
- •7. Міський транспорт
- •1. Загальні положення транспорту
- •1.1. Виникнення транспорту
- •1.2. Транспорт як частина економічної діяльності
- •1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва
- •1.4. Функції транспорту
- •1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва
- •1.6. Внутрішньовиробничий транспорт
- •1.7. Магістральний транспорт
- •1.8. Транспорт як сфера послуг
- •1.9. Продукція транспорту як послуга
- •1.10. Транспортне обслуговування
- •1.11. Транспортна політика
- •1.12. Завдання керування транспортом
- •1.13. Транспортна система України
- •1.14. Транспортні шляхи
- •1.15. Термінали й рухомий склад
- •1.16. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •1.17. Практика розподілу перевезень
- •1.18. Фактори використання різних видів транспорту
- •1.19. Конкуренція видів транспорту
- •1.20. Групи показників роботи транспорту
- •1.21. Транспорт і навколишнє середовище
- •1.22. Європейська загальна транспортна політика
- •1.23. Міжнародні транспортні коридори єс
- •2. Залізничний транспорт
- •2.1. Значення залізничного транспорту
- •2.2. Історія залізниці України
- •2.3. Законодавство про залізничний транспорт
- •2.4. Класифікація залізничного транспорту
- •2.5. Технічні засоби залізниці
- •2.6. Штучні спорудження залізниць
- •2.7. Класифікація шляхів
- •2.8. Класифікація станцій
- •2.9. Тяговий рухомий склад
- •2.10. Поняття про поїзд
- •2.11. Швидкості залізничного повідомлення
- •2.12. Експлуатаційна робота залізниці
- •2.13. Графіки руху
- •2.14. Організаційна структура керування залізницею
- •2.15. Закордонні залізниці
- •2.16. Залізничний транспорт України
- •2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту
- •3. Автотранспорт
- •3.1. Значення автотранспорту
- •3.2. Законодавство про автотранспорт
- •3.3. Сфери застосування автотранспорту
- •3.4. Класифікація доріг
- •3.5. Будівництво автодоріг
- •3.6. Характеристика автомобільного рухомого складу
- •3.7. Спорудження дорожньої й автотранспортної служб
- •3.8. Автомобільні підприємства
- •3.9. Основи експлуатації автотранспорту
- •3.10. Основні поняття організації автоперевезень
- •3.11. Автотранспорт за кордоном
- •3.12. Автобудівна промисловість України
- •3.13. Автодороги України
- •3.14. Автотранспортні підприємства України
- •3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту
- •4. Річковий транспорт
- •4.1. Значення річкового транспорту
- •4.2. Законодавство про річковий транспорт
- •4.3. Матеріально-технічна база річкового транспорту
- •4.4. Класифікація ввп
- •4.5. Основні характеристики ввп
- •4.6. Штучні спорудження
- •4.7. Класифікація річкових суден
- •4.8. Річкові порти
- •4.9. Організація транспортного процесу на ріках
- •4.10. Ввп Європи
- •4.11. Перевезення по ввп України
- •4.12. Судноплавні ріки України
- •4.13. Штучні спорудження на ввп України
- •4.14. Річкові порти України
- •4.15. Переваги річкового транспорту
- •4.16. Недоліки річкового транспорту
- •5. Повітряний транспорт
- •5.1. Значення повітряного транспорту
- •5.2. Законодавство про авіаційний транспорт
- •5.3. Поняття про літаки й вертольоти
- •5.4. Класифікація літаків
- •5.5. Сфера застосування вертольотів
- •5.6. Повітряні лінії
- •5.7. Аеропорти й аеродроми. Класифікація
- •5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів
- •5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів
- •5.10. Основи організації повітряного руху
- •5.11. Система керування повітряним рухом
- •5.12. Організація перевезень на повітряному транспорті
- •5.13. Авіаперевезення України
- •5.14. Техніко-економічні особливості авіаційного транспорту
- •6. Трубопровідний транспорт
- •6.1. Значення трубопровідного транспорту
- •6.2. Техніко-економічні особливості трубопровідного транспорту
- •6.3. Значення нафтопроводів
- •6.4. Класифікація нафтопроводів
- •6.5. Пропускна здатність нафтопроводів
- •6.6. Насосні станції й нафтосховища
- •6.7. Нафтопроводи України
- •6.8. Значення газопроводів
- •6.9. Єдина газотранспортна система снд
- •6.10. Класифікація газопроводів
- •6.11. Закордонні газопроводи
- •6.12. Газопровідна система України
- •6.13. Універсальний трубопровідний транспорт
- •7. Міський транспорт
- •8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі
- •8.1. Промисловий транспорт
- •8.2. Лінії передачі електричної енергії
- •8.3. Електричні мережі
- •9. Різновид нових видів транспорту і перспективи їх розвитку
- •Список літератури
2.7. Класифікація шляхів
Залізничні шляхи діляться на головні на перегонах, станційні, у тому числі головні на станціях, і спеціального призначення. Усі шляхи в межах станційної території перебувають у розпорядженні начальника станції. Виключення становлять шляхи, передані у ведення інших служб і організацій (вагонному й локомотивному депо, складу палива, відбудовному поїзду й ін.).
