
- •7. Міський транспорт
- •1. Загальні положення транспорту
- •1.1. Виникнення транспорту
- •1.2. Транспорт як частина економічної діяльності
- •1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва
- •1.4. Функції транспорту
- •1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва
- •1.6. Внутрішньовиробничий транспорт
- •1.7. Магістральний транспорт
- •1.8. Транспорт як сфера послуг
- •1.9. Продукція транспорту як послуга
- •1.10. Транспортне обслуговування
- •1.11. Транспортна політика
- •1.12. Завдання керування транспортом
- •1.13. Транспортна система України
- •1.14. Транспортні шляхи
- •1.15. Термінали й рухомий склад
- •1.16. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •1.17. Практика розподілу перевезень
- •1.18. Фактори використання різних видів транспорту
- •1.19. Конкуренція видів транспорту
- •1.20. Групи показників роботи транспорту
- •1.21. Транспорт і навколишнє середовище
- •1.22. Європейська загальна транспортна політика
- •1.23. Міжнародні транспортні коридори єс
- •2. Залізничний транспорт
- •2.1. Значення залізничного транспорту
- •2.2. Історія залізниці України
- •2.3. Законодавство про залізничний транспорт
- •2.4. Класифікація залізничного транспорту
- •2.5. Технічні засоби залізниці
- •2.6. Штучні спорудження залізниць
- •2.7. Класифікація шляхів
- •2.8. Класифікація станцій
- •2.9. Тяговий рухомий склад
- •2.10. Поняття про поїзд
- •2.11. Швидкості залізничного повідомлення
- •2.12. Експлуатаційна робота залізниці
- •2.13. Графіки руху
- •2.14. Організаційна структура керування залізницею
- •2.15. Закордонні залізниці
- •2.16. Залізничний транспорт України
- •2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту
- •3. Автотранспорт
- •3.1. Значення автотранспорту
- •3.2. Законодавство про автотранспорт
- •3.3. Сфери застосування автотранспорту
- •3.4. Класифікація доріг
- •3.5. Будівництво автодоріг
- •3.6. Характеристика автомобільного рухомого складу
- •3.7. Спорудження дорожньої й автотранспортної служб
- •3.8. Автомобільні підприємства
- •3.9. Основи експлуатації автотранспорту
- •3.10. Основні поняття організації автоперевезень
- •3.11. Автотранспорт за кордоном
- •3.12. Автобудівна промисловість України
- •3.13. Автодороги України
- •3.14. Автотранспортні підприємства України
- •3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту
- •4. Річковий транспорт
- •4.1. Значення річкового транспорту
- •4.2. Законодавство про річковий транспорт
- •4.3. Матеріально-технічна база річкового транспорту
- •4.4. Класифікація ввп
- •4.5. Основні характеристики ввп
- •4.6. Штучні спорудження
- •4.7. Класифікація річкових суден
- •4.8. Річкові порти
- •4.9. Організація транспортного процесу на ріках
- •4.10. Ввп Європи
- •4.11. Перевезення по ввп України
- •4.12. Судноплавні ріки України
- •4.13. Штучні спорудження на ввп України
- •4.14. Річкові порти України
- •4.15. Переваги річкового транспорту
- •4.16. Недоліки річкового транспорту
- •5. Повітряний транспорт
- •5.1. Значення повітряного транспорту
- •5.2. Законодавство про авіаційний транспорт
- •5.3. Поняття про літаки й вертольоти
- •5.4. Класифікація літаків
- •5.5. Сфера застосування вертольотів
- •5.6. Повітряні лінії
- •5.7. Аеропорти й аеродроми. Класифікація
- •5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів
- •5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів
- •5.10. Основи організації повітряного руху
- •5.11. Система керування повітряним рухом
- •5.12. Організація перевезень на повітряному транспорті
- •5.13. Авіаперевезення України
- •5.14. Техніко-економічні особливості авіаційного транспорту
- •6. Трубопровідний транспорт
- •6.1. Значення трубопровідного транспорту
- •6.2. Техніко-економічні особливості трубопровідного транспорту
- •6.3. Значення нафтопроводів
- •6.4. Класифікація нафтопроводів
- •6.5. Пропускна здатність нафтопроводів
- •6.6. Насосні станції й нафтосховища
- •6.7. Нафтопроводи України
- •6.8. Значення газопроводів
- •6.9. Єдина газотранспортна система снд
- •6.10. Класифікація газопроводів
- •6.11. Закордонні газопроводи
- •6.12. Газопровідна система України
- •6.13. Універсальний трубопровідний транспорт
- •7. Міський транспорт
- •8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі
- •8.1. Промисловий транспорт
- •8.2. Лінії передачі електричної енергії
- •8.3. Електричні мережі
- •9. Різновид нових видів транспорту і перспективи їх розвитку
- •Список літератури
4.13. Штучні спорудження на ввп України
Бугсько-Дніпровсько-лиманський канал (БДЛК) починається з острова Березань у Чорному морі й простягається на 44 милі до Миколаївського морського порту. Канал складається з 13 колін, з них 6 проходять по Дніпровському лиману, а інші – по ріці Південний Буг. Ширина каналу 100 метрів, глибина 9,8 метра. Канал зв'язує з морем Миколаївський, Жовтневий і Дніпро-Бугський морські торговельні порти й Миколаївський річковий порт. У місці повороту з п'ятого на шосте коліно БДЛК відгалужується Херсонський морський канал, що з'єднує з морем Херсонський морський торговельний порт. Канал має три коліна, довжину 21,3 милі й ширину 100 метрів. З 1999 року обслуговуванням БДЛК і Херсонського морського каналу займається державне підприємство «Дельта Лоцман».
