
- •7. Міський транспорт
- •1. Загальні положення транспорту
- •1.1. Виникнення транспорту
- •1.2. Транспорт як частина економічної діяльності
- •1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва
- •1.4. Функції транспорту
- •1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва
- •1.6. Внутрішньовиробничий транспорт
- •1.7. Магістральний транспорт
- •1.8. Транспорт як сфера послуг
- •1.9. Продукція транспорту як послуга
- •1.10. Транспортне обслуговування
- •1.11. Транспортна політика
- •1.12. Завдання керування транспортом
- •1.13. Транспортна система України
- •1.14. Транспортні шляхи
- •1.15. Термінали й рухомий склад
- •1.16. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •1.17. Практика розподілу перевезень
- •1.18. Фактори використання різних видів транспорту
- •1.19. Конкуренція видів транспорту
- •1.20. Групи показників роботи транспорту
- •1.21. Транспорт і навколишнє середовище
- •1.22. Європейська загальна транспортна політика
- •1.23. Міжнародні транспортні коридори єс
- •2. Залізничний транспорт
- •2.1. Значення залізничного транспорту
- •2.2. Історія залізниці України
- •2.3. Законодавство про залізничний транспорт
- •2.4. Класифікація залізничного транспорту
- •2.5. Технічні засоби залізниці
- •2.6. Штучні спорудження залізниць
- •2.7. Класифікація шляхів
- •2.8. Класифікація станцій
- •2.9. Тяговий рухомий склад
- •2.10. Поняття про поїзд
- •2.11. Швидкості залізничного повідомлення
- •2.12. Експлуатаційна робота залізниці
- •2.13. Графіки руху
- •2.14. Організаційна структура керування залізницею
- •2.15. Закордонні залізниці
- •2.16. Залізничний транспорт України
- •2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту
- •3. Автотранспорт
- •3.1. Значення автотранспорту
- •3.2. Законодавство про автотранспорт
- •3.3. Сфери застосування автотранспорту
- •3.4. Класифікація доріг
- •3.5. Будівництво автодоріг
- •3.6. Характеристика автомобільного рухомого складу
- •3.7. Спорудження дорожньої й автотранспортної служб
- •3.8. Автомобільні підприємства
- •3.9. Основи експлуатації автотранспорту
- •3.10. Основні поняття організації автоперевезень
- •3.11. Автотранспорт за кордоном
- •3.12. Автобудівна промисловість України
- •3.13. Автодороги України
- •3.14. Автотранспортні підприємства України
- •3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту
- •4. Річковий транспорт
- •4.1. Значення річкового транспорту
- •4.2. Законодавство про річковий транспорт
- •4.3. Матеріально-технічна база річкового транспорту
- •4.4. Класифікація ввп
- •4.5. Основні характеристики ввп
- •4.6. Штучні спорудження
- •4.7. Класифікація річкових суден
- •4.8. Річкові порти
- •4.9. Організація транспортного процесу на ріках
- •4.10. Ввп Європи
- •4.11. Перевезення по ввп України
- •4.12. Судноплавні ріки України
- •4.13. Штучні спорудження на ввп України
- •4.14. Річкові порти України
- •4.15. Переваги річкового транспорту
- •4.16. Недоліки річкового транспорту
- •5. Повітряний транспорт
- •5.1. Значення повітряного транспорту
- •5.2. Законодавство про авіаційний транспорт
- •5.3. Поняття про літаки й вертольоти
- •5.4. Класифікація літаків
- •5.5. Сфера застосування вертольотів
- •5.6. Повітряні лінії
- •5.7. Аеропорти й аеродроми. Класифікація
- •5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів
- •5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів
- •5.10. Основи організації повітряного руху
- •5.11. Система керування повітряним рухом
- •5.12. Організація перевезень на повітряному транспорті
- •5.13. Авіаперевезення України
- •5.14. Техніко-економічні особливості авіаційного транспорту
- •6. Трубопровідний транспорт
- •6.1. Значення трубопровідного транспорту
- •6.2. Техніко-економічні особливості трубопровідного транспорту
- •6.3. Значення нафтопроводів
- •6.4. Класифікація нафтопроводів
- •6.5. Пропускна здатність нафтопроводів
- •6.6. Насосні станції й нафтосховища
- •6.7. Нафтопроводи України
- •6.8. Значення газопроводів
- •6.9. Єдина газотранспортна система снд
- •6.10. Класифікація газопроводів
- •6.11. Закордонні газопроводи
- •6.12. Газопровідна система України
- •6.13. Універсальний трубопровідний транспорт
- •7. Міський транспорт
- •8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі
- •8.1. Промисловий транспорт
- •8.2. Лінії передачі електричної енергії
- •8.3. Електричні мережі
- •9. Різновид нових видів транспорту і перспективи їх розвитку
- •Список літератури
5.3. Поняття про літаки й вертольоти
До повітряних суден відносяться літальні апарати як легші, так і важчі за повітря. Парк літальних апаратів складається з літаків і вертольотів.
