2.7. Класифікація шляхів

Залізничні шляхи діляться на головні на перегонах, станційні, у тому числі головні на станціях, і спеціального призначення. Усі шляхи в межах станційної території перебувають у розпорядженні начальника станції. Виключення становлять шляхи, передані у ведення інших служб і організацій (вагонному й локомотивному депо, складу палива, відбудовному поїзду й ін.).

Станційні колії включають:

головні, що є продовженням головних шляхів перегонів і, як правило, що не мають відхилення на стрілочних переводах, по яким в основному пропускають вантажні й пасажирські поїзди, що не мають тривалих стоянок на станціях або наступні без зупинок;

приймально-відправні – для приймання й відправлення поїздів;

(сортувальні, де перебувають вагони при розформуванні й формуванні складів;

вантажно-розвантажувальні – для розміщення вагонів при виконанні вантажних операцій (навантаження, вивантаження, сортування дрібних відправок і ін.);

витяжні – для витягування складів поїзду перед їх розформуванням або при формуванні;

деповські – шляхи локомотивного й вагонного депо, призначені для стоянки на їхній території рухомого складу й проведення маневрів;

сполучні, ведучі до контейнерних пунктів, паливних складів, баз, сортувальних платформ, до пунктів очищення, промивання, дезінфекції вагонів, ремонту рухомого складу й проведення інших операцій;

інші, призначення яких визначається виробленими на них операціями, наприклад шляху промивочно-пропарювальних станцій і ін.

Шляхи спеціального призначення включають:

запобіжні тупики для виключення виходу рухомого складу на маршрути проходження поїздів;

уловлювальні тупики для зупинки поїзда, що втратив керування, або частини поїзда при русі по затяжному спуску;

під'їзні колії, що обслуговують окремі підприємства й організації (заводи, фабрики, шахти, кар'єри, тягові підстанції й т.п.).

Під'їзні колії пов'язані із загальною мережею залізниці безперервною рейковою колією й належать залізниці або підприємству.

Станційні колії повинні розташовуватися на рівному майданчику. В окремих випадках, коли розташування шляхів на майданчику викликає значний обсяг земляних робіт, допускається їхнє розташування на ухилі, що не перевищує 0,0015.

Станційні колії повинні розміщатися на прямих ділянках. У важких умовах допускається розміщення їх на кривих радіусом не менш 1500 м, а на лініях зі швидкостями руху пасажирських поїздів до 120 км/год і вантажних до 80 км/год – не менш 1200 м. В особливо важких топографічних умовах радіус кривої може бути зменшений до 600 м, а в гірських умовах – до 500 м. На сортувальних гірках шляху в голові сортувальних парків – розташовувати на кривих з радіусом до 140 м.

2.8. Класифікація станцій

За характером виконуваних функцій станції діляться на загальні й спеціалізовані. На загальних станціях виконуються різні операції, на спеціалізованих – одна з них. Спеціалізовані станції бувають:

вантажні – здійснюють вантажну обробку вагонів;

пасажирські – здійснюють обслуговування пасажирів;

сортувальні – здійснюють розформування й формування поїздів, великі сортувальні станції мають у своєму розпорядженні сортувальні гірки;

припортові – обслуговуючі морські й річкові порти;

перевантажувальні – здійснюють перевалку вантажів із широкої колії на вузьку й назад усередині країни, звичайно при стику із промисловим залізничним транспортом;

прикордонні передатні – передавальні поїзди, вагони, вантажі з однієї країни в іншу.

За місцем розташування станції діляться на проміжні, дільничні, кінцеві.

Залежно від обсягу й складності роботи станції підрозділяються на класи – I, II, III, IV і V. Найбільш великі пасажирські, сортувальні й вантажні станції, що виконують великий обсяг роботи, що й мають високий рівень технічного оснащення, є позакласними. IV і V класи станції привласнюються начальником відділка залізниці, II і III класи – начальником залізниці, а більш високі класи – Укрзалізницею за поданням начальника залізниці й відповідно до встановленої схеми розбаловки.

Залізничним вузлом називають пункт перетинання або примикання декількох залізничних ліній. Вузли забезпечують пропуск транзитних вантажних і пасажирських поїздів з однієї лінії на іншу, переформування поїздів, передачу вагонів, що випливають із переробкою між лініями, що примикають, пересадку пасажирів. Залізничний вузол – це частина транспортного вузла, що представляє собою комплекс транспортних пристроїв. Крім залізничного вузла, він включає мережу автодоріг, річковий або морський порт, аеропорти, мережу промислового й трубопровідного транспорту, а також міський транспорт. У транспортних вузлах здійснюється пересадка пасажирів і передача вантажів з одних напрямків і видів транспорту на інші. Вузол складається з:

сортувальних, вантажних, пасажирських, проміжних станцій;

головних шляхів, що з'єднують ці станції, а, що також ідуть в обхід вузла;

під'їзних колій, що обслуговують підприємства вузла;

шляхопровідних розв'язок залізничних ліній між собою, а також із шосе й міськими магістралями;

розміщених у вузлі самостійних виробничих одиниць залізниці – заводів з ремонту рухомого складу, тягових підстанцій і ін.