Станційні колії включають:
головні, що є продовженням головних шляхів перегонів і, як правило, що не мають відхилення на стрілочних переводах, по яким в основному пропускають вантажні й пасажирські поїзди, що не мають тривалих стоянок на станціях або наступні без зупинок;
приймально-відправні – для приймання й відправлення поїздів;
(сортувальні, де перебувають вагони при розформуванні й формуванні складів;
вантажно-розвантажувальні – для розміщення вагонів при виконанні вантажних операцій (навантаження, вивантаження, сортування дрібних відправок і ін.);
витяжні – для витягування складів поїзду перед їх розформуванням або при формуванні;
деповські – шляхи локомотивного й вагонного депо, призначені для стоянки на їхній території рухомого складу й проведення маневрів;
сполучні, ведучі до контейнерних пунктів, паливних складів, баз, сортувальних платформ, до пунктів очищення, промивання, дезінфекції вагонів, ремонту рухомого складу й проведення інших операцій;
інші, призначення яких визначається виробленими на них операціями, наприклад шляху промивочно-пропарювальних станцій і ін.
Шляхи спеціального призначення включають:
запобіжні тупики для виключення виходу рухомого складу на маршрути проходження поїздів;
уловлювальні тупики для зупинки поїзда, що втратив керування, або частини поїзда при русі по затяжному спуску;
під'їзні колії, що обслуговують окремі підприємства й організації (заводи, фабрики, шахти, кар'єри, тягові підстанції й т.п.).
Під'їзні колії пов'язані із загальною мережею залізниці безперервною рейковою колією й належать залізниці або підприємству.
Станційні колії повинні розташовуватися на рівному майданчику. В окремих випадках, коли розташування шляхів на майданчику викликає значний обсяг земляних робіт, допускається їхнє розташування на ухилі, що не перевищує 0,0015.
Станційні колії повинні розміщатися на прямих ділянках. У важких умовах допускається розміщення їх на кривих радіусом не менш 1500 м, а на лініях зі швидкостями руху пасажирських поїздів до 120 км/год і вантажних до 80 км/год – не менш 1200 м. В особливо важких топографічних умовах радіус кривої може бути зменшений до 600 м, а в гірських умовах – до 500 м. На сортувальних гірках шляху в голові сортувальних парків – розташовувати на кривих з радіусом до 140 м.
2.8. Класифікація станцій
За характером виконуваних функцій станції діляться на загальні й спеціалізовані. На загальних станціях виконуються різні операції, на спеціалізованих – одна з них. Спеціалізовані станції бувають:
вантажні – здійснюють вантажну обробку вагонів;
пасажирські – здійснюють обслуговування пасажирів;
сортувальні – здійснюють розформування й формування поїздів, великі сортувальні станції мають у своєму розпорядженні сортувальні гірки;
припортові – обслуговуючі морські й річкові порти;
перевантажувальні – здійснюють перевалку вантажів із широкої колії на вузьку й назад усередині країни, звичайно при стику із промисловим залізничним транспортом;
прикордонні передатні – передавальні поїзди, вагони, вантажі з однієї країни в іншу.
За місцем розташування станції діляться на проміжні, дільничні, кінцеві.
Залежно від обсягу й складності роботи станції підрозділяються на класи – I, II, III, IV і V. Найбільш великі пасажирські, сортувальні й вантажні станції, що виконують великий обсяг роботи, що й мають високий рівень технічного оснащення, є позакласними. IV і V класи станції привласнюються начальником відділка залізниці, II і III класи – начальником залізниці, а більш високі класи – Укрзалізницею за поданням начальника залізниці й відповідно до встановленої схеми розбаловки.
Залізничним вузлом називають пункт перетинання або примикання декількох залізничних ліній. Вузли забезпечують пропуск транзитних вантажних і пасажирських поїздів з однієї лінії на іншу, переформування поїздів, передачу вагонів, що випливають із переробкою між лініями, що примикають, пересадку пасажирів. Залізничний вузол – це частина транспортного вузла, що представляє собою комплекс транспортних пристроїв. Крім залізничного вузла, він включає мережу автодоріг, річковий або морський порт, аеропорти, мережу промислового й трубопровідного транспорту, а також міський транспорт. У транспортних вузлах здійснюється пересадка пасажирів і передача вантажів з одних напрямків і видів транспорту на інші. Вузол складається з:
сортувальних, вантажних, пасажирських, проміжних станцій;
головних шляхів, що з'єднують ці станції, а, що також ідуть в обхід вузла;
під'їзних колій, що обслуговують підприємства вузла;
шляхопровідних розв'язок залізничних ліній між собою, а також із шосе й міськими магістралями;
розміщених у вузлі самостійних виробничих одиниць залізниці – заводів з ремонту рухомого складу, тягових підстанцій і ін.