
- •7. Міський транспорт
- •1. Загальні положення транспорту
- •1.1. Виникнення транспорту
- •1.2. Транспорт як частина економічної діяльності
- •1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва
- •1.4. Функції транспорту
- •1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва
- •1.6. Внутрішньовиробничий транспорт
- •1.7. Магістральний транспорт
- •1.8. Транспорт як сфера послуг
- •1.9. Продукція транспорту як послуга
- •1.10. Транспортне обслуговування
- •1.11. Транспортна політика
- •1.12. Завдання керування транспортом
- •1.13. Транспортна система України
- •1.14. Транспортні шляхи
- •1.15. Термінали й рухомий склад
- •1.16. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •1.17. Практика розподілу перевезень
- •1.18. Фактори використання різних видів транспорту
- •1.19. Конкуренція видів транспорту
- •1.20. Групи показників роботи транспорту
- •1.21. Транспорт і навколишнє середовище
- •1.22. Європейська загальна транспортна політика
- •1.23. Міжнародні транспортні коридори єс
- •2. Залізничний транспорт
- •2.1. Значення залізничного транспорту
- •2.2. Історія залізниці України
- •2.3. Законодавство про залізничний транспорт
- •2.4. Класифікація залізничного транспорту
- •2.5. Технічні засоби залізниці
- •2.6. Штучні спорудження залізниць
- •2.7. Класифікація шляхів
- •2.8. Класифікація станцій
- •2.9. Тяговий рухомий склад
- •2.10. Поняття про поїзд
- •2.11. Швидкості залізничного повідомлення
- •2.12. Експлуатаційна робота залізниці
- •2.13. Графіки руху
- •2.14. Організаційна структура керування залізницею
- •2.15. Закордонні залізниці
- •2.16. Залізничний транспорт України
- •2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту
- •3. Автотранспорт
- •3.1. Значення автотранспорту
- •3.2. Законодавство про автотранспорт
- •3.3. Сфери застосування автотранспорту
- •3.4. Класифікація доріг
- •3.5. Будівництво автодоріг
- •3.6. Характеристика автомобільного рухомого складу
- •3.7. Спорудження дорожньої й автотранспортної служб
- •3.8. Автомобільні підприємства
- •3.9. Основи експлуатації автотранспорту
- •3.10. Основні поняття організації автоперевезень
- •3.11. Автотранспорт за кордоном
- •3.12. Автобудівна промисловість України
- •3.13. Автодороги України
- •3.14. Автотранспортні підприємства України
- •3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту
- •4. Річковий транспорт
- •4.1. Значення річкового транспорту
- •4.2. Законодавство про річковий транспорт
- •4.3. Матеріально-технічна база річкового транспорту
- •4.4. Класифікація ввп
- •4.5. Основні характеристики ввп
- •4.6. Штучні спорудження
- •4.7. Класифікація річкових суден
- •4.8. Річкові порти
- •4.9. Організація транспортного процесу на ріках
- •4.10. Ввп Європи
- •4.11. Перевезення по ввп України
- •4.12. Судноплавні ріки України
- •4.13. Штучні спорудження на ввп України
- •4.14. Річкові порти України
- •4.15. Переваги річкового транспорту
- •4.16. Недоліки річкового транспорту
- •5. Повітряний транспорт
- •5.1. Значення повітряного транспорту
- •5.2. Законодавство про авіаційний транспорт
- •5.3. Поняття про літаки й вертольоти
- •5.4. Класифікація літаків
- •5.5. Сфера застосування вертольотів
- •5.6. Повітряні лінії
- •5.7. Аеропорти й аеродроми. Класифікація
- •5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів
- •5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів
- •5.10. Основи організації повітряного руху
- •5.11. Система керування повітряним рухом
- •5.12. Організація перевезень на повітряному транспорті
- •5.13. Авіаперевезення України
- •5.14. Техніко-економічні особливості авіаційного транспорту
- •6. Трубопровідний транспорт
- •6.1. Значення трубопровідного транспорту
- •6.2. Техніко-економічні особливості трубопровідного транспорту
- •6.3. Значення нафтопроводів
- •6.4. Класифікація нафтопроводів
- •6.5. Пропускна здатність нафтопроводів
- •6.6. Насосні станції й нафтосховища
- •6.7. Нафтопроводи України
- •6.8. Значення газопроводів
- •6.9. Єдина газотранспортна система снд
- •6.10. Класифікація газопроводів
- •6.11. Закордонні газопроводи
- •6.12. Газопровідна система України
- •6.13. Універсальний трубопровідний транспорт
- •7. Міський транспорт
- •8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі
- •8.1. Промисловий транспорт
- •8.2. Лінії передачі електричної енергії
- •8.3. Електричні мережі
- •9. Різновид нових видів транспорту і перспективи їх розвитку
- •Список літератури
2.13. Графіки руху
Технічною основою погодженої роботи всіх підрозділів залізниці є графік руху, який зовні являє собою графічний розклад руху вантажних і пасажирських поїздів. Він визначає порядок руху кожного поїзда, час відправлення з початкових станцій і ходу по перегонах, стоянок на проміжних станціях і прибуття на кінцеві станції.
