2.16. Залізничний транспорт України

Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укpзaлiзниця» сьогодні складається з:

6 залізниць (Південно-Західна (керування в Києві), Донецька (Донецьк), Придніпровська (Дніпропетровськ), Південна (Харків), Львівська (Львів), Одеська (Одеса)), які поєднують усі області України, 27 дирекцій залізничних перевезень, 1684 станцій і 126 основних вокзалів;

експлуатаційна протяжність головних колій - 22,3 тис. км, розгорнута протяжність колій – 30,3 тис. км, електрифікованих колій – 9169 км;

68 локомотивних депо, 51 вагонне депо, 16 вагонних пасажирських депо;

43 дистанцій енергопостачання, 69 дистанцій сигналізації й зв'язку, 110 дистанцій колії, 38 колійно-машинних станцій, 37 дистанцій цивільних споруджень, 23 дистанції ПРР;

вантажних вагонів – 174939 од., пасажирських вагонів – 8429, тепловозів – 2718, електровозів – 1796, електропоїздів – 1443, дизель-поїздів –186.

Залізничний шлях України відрізняється від залізничних шляхів сусідніх країн на Заході й Сході шириною колії: 1520 мм, проти 1435 мм. Електрична тяга впроваджена на всіх вантажонапружених дорогах України. Залізнична мережа України по її конфігурації – ортогональна, у ній є більш-менш паралельні магістралі, широтні, меридіональні.

За рівнем розвитку залізничного транспорту на території країни виділяють два регіони – Донбас і Західну Україну, де щільність транспортних магістралей сформувалася історично й обумовлена дією різних за своєю природою факторів. У Донбасі й Придніпров'ї – необхідністю транспортного обслуговування на високому рівні, що досяг розвитку, на заході – у першу чергу прикордонним її положенням і спорудженням у довоєнний період густої мережі залізниці.

В Україні сформувалася мережа великих залізничних вузлів з розвиненим станційним і складським господарством. Це Харків, Полтава, Лозова, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Ясиновата, Дебальцеве, Волноваха, Бахмач, Київ, Коростень, Жмеринка, Одеса, Тернопіль, Ковель, Львів. Функціонують також механізовані технічно оснащені більші сортувальні станції: Ясиновата, Дебальцеве, Червоний Лиман, Основа, Нижньодніпровськ-Узол, Дарниця й ін.

2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту

Збереження високої питомої ваги залізниці у перевізній роботі країни – результат їхніх техніко-економічних особливостей, що визначають значні переваги серед інших видів транспорту:

1. Нерозривний зв'язок з підприємствами промисловості й с/г, будівництвами, торговельними базами, складами, і ін. Майже всі великі підприємства вугільної, металургійної, нафтової, хімічної, лісової і всіх інших галузей промисловості, елеватори й склади системи заготовок, холодильники й бази торговельних організацій мають залізничні під'їзні колії, що зв'язують їх з магістральними залізницями й з під'їзними коліями споживачів продукції. У цей час понад 80% усіх вантажів, перевезених залізничними магістралями країни, завантажуються й розвантажуються безпосередньо на залізничних під'їзних коліях підприємств;

2. Можливість спорудження залізниці практично на будь-якій сухопутній території країни й забезпечення стійких зв'язків між районами. А за допомогою поромів можуть створюватися зв'язки сухопутних районів і територій, що тяжіють до рік і морів. Це створює зручний прямий зв'язок між великими підприємствами, що скорочує число дорогих перевалок вантажів;

3. Висока провізна й пропускна здатність залізниці. Двоколійна залізнична лінія, обладнана автоматичним блокуванням, може забезпечити перевезення в 100 млн. т і більше у кожному напрямку. Ця величина може змінюватися в міру зміни ваги поїздів, швидкості руху й інших факторів. Використання провізної здатності залізниці через нерівномірність розміщення проведення й споживання територією країни неоднаково;

4. Можливість здійснення масових перевезень вантажів у комбінації з порівняльною низькою вартістю. На різних видах транспорту собівартість формується під впливом таких показників, як вантажонапруженість, дальність перевезення, напрямок вантажний або порожній, район розміщення лінії, її технічна оснащеність і т.д. Так, при збільшенні дальності перевезення на автотранспорті з 10 до 1000 км витрати на перевезення 1 т. км зменшуються приблизно наполовину, а залізничними, річковими і морськими шляхами – у кілька раз. Якщо прийняти за 100% собівартість залізничного транспорту при дальності перевезення 800 км, для інших відстаней вона в середньому буде мати значення: при 200 – 163; при 100 – 350; при 50 – 630; при 25 – 1180. Проте, близько 10% обсягу вантажних перевезень залізницями  виконується на відстань до 50 км, а на відстань до 1000 км перевозиться 18% вантажів У це же час автотранспорт виконує перевезення на значні відстані (1000 – 1500 км).

5. Можливість безперебійного й рівномірного здійснення перевезення у будь-якій порі року й періоди доби. Ця перевага є однією з найважливіших для забезпечення процесу розширеного виробництва. Від регулярної роботи залізниці, за допомогою якої реалізується майже весь план МТП народного господарства й плани зовнішнього й внутрішнього товарообігу, залежить своєчасність перевезення сировини, палива, готової продукції, а разом із цим ритмічна робота промисловості й усіх інших галузей народного господарства.

6. Порівняно висока швидкість руху й строки доставки вантажів. Залізниці здатні не тільки перевозити вантажі в масовій кількості, але й доставляти їх на значну відстань у короткий термін. На строки доставки вантажів залізницею впливає його мала залежність від погоди, сезону й часу доби. Строки доставки вантажів є одним з важливих показників, що визначають ефективність використання для конкретного перевезення того або іншого виду транспорту. Швидкості доставки вантажів  залізничним транспортом за основною масою перевезень невеликі (10 – 15 км/год.), і в цьому  залізничний транспорт багато в чому уступає автомобільному. При цьому можлива середня дозволена швидкість проходження вантажних поїздів по сучасному шляху й рухомого складу на Україні становить 75 км/годину, але й вона реалізується не повністю: технічна швидкість руху перебуває лише на рівні 60% припустимої й має тенденцію до зниження. Для підвищення своєї конкурентоспроможності залізниці при доставці дорогих вантажів повинні забезпечити порівняні з автотранспортом строки доставки, частоту відправлень, швидкий і зручний контакт із іншими видами транспорту.

7. Більш короткий шлях проходження вантажів. Як правило, відстань перевезення залізницею значно коротша, ніж ріками (у середньому на 20%). Однак на деяких напрямках шлях проходження водним транспортом буває коротшим, ніж залізницею.

8. Високі економічні показники й технологія перевезень. Важливе значення має рівень таких натуральних показників, як продуктивність праці, видаток палива, і інших, що впливають на показники ефективності того або іншого виду транспорту. Хоча дані продуктивності праці на різних видах транспорту й не повністю порівняні, вони все ж таки дають уявлення про рівень трудомісткості на різних видах транспорту й відповідних видатках на заробітну плату. Якщо видаток палива в середньому на залізничному транспорті прийняти за одиницю, то на автотранспорті – 4 – 5 одиниць. Більша провізна спроможність, порівняно низька собівартість перевезень і високий рівень продуктивності праці є найважливішими перевагами залізничного транспорту.