4.12. Судноплавні ріки України

Дніпро (у стародавності – Борисфен, Славутич) – третя за довжиною після Волги й Дунаю ріка в Європі. Довжина в природньому стані – 2285 км. Після спорудження каскаду водоймищ, які спрямили фарватер, довжина становить 2175 км. Дніпро бере початок на Валдайській височині в 75 км від м. Вязьми, на висоті 252 м над рівнем моря. Впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. 485 км він протікає по території Росії, 595 км – по Білорусії (з них 115 км – по кордону з Україною) і 1090 км – по території України. Замерзає у грудні, тане в березні – квітні. Великі припливи: Сула, Псел, Ворскла – ліворуч, Прип'ять, Інгулець – праворуч. Дніпро з'єднаний із Західною Двіною – Березинською, з Німаном – Дніпровсько-Неманською, з Бугом – Дніпровсько-Бугською водними системами.

Із Дніпра беруть початок канал Дніпро – Кривої Ріг, а також Північно-Кримська зрошувальна система. Дніпро завдяки гідротехнічному будівництву перетворений у глибоководний шлях із середньою глибиною на фарватері 3,6 м. Ріка судноплавна протяжністю 1990 км, від устя до Дорогобужа (Росія). На Дніпрі розташовані Дніпровська, Каховська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Київська, Канівська ГЕС і водоймища. На Дніпрі діє 5 судноплавних шлюзів, що забезпечують просування суден практично по всьому басейні.

Ясна – лівий приплив Дніпра довжиною 1130 км. Судноплавна до м. Новгорода-Сіверського. Ріка замерзає в грудні, тане у квітні.

Південний Буг впадає в Бугський лиман Чорного моря, довжина 806 км. Судноплавна в районі Вінниці й від Вознесенської ГЕС.

Дністер – ріка в межах України й Молдавії протяжністю 1352 км. Початок у Карпатах, впадає в Дністровський лиман Чорного моря. Використовується для зрошення, лісосплаву (у верхів'ях). Регулярне судноплавство від Сороки до Дубосарської ГЕС і від ГЕС до устя.

Дунай – найбільша міжнародна водна магістраль Центральної й Південно-Східної Європи, друга після Волги по довжині, водозбірній площі й середньорічному стоку. Судноплавна протяжністю майже 2600 км. Дунай бере свій початок у горах Шварцвальда (Німеччина), протікає по території Австрії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Молдови, України, Румунії, Словаччини, деяких країн колишньої Югославії й впадає в Чорне море.

Режим судноплавства на Дунаї регулює Дунайська комісія, що складається із представників придунайських країн, що й прийняла «Конвенцію про режим судноплавства на Дунаї» у 1948 р. Відповідно до якої можливість плавання по ріці надається будь-якій державі.

З комплексу фізико-географічних ознак Дунай розділяють на три частини:

Верхній Дунай (довжина 992 км) – від джерела (2783 км) до селища Генью (1791 км);

Середній Дунай (довжина 860 км) – від Генью (1791 км) до Турну-Северин (931 км);

Нижній Дунай (довжина 931 км) – від Турну-Северин до устя (Сулина).

За сукупністю ознак, що формують умови судноплавства, ці три частини діляться на 9 навігаційних ділянок (Кельхайм – Пассау, 2415 – 2226 км; Пассау – Линц, 2226 – 2135 км; Линц – Відень, 2135 – 1929 км; Відень – Генью, 1929 – 1791 км; Генью – Будапешт, 1791 – 1647 км; Будапешт – Молдова-Столітті, 1647 – 1048 км; Молдова-Столітті – Турну-Северин, 1048 – 931 км; Турну-северин – Браила, 931 – 170 км; Браила – Сулина, 170 – 0 км).

Судноплавство на Дунаї триває із середини лютого до кінця листопада, коли на середньому плині ріки наступає льодостав і сильно знижується рівень ріки на ділянці 931 – 1048 км від устя.