Літак – літальний апарат важче повітря, політ якого відбувається завдяки взаємодії чинності тяги двигунів і виникаючої при русі під її впливом піднімальної чинності крила. Кожний літак складається із планера, тягових двигунів, шасі й комплексу агрегатів і приладів для забезпечення функціонування всіх систем літака й керування ними.
Вертоліт – апарат важче повітря, підйом і поле якого здійснюються за допомогою несучого повітряного гвинта з лопатами, закріпленими на вертикальному валу. Вертоліт не має крил і тримається в повітрі завдяки повітряному несучому гвинту, що обертається в горизонтальній площині. Є конструкції вертольотів із двома несучими гвинтами, що обертаються в різні сторони й розташованими співвісно, або на особливих валах, відділених один від іншого. На деяких типах машин для збільшення швидкості польоту встановлюються додаткові (реактивні) двигуни.
Автожир – літальний апарат важче повітря, винайдений у 1919 р., піднімальна чинність якого створюється несучим гвинтом – ротором, що обертається вільно, під дією повітря, що надходить. Рух здійснюється за допомогою тягового двигуна, оснащеного пропелером, як у літака. Автожир являє собою проміжний тип між літаком і вертольотом.
Найважливішими техніко-експлуатаційними параметрами літальних апаратів є:
місткість – для пасажирських;
в/п – для вантажних;
швидкість і дальність безпосадкового польоту.
5.4. Класифікація літаків
За швидкістю польоту розрізняють літаки:
дозвукові, тобто літаючі зі швидкостями менш швидкості звуку (М) ( як правило, 0,8 М);
надзвукові, крейсерська швидкість яких перевищує число маху (М).
Залежно від дальності безпосадкового польоту розрізняють:
літаки магістральних повідомлень:
далекі – 6000 км і більш;
середні 2500 – 6000 км;
близькі 1000 – 2500 км;
літаки місцевих повітряних ліній до 1000 км.
Ця класифікація перебуває у тісному зв'язку з типом і потужністю силової установки, а також з максимальною злітною масою (вагою) літака, які також відносяться до важливих характеристик літальних апаратів. Літаки по злітній масі діляться на класи:
I клас – більш 75 т;
II клас – від 30 до 75 т;
III клас – від 10 до 30 т;
IV клас – менш 10 т.
Злітна маса багато в чому також визначає тип і вид наземних споруджень цивільної авіації (аеропортів, аеродромів).
Залежно від призначення й області застосування літальні апарати розділяються на:
пасажирські;
вантажні;
комбіновані (вантажопасажирські);
спеціального застосування – с/г, санітарні, аерофотозйомочні й т.п.;
навчально-тренувальні й спортивні.
Класифікують літаки також за:
типом двигунів – поршневі, турбінні, турбореактивні і т.д.;
числом двигунів і їх розміщенням – 1, 2, 3, 4 і т.д., на крилах, у хвості й т.п.;
за типом шасі – сухопутні (колеса, лижі), гідролітаки й амфібії, і за іншими ознаками.
Останнім часом експлуатують літаки з 1 – 4 двигунами, розміщеними усередині крила, під крилом або фюзеляжем. У багатьох літаках турбореактивні двигуни розташовані у хвостовій частині фюзеляжу, завдяки чому знижується шум у пасажирській кабіні, звільнене крило має гарні аеродинамічні якості, зручніше обслуговування двигунів, забезпечується краща пожежна безпека. Однак потрібно підсилювати хвостову частину, що збільшує масу літака.
При експлуатації літака звичайно змінюється положення його центру ваги, але воно не повинне викликати порушення безпеки як на старті, так і в польоті й при посадці. Тому завантаження літаків в аеропортах виконують таким чином, щоб було забезпечено правильне його центрування.