
- •7. Міський транспорт
- •1. Загальні положення транспорту
- •1.1. Виникнення транспорту
- •1.2. Транспорт як частина економічної діяльності
- •1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва
- •1.4. Функції транспорту
- •1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва
- •1.6. Внутрішньовиробничий транспорт
- •1.7. Магістральний транспорт
- •1.8. Транспорт як сфера послуг
- •1.9. Продукція транспорту як послуга
- •1.10. Транспортне обслуговування
- •1.11. Транспортна політика
- •1.12. Завдання керування транспортом
- •1.13. Транспортна система України
- •1.14. Транспортні шляхи
- •1.15. Термінали й рухомий склад
- •1.16. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •1.17. Практика розподілу перевезень
- •1.18. Фактори використання різних видів транспорту
- •1.19. Конкуренція видів транспорту
- •1.20. Групи показників роботи транспорту
- •1.21. Транспорт і навколишнє середовище
- •1.22. Європейська загальна транспортна політика
- •1.23. Міжнародні транспортні коридори єс
- •2. Залізничний транспорт
- •2.1. Значення залізничного транспорту
- •2.2. Історія залізниці України
- •2.3. Законодавство про залізничний транспорт
- •2.4. Класифікація залізничного транспорту
- •2.5. Технічні засоби залізниці
- •2.6. Штучні спорудження залізниць
- •2.7. Класифікація шляхів
- •2.8. Класифікація станцій
- •2.9. Тяговий рухомий склад
- •2.10. Поняття про поїзд
- •2.11. Швидкості залізничного повідомлення
- •2.12. Експлуатаційна робота залізниці
- •2.13. Графіки руху
- •2.14. Організаційна структура керування залізницею
- •2.15. Закордонні залізниці
- •2.16. Залізничний транспорт України
- •2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту
- •3. Автотранспорт
- •3.1. Значення автотранспорту
- •3.2. Законодавство про автотранспорт
- •3.3. Сфери застосування автотранспорту
- •3.4. Класифікація доріг
- •3.5. Будівництво автодоріг
- •3.6. Характеристика автомобільного рухомого складу
- •3.7. Спорудження дорожньої й автотранспортної служб
- •3.8. Автомобільні підприємства
- •3.9. Основи експлуатації автотранспорту
- •3.10. Основні поняття організації автоперевезень
- •3.11. Автотранспорт за кордоном
- •3.12. Автобудівна промисловість України
- •3.13. Автодороги України
- •3.14. Автотранспортні підприємства України
- •3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту
- •4. Річковий транспорт
- •4.1. Значення річкового транспорту
- •4.2. Законодавство про річковий транспорт
- •4.3. Матеріально-технічна база річкового транспорту
- •4.4. Класифікація ввп
- •4.5. Основні характеристики ввп
- •4.6. Штучні спорудження
- •4.7. Класифікація річкових суден
- •4.8. Річкові порти
- •4.9. Організація транспортного процесу на ріках
- •4.10. Ввп Європи
- •4.11. Перевезення по ввп України
- •4.12. Судноплавні ріки України
- •4.13. Штучні спорудження на ввп України
- •4.14. Річкові порти України
- •4.15. Переваги річкового транспорту
- •4.16. Недоліки річкового транспорту
- •5. Повітряний транспорт
- •5.1. Значення повітряного транспорту
- •5.2. Законодавство про авіаційний транспорт
- •5.3. Поняття про літаки й вертольоти
- •5.4. Класифікація літаків
- •5.5. Сфера застосування вертольотів
- •5.6. Повітряні лінії
- •5.7. Аеропорти й аеродроми. Класифікація
- •5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів
- •5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів
- •5.10. Основи організації повітряного руху
- •5.11. Система керування повітряним рухом
- •5.12. Організація перевезень на повітряному транспорті
- •5.13. Авіаперевезення України
- •5.14. Техніко-економічні особливості авіаційного транспорту
- •6. Трубопровідний транспорт
- •6.1. Значення трубопровідного транспорту
- •6.2. Техніко-економічні особливості трубопровідного транспорту
- •6.3. Значення нафтопроводів
- •6.4. Класифікація нафтопроводів
- •6.5. Пропускна здатність нафтопроводів
- •6.6. Насосні станції й нафтосховища
- •6.7. Нафтопроводи України
- •6.8. Значення газопроводів
- •6.9. Єдина газотранспортна система снд
- •6.10. Класифікація газопроводів
- •6.11. Закордонні газопроводи
- •6.12. Газопровідна система України
- •6.13. Універсальний трубопровідний транспорт
- •7. Міський транспорт
- •8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі
- •8.1. Промисловий транспорт
- •8.2. Лінії передачі електричної енергії
- •8.3. Електричні мережі
- •9. Різновид нових видів транспорту і перспективи їх розвитку
- •Список літератури
4.4. Класифікація ввп
ВВП являє собою комплекс судноплавних частин рік, озер, каналів і водоймищ із розташованими на них гідротехнічними спорудженнями й технічними засобами навігаційного огородження судноплавних трас. Усі ВВП є шляхами загального користування. Сплав лісу морем або в плотах самосплавом судноплавними шляхами забороняється.
