5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів

Великі аеропорти вилучені від міст на відстань 20 – 50 км, тому що для їхнього розташування потрібні більші земельні майданчики (800 – 1000 га й більше) і, крім того, необхідно ізолювати населення від забруднення повітряного басейну газами згорання й шуму, створюваного двигунами літаків. Малі аеропорти в невеликих містах розміщено від них на відстані 5 – 10 км. У середньому час проїзду до аеропорту можна вважати близько 1 г.

На території аеропортів експлуатуються численні інженерні мережі й комунікації, у тому числі: водопостачання, теплопостачання, газопостачання, паливопостачання, подачі стисненого повітря, електропостачання, висвітлення, каналізації, зв'язки й т.п.

Тонку й особливо відповідальну техніку представляють засоби посадки літаків – радіомаячні системи й світлосигнальне встаткування. Для всепогодної посадки застосовується, заснована на широкому застосуванні сучасних ЕОМ, радарів і різних автоматів.

Службова зона аеродрому містить у собі будинки й спорудження для обслуговування експлуатаційної діяльності аеропорту й має під'їзні колії до складів майна й пально-мастильних матеріалів.

До складу пасажирського комплексу аеропорту входять аеровокзал, перон і привокзальна площа, а також готелі, цехи бортхарчування й ін. На аеровокзалі виконується більшість операцій, пов'язаних з організацією перевезень: продаж квитків, реєстрація пасажирів, оформлення й обробка багажу й т.п. Більші аеровокзали будуються багатоярусними з метою поділу потоків пасажирів, екіпажів, службовців і потоків багажу.

Наявність на аеровокзалах пошти, телеграфу, ресторанів, буфетів і інших устроїв пов’язано:

тривалим перебуванням транзитних пасажирів;

більшою кількістю осіб, що зустрічають і проводжаючих пасажирів;

необхідністю прибуття останніх в аеропорт за годину й більше до вильоту.

Авіаремонтні заводи являють собою підприємства, що забезпечують відповідні види ремонту одного або декількох типів літаків і вертольотів.

5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів

Технічна дальність польоту – найбільша відстань, яку літак (вертоліт) може пролетіти при штилі щодо землі, повністю витративши заправлене в його баці паливо до моменту посадки. Визначається для режиму польоту, що відповідає мінімальному кілометровому видатку палива.

Практична дальність польоту – відстань, яку літак (вертоліт) може пролетіти щодо землі при залишку палива в баках до моменту посадки літака, передбаченого для навігаційного запасу. Визначається стосовно до середніх умов, тобто при середньому використовуванні в експлуатації висоти польоту й крейсерському режимі роботи двигунів, що відповідає середньому для цієї дальності польоту кілометровому видатку палива. З урахуванням вітру практична дальність польоту літака може бути уточнена.

Повна дальність польоту – відстань, яку літак може пролетіти при штилі, повністю витративши заправлене в баках літака паливо.

Дальність польоту літака (вертольота) може бути: нормально практичною, максимально практичною й дальністю польоту при максимальному комерційному навантаженні.

Нормальна практична дальність польоту – відстань, яку літак може пролетіти із установленим навігаційним запасом палива, маючи на борті розрахункове комерційне навантаження.

Максимальна практична дальність польоту – відстань, яку літак може пролетіти при повному заправленні всіх баків паливом і із залишком його при посадці в кількості, установленій для навігаційного запасу. При максимальній практичній дальності комерційне навантаження менше розрахункової на величину додаткової проти нормальної маси палива.

Крейсерська швидкість – відстань, пройдена в одиницю часу при рівномірному, прямолінійному горизонтальному польоті літака й роботі двигунів на крейсерському режимі й розрахунковій висоті польоту й масі літака.

Рейсова швидкість – середня відстань, пройдена літаком в одиницю часу (без обліку часу посадок) у штиль. Обчислюється з урахуванням витрат літнього часу на всіх етапах польоту від розбігу до посадки. Визначається розподілом відстані між аеропортами зльоту й посадки на час польоту без обліку часу проміжних посадок.