4.8. Річкові порти

Судноплавні ВВП СНД мають приблизно 300 перетинань із лініями залізниць, де відбувається передача вантажів з одного виду транспорту на іншій. У річкових портах і пристанях починаються й закінчуються перевезення по ВВП.

Річковим портом (від латинського слова portus – огородження) називають прибережний пункт у встановлених границях:

що має зручні водні підходи для суден;

зв'язаний з боку берегової території з залізничними і автомобільними транспортними магістралями;

оснащений відповідними спорудженнями, устроями й устаткуванням, що забезпечують швидке навантаження-вивантаження суден, вагонів і автомобілів;

що забезпечує навігаційну обробку й екіпірування суден, а також обслуговування пасажирів.

Річкові порти для цього мають причали, склади, вантажно-розвантажувальні машини й установки, будинки пасажирські і службово-технічні, залізничні шляхи, автодороги, а також у необхідних випадках огороджувальні устрої – моли, хвилеломи й ін.

Таким чином, річковий порт – транспортне підприємство, господарство якого включає різноманітні берегові технічні засоби, необхідні для обслуговування транспортних суден:

вантажні причали й перевантажувальне встаткування з комплексом фронтальних і тягових засобів механізації й допоміжні перевантажувальні засоби для зачищення суден від залишків вантажів;

портові склади для тимчасового зберігання вантажів, авто- і електронавантажувачі для переміщення вантажів на складах;

службові причали з береговими технічними засобами для комплексного обслуговування транспортного флоту;

склади навігаційних матеріалів і реманенту;

магазини із продажу продовольчих і промислових товарів;

устаткування електрорадіонавігаційної камери;

засобу зв'язку й радіонавігації;

побутові будинки для плавскладу;

устаткування рейдів прибуття й відправлення транспортних суден;

причали для приймання від очисних станцій і безпосередньо від транспортних суден господарсько-фекальних стоків, сухого сміття й харчових відходів;

різні пристрої причалів (гідранти для постачання суден водою, пристосування для підключення суден до енергосистеми й телефонної мережі портів, сходові сходні й т.п.);

автомашини, авто- і електронавантажувачі для доставки на транспортні судна, що перебувають у причалів, навігаційних матеріалів, реманенту, продовольства;

пункти ремонту берегових і плавучих технічних коштів;

приміщення санітарно-епідеміологічних станцій, здравпунктов, культбаз, спортивних організацій і ін.

До порту приписані також усі рейдово-маневрові, службово-роз'їзні й інші допоміжні судна.

4.9. Організація транспортного процесу на ріках

Транспортування вантажів на річковому транспорті включає поняття перевезення й буксирування.

Перевезення - це коли вантажі від відправників розміщують на склади або прямо в судна, і своїми засобами доставляють у пункт призначення й видають одержувачеві.

Буксирування це коли ухвалюють навантажені або порожні судна або плоти й буксирують їх до пункту призначення.

Перевезення вантажів відрізняються:

за видами руху на перевезення: у суховантажних суднах, у наливних суднах і в плотах;

за напрямками руху – за течією й проти течії;

залежно від величини вантажопотоків – перевезення в навантаженому й зворотному (порожньому) напрямках.

Перевезення пасажирів відрізняються: залежно від дальності проходження пасажирів:

транзитні, виконувані в межах декількох пароплавств;

місцеві – у межах одного-двох портів флотом, що перебувають у їхньому розпорядженні;

приміські й внутрішньоміські.

Залежно від швидкості руху суден – експресні, швидкі, поштові, пасажирські й туристсько-екскурсійні.

Транспортний процес є зорганізованим на основі графіка руху флоту. Його розробляють на весь період навігації. У «Положенні про графік руху транспортного вантажного флоту на внутрішніх судноплавних шляхах» визначений порядок їх розробки й оцінки виконання. У якості головного показника оцінки організації руху прийняте фактичне відправлення вантажів по кількості й календарним датам. Один з найважливіших показників експлуатації флоту – ритмічність відправлення суден і вантажів. Крім графіка руху, на річковому транспорті розробляють технічний план навантаження, вивантаження, буксирування судів і плотів, регулювання тягових коштів і ін.