

7. Сукупний "сеньйораж" визначається так:

А. SE = H /P Б. SE = H ^. m_m /P В. SE = H /P Г. SE = M/P

8. До джерел фінансування бюджетного дефіциту відносяться:

А. Чисті внутрішні кредити Нацбанка Б. Чисті податки

В. Валютні резерви Г. Іноземні позички

9. Рівень монетизації економіки, визначається так:

А. m_y = Y / M^s Б. m_y = M^s /Y В. m_y = M /Y ^. P Г. m_y = Y ^. P/ M

10. До кінцевих цілей макроекономічної політики відноситься досягнення:

А. Збалансованого бюджету Б. Потенційного ВВП

В. Нульового рівня безробіття Г. Нульової інфляції

7.2. Комплексне розрахункове завдання

Згідно з навчальним планом по дисципліні "Макроекономічна політика" студенти мають виконувати розрахункове завдання на тему "Фінансове програмування". Метою даного завдання є засвоєння студентами навичок розробки фінансової програми за допомогою комп’ютерної техніки. Тому завдання виконується у формі лабораторної роботи у комп’ютерному класі.

Розробка фінансової програми складається з двох етапів. На першому етапі розробляється базисна програма. Вона являє собою комплекс взаємоузгоджених показників, спрогнозованих на основі припущення, що макроекономічна політика у прогнозному періоді не буде змінюватися порівняно з попереднім періодом. Другий етап – розробка нормативної програми. Вона являє собою цільовий прогноз, в основі якого лежать висновки базисної програми та комплекс регуляторних заходів, спрямованих на досягнення передбачених програмою цільових орієнтирів.

Обґрунтування базисного сценарію фінансової програми полягає у розрахунку і внесенні до матриці фінансових потоків узгоджених показників фінансової програми. Завершальним етапом побудови базисного варіанту матриці фінансових потоків має бути аналіз отриманих результатів на предмет наявності та глибини розбалансованості економіки в цілому та у розрізі окремих її секторів. Такий аналіз здійснюється шляхом відповідей на контрольні питання по базисній частині фінансової програми.

Індивідуальні завдання студентам для виконання розрахунків по нормативній частині фінансової програми доводяться викладачем по відповідних роках прогнозного періоду. Завдання формулюється за одним з трьох варіантів:

1. покращення стану платіжного балансу;

2. коригування обсягу валових міжнародних резервів;

3. приведення грошової пропозиції у відповідність із величиною грошового попиту.

Для виконання завдань лабораторної роботи в частині побудови нормативного сценарію необхідно розрахувати ряд показників.

1. Для років, по яких встановлено індивідуальне завдання з покращення стану платіжного балансу, розраховується показник відношення сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу до ВВП у %.

2. Для років, де потрібно – відповідно до індивідуального завдання – коригувати обсяг валових міжнародних резервів, розраховуються показники достатності цих резервів. Контрольним є показник "Валютні резерви НБУ у тижнях імпорту". Але в останні роки у зв’язку із збільшенням рівня інтеграції міжнародного ринку капіталів і підвищенням імовірності відпливу капіталу з країни набув поширення інший підхід. За цим підходом для визначення достатності резервів розраховується відношення валових міжнародних резервів до грошової бази, деномінованої в іноземній валюті (GIR/H,$).

3. Для років, де потрібно коригувати обсяг грошової пропозиції, розраховується різниця між темпом її приросту і темпом приросту попиту на гроші.

Далі необхідно відповісти на контрольні питання нормативної частини фінансової програми та виконати завдання з покращення її відповідних показників. Виконуючи завдання, слід вносити зміни в екзогенні чинники, які визначають необхідність коригування ендогенних показників відповідно до заданого варіанту індивідуального завдання. За допомогою формул з посиланнями, які записані у відповідних комірках таблиць, студент повинен знайти місцезнаходження потрібних екзогенних показників, які підлягатимуть коригуванню. Далі необхідно з’ясувати, в якому напрямку і до якої величини слід змінити їх значення для досягнення бажаного рівня залежного показника (дотримання вимог обмеження). Такий пошук здійснюється шляхом підбору потрібного значення показника.

1. З метою досягнення позитивного значення сальдо платіжного балансу (не більше 3-5% ВВП) необхідно змінити величину визначених раніше параметрів, після чого вказати у відповідній таблиці на аркуші WORK, який (які) саме показник було при цьому змінено (його назва) і до якої величини (нове значення показника).

2. Для років, де потрібно коригувати обсяг валових міжнародних резервів, в межах фінансової програми необхідно знайти можливості для його збільшення та доведення до оптимального рівня. З цією метою необхідно переглянути ряд екзогенних показників.

Оптимізуючи обсяги резервів, необхідно врахувати обмеження щодо незабезпеченого фінансування. Від'ємне значення останнього необхідно ліквідувати, отримати додатне значення або не допускати збільшення величини.

3. Для років, де потрібно коригувати обсяг грошової пропозиції, необхідно здійснити зміну потрібних показників, слідкуючи за тим, щоб показник достатності валових міжнародних резервів не зменшився нижче припустимого рівня. Також небажаною є втрата позитивних значень для сальдо поточного рахунку (СА). У цьому полягають обмеження щодо даного варіанту індивідуального завдання.