Керч-Єникальський канал перебуває в Керченській протоці й з'єднує Чорне й Азовське моря. Він складається із чотирьох колін, має довжину 18,9 милі, ширину 120 метрів і найменшу глибину 8 метрів. Канал перебуває на балансі Керченського морського торговельного порту.
Канал у гирлі Дунаю Швидке з'єднує із Чорним морем розташовані на Дунаї українські морські торговельні порти Рені, Ізмаїл. Україна в 2004 р. завершила будівництво першої черги судноплавного каналу, тривають будівельні роботи другої черги – передбачається спорудження дамби, яка буде захищати канал від заливання. Передбачається, що на українському каналі Дунай – Чорне море прохідні глибини, після повного завершення будівництва, досягнуть 7,3 м.
Київський шлюз уведений в експлуатацію у 1964 р. Шлюз розташовано на 972,4 км від устя Дніпра, у заплаві, у правого берега ріки. Шлюз однокамерний. Камера шлюзу винесена у верхній б'єф. Загальна довжина шлюзу між зовнішніми гранями підвалин – 204,23 м. Корисні розміри камери шлюзу: довжина – 149,33 м, ширина – 18 м.
Канівський шлюз уведений в експлуатацію в 1972 р. Перебуває на 810-му км від устя Дніпра. Судноплавні спорудження розташовуються в заплаві правого берега Дніпра, до складу яких входить верховий підхід з аванпортом, шлюз і низової підхід. Шлюз однокамерний. Загальна довжина шлюзу між зовнішніми гранями підвалин – 359,7 м. Корисні розміри камери шлюзу: довжина – 270 м, ширина – 18 м.
Кременчуцький шлюз уведений в експлуатацію в 1959 р. Перебуває на 563-му км від устя Дніпра, на правому березі ріки поруч із Кременчуцької ГЕС. В 14 км розташований м. Кременчук. Шлюз однокамерний. Камера шлюзу винесена у верхній б'єф. Загальна довжина шлюзу між зовнішніми гранями підвалин – 348,9 м. Розміри камери шлюзу: довжина – 266,3 м, ширина -18м; довжина верхньої голови – 32,7 м, нижньої голови – 56,4 м. Довжина причальних ліній: у верхньому підході – 520 м, у нижньому підході – 390 м.
Дніпродзержинський шлюз уведений в експлуатацію в 1963 р. Перебуває на 441-му км від устя Дніпра, у правобережному заплаві, між правобережною земляною греблею й монтажним майданчиком ГЕС. Загальна довжина шлюзу між зовнішніми гранями підвалин – 358,3 м. Шлюз однокамерний. Корисні розміри камери: довжина – 275 м, ширина – 18 м.
Запорізький шлюз. Запорізький район гідротехнічних споруджень включає трикамерний шлюз і однокамерний шлюз. Трикамерний шлюз уведений в експлуатацію в 1933 р. Перебуває на реконструкції з 1992 р. Однокамерний шлюз уведений в експлуатацію в 1980 р. Однокамерний шлюз перебуває на лівому березі Дніпра, у 110 – 170 м до південного-сходу від трикамерного шлюзу. Корисні розміри камери шлюзу: довжина – 290 м, ширина – 18,5 м.
Каховський шлюз уведений в експлуатацію в 1955 р. Розташований на 91 км від устя Дніпра. Шлюз однокамерний. Вісь шлюзу й підходів перебуває в межах лівобережної заплави Дніпра. Довжина по річці – 2,75 км. Загальна довжина шлюзу між зовнішніми гранями підвалин – 335,3 м. Розміри камери шлюзу: довжина – 260 м, ширина – 18 м. Довжина верхньої голови – 46,5 м, нижньої голови – 48,5 м.