3. Автотранспорт

3.1. Значення автотранспорту

Автотранспорту належить більша роль і особливе місце в забезпеченні перевезень в Україні. Він більш мобільний і краще пристосований до споживачів транспортних послуг. Автотранспорт не вимагає залізничних шляхів і може використовуватися в будь-якій місцевості, хоча для цього також потрібні дороги.

Автотранспорт – єдиний у своєму роді вид транспорту, який може забезпечити перевезення вантажів «від дверей до дверей». Інакше кажучи, цей вид транспорту якоюсь мірою компенсує недолік залізниці й інших видів транспорту. За рахунок мобільності й оперативності роботи автотранспорт займає свою нішу в ринкових відносинах і скоріше доповнює інші види транспорту, ніж конкурує з ними. Автотранспорт виконує перевезення малими партіями вантажів і пасажирів, тому й відрізняється від інших видів транспорту.

Автотранспорт заслужено називають найбільш масовим у єдиній транспортній системі СНД. Забезпечуючи початкову й кінцеву стадії транспортного процесу, він щорічно перевозить вантажів більше, ніж усі інші види транспорту, разом узяті.

Автотранспорт виконує 2 функції:

єднальна ланка між іншими видами транспорту;

самостійний вид транспорту.

Автотранспорт виконує великий обсяг пасажирських перевезень. Особливо висока питома вага автомобілів у внутрішньоміських перевезеннях. Зростають автобусні перевезення в приміському, міжміському й міжнародному сполученнях.

У МТБ автотранспорту головне місце займають рухомий склад, дорожня мережа й автотранспортні підприємства (АТП).

3.2. Законодавство про автотранспорт

Відповідно до Закону України «Про транспорт» до складу автотранспорту входять:

підприємства автотранспорту, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів;

авторемонтні й шиноремонтні підприємства;

рухомий склад автотранспорту;

транспортно-експедиційні підприємства;

автовокзали й автостанції;

навчальні заклади;

ремонтно-будівельні організації;

соціально-побутові установи;

інші підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, які забезпечують роботові автотранспорту.

До земель автотранспорту відносяться землі, надані у користування під:

спорудження й устаткування енергетичного, гаражного й паливно-роздавального господарства;

автовокзали, автостанції, лінійні виробничі спорудження, службово-технічні будинки, станції технічного обслуговування (СТО), автозаправні станції (АЗС);

АТП, транспортно-експедиторські підприємства;

авторемонтні заводи;

бази, вантажні двори, контейнерні майданчики й для перечеплення;

службові й культурно-побутові приміщення й інші об'єкти, які забезпечують роботу автотранспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, надані у користування під:

проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети;

мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні спорудження, підпірні стінки

смуги відводу й розташовані в їхніх межах інші дорожні спорудження й устаткування.

До складу земель дорожнього господарства входять землі, які перебувають за межами смуг відводу, якщо на них знаходяться спорудження, які забезпечують функціонування автодоріг:

паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні спорудження й насадження, протилавинні й протисельові спорудження;

майданчики для стоянки транспорту й відпочинку, підприємства й об'єкти служби дорожнього сервісу;

будинки (у тому числі житлові) і спорудження дорожньої служби з виробничими базами;

пришляхові лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини.

Землі, що перебувають під автомобільними дорогами загального користування і їх спорудженнями, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до діючого законодавства.