1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва

У кругообігу, що здійснюється виробничими фондами в процесі суспільного відтворення, однією з найважливіших стадій є забезпечення підприємств конкретними матеріальними цінностями, сировинними, паливними ресурсами, матеріалами і т.д. Транспорт необхідний і для своєчасного вивозу готової продукції й доставки її споживачам. Багато підприємств, як правило, є одночасно й споживачами, і постачальниками.

Однак роль транспорту зводиться не тільки до переміщення певної кількості сировини, палива й продукції. Транспорт активно впливає на весь процес розширеного відтворення, особливо на тривалість відтворювального циклу, на формування розмірів запасів сировини, палива й продукції у виробників і споживачів, на обсяг товарів, що перебувають у процесі переміщення, на ємність складів і баз і т.п.

Транспорт, що безпосередньо забезпечує усі сторони процесу розширеного виробництва, схематично можна розділити на транспорт внутрішньовиробничої сфери, що забезпечує технологічні потреби даного виробництва, і транспорт зовнішній, переважно сфери обігу, що здійснює економічні зв'язки між виробниками й споживачами продукції.

Транспорт подібно географічному середовищу, наявності корисних копалин, трудових ресурсів і т.п. є загальною умовою матеріального виробництва, тобто в ньому виникає необхідність, як при створенні продукції, так і при транспортуванні її від виробників до споживачів. Звідси випливає, що для транспорту характерна подвійна природа: з одного боку, транспорт виступає як складений елемент будь-якого виробництва й, з іншого боку – як самостійна галузь виробництва.

1.6. Внутрішньовиробничий транспорт

Транспорт є органічним елементом самого виробництва, та його неможливо відокремити від виробництва. У цьому випадку транспорт забезпечує технологічні потреби того або іншого виробництва і є складовою частиною засобів і процесу цього виробництва. Такий транспорт, який обслуговує безпосередньо процес виробництва матеріальних благ або сферу виробництва, прийнято називати внутрішньовиробничим транспортом.

До внутрішньовиробничого транспорту відносяться внутрішні комунікації підприємств, будівництв, с/г і т.п., технічні засоби: залізничні, під'їзні й монорейкові шляхи, міжцехові й внутрішньоцехові шляхи, внутрішні автомобільні, підвісні й канатні дороги, транспортні, підйомно-транспортні засоби, тракторний і гужовий транспорт у с/г і т.д.

Внутрішньовиробничий транспорт – це, як правило, технологічний транспорт, що забезпечує переміщення предметів праці усередині підприємств. У ряді галузей промисловості, де переміщення предметів праці є основою технології виробництва, він має вирішальне значення у виробничому процесі.

Отже, внутрішньовиробничий транспорт бере участь безпосередньо в процесі впливу засобів праці на предмети праці, у зміні властивостей предметів праці й у створенні нових продуктів так само, як і інші засоби праці. На операціях по технологічному переміщенню палива, сировини, напівфабрикатів, заготовок усередині підприємства зайнята велика кількість працівників. Витрати, пов'язані із цими операціями, становлять значну частину в собівартості продукції. Однак технологічні перевезення не є самостійною сферою виробництва. Виконуючі ці перевезення, внутрішньовиробничі транспортні засоби не входять до складу транспорту як галузі матеріального виробництва.