Графіки руху розробляються або коректуються звичайно один раз (або два рази) у рік і вводяться в дію на всій мережі залізниці наказом по Укрзалізниці, здебільшого у травні (і відповідно в жовтні, листопаді). Необхідність перескладання або коректування графіків випливає з поступального росту й сезонних коливань вантажопотоків і пасажиропотоків, а також у зв'язку зі спорудженням нових залізничних ліній або завершенням робіт з посилення пропускної здатності діючих. Зараз графік країн СНД єдиним не називається, на цьому відмінності закінчуються, тому що графіки руху країн СНД чітко узгоджуються й затверджуються на координаційній нараді в Міністерстві транспорту в Москві.
Графік руху не тільки показує розклад руху поїздів, але й призначений для забезпечення взаємодії всіх ланок залізничного транспорту. Він визначає діяльність усіх служб, у т.ч. неексплуатаційних, відповідальних за технічне забезпечення перевізного процесу, сприяє вв'язуванню роботи сусідніх підприємств (відділень і їх об'єднань – доріг).
Графік руху поїздів визначає:
послідовність заняття поїздами перегонів;
час прибуття й відправлення їх по кожному роздільному пункту;
швидкості руху по перегонах;
норми часу стоянок на станціях;
норми маси й довжини поїздів.
Графік руху повинен забезпечувати:
виконання плану перевезень вантажів і пасажирів;
безпека руху поїздів;
найбільш ефективне використання пропускної й провізної здатності ділянок і перероблювальної спроможності станцій;
високопродуктивне використання рухомого складу;
дотримання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад;
можливість провадження робіт по поточному утриманню колії, споруджень, пристроїв зв'язку й енергопостачання.
Для руху великовагових, довгосоставних і зчленованих поїздів у графіку прокладаються спеціальні «нитки».
2.14. Організаційна структура керування залізницею
Залізничний транспорт був мережею магістральних шляхів і ліній місцевого значення. Залізничний транспорт СРСР загального користування перебував у віданні Міністерства шляхів сполучення, до складу якого входило 32 залізниці, що мають більш 180 відділень. У свою чергу, до складу відділень входять підприємства:
дистанції шляху й зв'язки;
локомотивні й вагонні депо;
вантажні, пасажирські й сортувальні станції;
механізовані дистанції ПРР і інші підприємства.
Залізничний транспорт має локомотиво- і вагоноремонтні заводи, а також заводи й підприємства, що постачають запасні частини, щебені, шпали й інші матеріали, машини й устаткування.
На вищому щаблі організаційної ієрархії залізниці перебуває Укрзалізниця, яка підкоряється Міністерству транспорту. Частина центрального апарата займається загальними питаннями забезпечення роботи залізничного транспорту як галузі й іншими адміністративними питаннями. Технічними питаннями займаються головні керування: локомотивного господарства, вагонного господарства; шляхи; електрифікації й електропостачання; сигналізації, зв'язків й обчислювальної техніки й ін. Експлуатаційною роботою відають керування: перевезень; контейнерних перевезень і комерційної роботи; пасажирське; з безпеки руху; економічне; науково-технічне; МТП; кадрів і навчальних закладів; статистики й ін.
Другим щаблем в організаційній структурі залізничного транспорту є керування залізницею. Кожне керування дороги, очолюване начальником, має апарат зі спеціальних галузевих служб і відділів, відповідних до керувань і відділів Укрзалізниці. Третій щабель становлять відділення залізниці, очолювані начальниками, що й включають апарат, що складається з відділів, які відповідають основним оперативним службам керування дороги,
Четвертий щабель становлять лінійні підрозділи: станції всіх категорій, локомотивні депо, вагонні депо, дистанції шляху, ділянки електропостачання, дистанції сигналізації й зв'язки й ін.