1.7. Магістральний транспорт

Транспорт, що відноситься до четвертої сфери матеріального виробництва, тобто транспорт, що відокремився, – додатковий виробничий процес транспортної промисловості, при переміщенні готового продукту у вигляді готового товару із самостійного місця виробництва в інше місце, просторово віддалене від нього.

У даному сенсі до транспорту як галузі матеріального виробництва прийнято відносити в основному магістральний транспорт загального користування, що забезпечує транспортно-економічні зв'язки між підприємствами, що виникають у процесі розширеного відтворення. До магістрального транспорту, що входить до складу єдиної транспортної системи (ЄТС), відноситься:

залізничний транспорт;

річковий транспорт;

морський транспорт;

автотранспорт;

повітряний транспорт;

нафтопровідний транспорт.

Класифікація транспорту остаточно не встановлена. Іноді до складу магістрального транспорту включають газопровідний, передачу електроенергії й під'їзні колії промислових підприємств. Газопроводи й енергосистеми замінюють перевезення палива, але вони не є універсальним видом транспорту, тому що здійснюють специфічні функції передачі газу й електроенергії.

1.8. Транспорт як сфера послуг

В Україні зараз розбудовується ринкова економіка, при якій виникає ринковий підхід до виробництва, який означає виробництво того, що продасться, а невиробничий – продавати те, що виробляється. При існуючій виробничій орієнтації є ризик виробляти те, на що немає потреби, особливо в умовах економічного спаду.

Потреба у товарі або послузі є така кількість товарів і послуг, за яку споживач готов сплатити певну ціну. Інше визначення потреби – вираження схованих мотивів, керуючих попитом.

Потреба у транспорті відноситься до потреб непрямого роду, наприклад – потреба у костюмі – пряма, у швацькій машинці – непряма, сама по собі машинка не потрібна, потрібна для пошиття костюма. Вона виникає внаслідок необхідності у товарах і послугах різного типу. Дорогий товар в економічному змісті не є цілком готовим, поки він фактично не доставлений кінцевому споживачеві, який має його використовувати.

Звідси випливає, що транспорт є частиною економічної діяльності, засобом задоволення зростаючих потреб людей шляхом перевезення вантажів і пасажирів. А транспортне встаткування є засобом виробництва, метою якого є заповнення географічного пролому між виробництвом і споживанням.

1.9. Продукція транспорту як послуга

Продуктом діяльності транспорту, який продається, є відповідно до Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТТ) – транспортні послуги. Для цілей ГАТТ використовує класифікатор послуг, підготовлений секретаріатом ГАТТ на базі Єдиного класифікатора продуктів, розробленого ООН. Він включає 166 видів послуг, розбитих на 12 розділів: ділові послуги, послуги зв'язку, будівництво й інженерські послуги, загальноосвітні послуги, послуги з охорони навколишнього середовища, фінансові послуги, послуги з охорони здоров'я й суспільні, послуги в області організації відпочинку, культури й спорту, транспортні послуги, інші послуги.

До транспортних послуг за ГАТТ відносяться перевезення залізничним, автомобільним, морським, річковим, авіаційним транспортом, допоміжні та інші послуги, пов'язані з роботою транспорту, такі як перевантажувальні роботи, транспортно-експедиторське обслуговування і т.д.

Складовими частинами продукції транспорту є:

(переміщення вантажів і ділових пасажирів, послуги тягових засобів, робота транспорту в оренді;

перевезення неділових пасажирів, у тому числі реалізація комплексу послуг для туристів;

здійснення супутніх послуг транспортно-експедиторського, агентського, брокерського й іншого характеру;

виконання додаткових послуг і т.д.