ВВП ділять на судноплавні, якими можливий безпечний рух суден, суднові склади і плоти, і сплавні.
Судноплавні шляхи можуть бути:
природніми й штучними;
з гарантованими й негарантованими габаритами суднового ходу;
з освітлюваною судноплавною обстановкою, неосвітлюваною й безсудноплавної обстановки.
До природніх судноплавних шляхів відносяться ріки й озера, які використовуються для судноплавства в їхньому природньому стані або гідротехнічні спорудження, які не викликають значної зміни їхнього режиму.
Канали, водоймища й ріки, режим яких сильно змінений зведеними на них гідротехнічними спорудженнями (шлюзовані ріки), вважають штучними судноплавними водними шляхами.
Судна рухаються судновим ходом (фарватером), що представляє собою смугу водного шляху, глибина якого на всьому протязі повинна на 0,1 – 0,3 м перевищувати осадку плаваючих суден, а ширина допускати безпечний пропуск двох зустрічних суден або складів. Фарватер позначають спеціальними знаками річкової або озерної обстановки. Для забезпечення безпеки судноплавства на ріках встановлюють берегові й плавучі освітлювані й неосвітлювані знаки.
За інтенсивністю судноплавства ВВП із освітлюваною обстановкою ділиться на три групи:
шляхи, але якими й в обох напрямках проходить у добу не менше 30 суднових і 5 плотових складів, відносяться до першої групи;
до 30 суднових і не більш 5 плотових складів – до другої;
до 5 суднових складів і без регулярного сплаву лісу – до третьої групи.
Виходячи із судноплавних характеристик ріки, встановлюються габаритні розміри суднового ходу. Судновим ходом називається частина ширини водного шляху, підготовлена для руху нею суден і позначена знаками навігаційного встаткування. За габаритами суднового ходу незалежно від виду ВВП у СНД діляться на 7 класів і утворюють 4 групи:
надмагістралі (шляхи I класу);
магістралі (шляхи II – III класів);
місцевого значення (шляхи IV – V класів);
малі ріки (VI – VII класів) (табл. 3).
Судноплавні умови водного шляху визначаються габаритними розмірами суднового ходу, які часто називають габаритами водного шляху. До них відносять: ширину, глибину на дрібних перекатах, радіуси закруглень, розміри мостових отворів і камер шлюзів, висота проводів повітряних ліній зв'язку й ЛЕП. Гарантованими називаються мінімальні габарити, які витримуються при всіх умовах. Гарантовані габарити встановлюють залежно від рівня води.
Габаритну надводну висоту підмостового прольоту відраховують від розрахункового судноплавного рівня (РСУ). При рівнях вище PCУ судноплавство припиняється, що приводить до скорочення тривалості фізичної навігації.
Таблиця 3.
Категорія й розряд ВВП |
Клас |
Глибина суднового ходу, м |
В/п вантажних судів, т |
Пасажирські судна, число палуб |
Max ширина плотів, м |
|
гарантована |
середня навігаційна |
|||||
Надмагістралі |
I |
Більше 2,6 |
Більше 3,0 |
12000 |
4 |
100 і більше |
Магістралі: I розряду |
II |
1,6 – 2,6 |
2,4 – 3,0 |
8000 |
3 |
до 100 |
II розряду |
III |
1,1 – 2,0 |
1,65 – 2,4 |
4000 |
2 |
до 85 |
Шляхи місцевого значення: I розряду |
IV |
0,8 – 1,4 |
1,35 – 1,65 |
2000 |
2 |
до 55 |
II розряду |
V |
0,6 – 1,1 |
1,0 – 1,35 |
500 |
1,5 |
до 40 |
Малі ріки |
VI |
0,45 – 0,8 |
0,75 – 1,0 |
250 |
катера |
до 30 |
Теж |
VII |
Менше 0,6 |
Менше 0,75 |
250 |
катера |
до 14 |
Встановлені також найменші відстані від проводів повітряних ліній зв'язку або ЛЕП до поверхні води (від 6 до 8 м).