8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі

8.1. Промисловий транспорт

Усі розглянуті раніше види транспорту обслуговують сферу обігу, забезпечуючи перевезення вантажів і пасажирів. Вони перевозять різні народногосподарські вантажі, які доставляються до магістральних видів транспорту транспортом внутрішньовиробничої сфери, який поєднується збірним поняттям «промисловий транспорт». Промисловий транспорт виконує технологічні перевезення на промислових підприємствах, будівництвах, кар'єрах і т.п., і здійснює початкові й кінцеві перевезення.

Промисловий транспорт служить для забезпечення технологічного процесу виробництва підприємств і їх взаємозв'язки з магістральними шляхами повідомлень. Відповідно до Закону України «Про транспорт» до складу відомчого транспорту входять транспортні засоби підприємств, установ і організацій. Підприємства, що мають відомчий транспорт, повинні забезпечувати його розвиток і втримування на рівні, що відповідає вимогам безпеки при наданні транспортних послуг. Їхні відносини з підприємствами й громадянами, яким вони надають транспортні послуги, регулюються кодексами (статутами) окремих видів транспорту.

Залежно від характеру виробництва в якості промислового можуть виступати залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний і трубопровідний транспорт або якісь комбінації цих видів транспорту. Поряд із цим у складі промислового транспорту широко застосовуються для внутрішньоцехових і міжцехових перевезень безперервні й спеціалізовані види транспорту – контейнери, транспортери, електро- і автокари, монорейкові дороги й ін. До складу промислового транспорту СРСР входило близько 8 тис. вантажних суден, 200 тис. конвеєрів, 1500 гідро-трубопроводів, 1600 пневмотрубопроводів, близько 1000 канатно-підвісних доріг.

Питома вага витрат на промисловий транспорт у собівартості продукції дуже велика і в середньому становить 20%: у харчовій промисловості – 7%; на відкритих гірських розробках – 60 – 65%; в обробних областях – 20 – 25%.

Сучасний промисловий транспорт є надзвичайно складним господарством. Залежно від призначення промисловий транспорт ділиться на внутрішній і зовнішній.

Зовнішній транспорт перебуває на стику із транспортом загального користування. Його основна функція полягає в доставці сировини, палива, матеріалів з магістрального транспорту на підприємства й готової продукції у зворотному напрямку. Основу зовнішнього промислового транспорту становлять залізничний і автотранспорт, на частку яких доводиться більш 80% усіх внутрівиробничих перевезень.

Внутрішній транспорт забезпечує перевезення внутрішньоцехові й міжцехові в межах одного підприємства. До внутрішніх шляхів відносяться:

з'єднувальні колії між заводськими станціями, постами й вантажними фронтами;

головні шляхи й під'їзні до робочих обріїв кар'єрів;

лісовозні дороги;

шляхи перевезення гарячих вантажів на металургійних заводах;

постійні шляхи в межах вантажних фронтів і ін.

8.2. Лінії передачі електричної енергії

Основою нормального функціонування всіх галузей промисловості є наявність енергетичних ресурсів, які вкрай нерівномірно розміщені по території країни.

Постачання підприємств енергетичними ресурсами може проводитися як шляхом транспортування залізницею, трубопроводом або ріками енергоносіїв (кам'яного вугілля, нафти, природного газу і т.д.), так і шляхом вироблення електроенергії в місцях видобутку цих енергоносіїв і передачі її в райони споживання по ЛПЕ.

ЛПЕ одержують усе більший розвиток, довжина повітряних електромереж зростає. У ряді конкретних випадків, передача електричної енергії на більші відстані по ЛПЕ у порівнянні із транспортуванням енергоносіїв виявляється більш ефективною. У зв'язку з тим, що спорудження внутрішньосистемних електричних мереж проводиться при будь-якому способі одержання енергії, порівняння варіантів транспортування енергоносіїв і передачі електроенергії провадять тільки по витратам на далекі електропередачі високої й надвисокої напруги. По орієнтовних розрахунках передача електроенергії по ЛЕП уже в цей час заміняє транспортування 70 – 80 млн. т умовного палива або 100 – 120 млн. т вугілля.

Однак при всіх перевагах електропередачі необхідно враховувати, що до 50% переданої електроенергії губиться на магістральних ЛПЕ через опір. Тому не припиняються роботи з удосконалювання електропередачі.