3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту

Сфера застосування автомобілів досить різноманітна й залежить від багатьох факторів: схеми транспортування, типу автомобілів, величини вантажопотоку, цінності вантажу й можливі якісні зміни його при транспортуванні й т.п.

Автотранспорт має ряд особливостей, що обумовлюють його інтенсивний розвиток і широке використання у всіх галузях народного господарства.

1. Більша маневреність і рухливість. Для здійснення перевезення автотранспортом потрібні мінімальний обсяг попередніх організаційних робіт, і вони займають незначний період часу. Перевезення можуть здійснюватися мережею існуючих автодоріг або взагалі по бездоріжжю. У зв'язку з доброю розвиненістю мережі автодоріг, доставка може проводитися різними маршрутами, які можуть оперативно змінюватися відповідно до конкретної ситуації.

2. Зручність. Вантажі автомобілями можуть перевозитися безпосередньо з пункту (місця) виробництва (навантаження) до складу споживача (одержувача), без перевантажувальних робіт, тобто «від дверей до дверей». Ця перевага автотранспорту робить його в багатьох випадках більш ефективним і зручним у порівнянні із залізничним, при застосуванні якого виникає необхідність у додаткових вантажних операціях.

2. Висока швидкість доставки вантажів. За швидкістю руху автотранспорт уступає лише повітряному, значно перевищує річковий і морський, а іноді й залізничний. Ця перевага автотранспорту особливо відчутна під час перевезення вантажів на короткі відстані або при турних перевезеннях.

3. Більш короткий шлях руху вантажів. Особливо ефективно доставляти вантажі й перевозити пасажирів автотранспортом, коли відстань перевезення автодорогами менше, ніж залізницею.

4. Самостійність, тобто автотранспорт цілком успішно працює без участі інших видів транспорту.

5. Менше капіталовкладень для забезпечення мінімальних розмірів руху. Витрати на будівництво невеликої мережі автодоріг і на закупівлю рухомого складу набагато менше, чим в інших видів транспорту.

Виходячи зі своїх особливостей, автотранспорт найбільш ефективний в організації логістики.

До основних недоліків автотранспорту відноситься порівняно висока собівартість, яка значно вища, ніж на водному й залізничному транспорті. Високий рівень собівартості – результат порівняно малої в/п одиниці рухомого складу, що дуже впливає на показники продуктивності праці працівників автотранспорту, тому що в собівартості перевезень питома вага заробітної плати досить висока. На рівень собівартості впливають також значні витрати на паливо, як слідство більших потужностей двигуна, і невисокі експлуатаційні показники при досить високій ціні палива. Резервами зниження собівартості перевезень є скорочення порожнього пробігу автомобілів і підвищення комерційних швидкостей.

4. Річковий транспорт

4.1. Значення річкового транспорту

Наявність природніх водних шляхів, що не вимагають більших витрат, використання чинності бігу води визначає широке використання водного транспорту.

Річковий транспорт є важливою ланкою ЄТС СНД і має велике значення в розв'язку загального завдання – задоволення безупинно зростаючих потреб країн у перевезеннях. Важливу роль в ЄТС СНД відіграють ВВП, траси яких пролягають по численних ріках і озерах. Разом із залізними й автомобільними дорогами річкові шляхи є важливим засобом розвитку внутрішніх економічних зв'язків.

У європейських країнах, куди прагне Україна, водний транспорт займає важливе місце у внутрішніх і міждержавних перевезеннях, і становить 41% усіх вантажопотоків країн ЄС. При цьому гнітюча їхня частина виконується водним транспортом усього 4‑ х країн – Нідерландів, Німеччини, Бельгії й Франції.

У Європі вважається, що мережа ВВП повинна задовольняти наступні вимоги:

мати найбільшу щільність у промислово розвинених районах поблизу пунктів відправлення й призначення вантажів;

забезпечувати можливість плавання сучасних плавучих засобів на всій протяжності шляху.

У цей час багато рік і каналів ЄС ще не відповідають цим вимогам.

Внутрішній водний транспорт використовується в основному для перевезень у внутрішніх замкнених водних районах, річковими шляхами і судноплавними каналами. У СНД гнітюча частина перевезень здійснювалася річковими шляхами, тому внутрішній водний транспорт часто називають річковим.

Сферою застосування річкового транспорту є перевезення масових вантажів на середні й більші відстані, особливо тих, час вступу яких для перевезення збігається із сезоном роботи річкового транспорту.

Разом з іншими видами транспорту роздроблений флот виконує вантажні й пасажирські перевезення. У багатьох районах СНД, особливо в північній частині Далекосхідного, Західно- і Східно-Сибірських економічних районів річковий транспорт поки залишається єдиним масовим видом транспорту.