
- •7. Міський транспорт
- •1. Загальні положення транспорту
- •1.1. Виникнення транспорту
- •1.2. Транспорт як частина економічної діяльності
- •1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва
- •1.4. Функції транспорту
- •1.5. Значення транспорту в системі суспільного виробництва
- •1.6. Внутрішньовиробничий транспорт
- •1.7. Магістральний транспорт
- •1.8. Транспорт як сфера послуг
- •1.9. Продукція транспорту як послуга
- •1.10. Транспортне обслуговування
- •1.11. Транспортна політика
- •1.12. Завдання керування транспортом
- •1.13. Транспортна система України
- •1.14. Транспортні шляхи
- •1.15. Термінали й рухомий склад
- •1.16. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •1.17. Практика розподілу перевезень
- •1.18. Фактори використання різних видів транспорту
- •1.19. Конкуренція видів транспорту
- •1.20. Групи показників роботи транспорту
- •1.21. Транспорт і навколишнє середовище
- •1.22. Європейська загальна транспортна політика
- •1.23. Міжнародні транспортні коридори єс
- •2. Залізничний транспорт
- •2.1. Значення залізничного транспорту
- •2.2. Історія залізниці України
- •2.3. Законодавство про залізничний транспорт
- •2.4. Класифікація залізничного транспорту
- •2.5. Технічні засоби залізниці
- •2.6. Штучні спорудження залізниць
- •2.7. Класифікація шляхів
- •2.8. Класифікація станцій
- •2.9. Тяговий рухомий склад
- •2.10. Поняття про поїзд
- •2.11. Швидкості залізничного повідомлення
- •2.12. Експлуатаційна робота залізниці
- •2.13. Графіки руху
- •2.14. Організаційна структура керування залізницею
- •2.15. Закордонні залізниці
- •2.16. Залізничний транспорт України
- •2.17. Техніко-економічні особливості залізничного транспорту
- •3. Автотранспорт
- •3.1. Значення автотранспорту
- •3.2. Законодавство про автотранспорт
- •3.3. Сфери застосування автотранспорту
- •3.4. Класифікація доріг
- •3.5. Будівництво автодоріг
- •3.6. Характеристика автомобільного рухомого складу
- •3.7. Спорудження дорожньої й автотранспортної служб
- •3.8. Автомобільні підприємства
- •3.9. Основи експлуатації автотранспорту
- •3.10. Основні поняття організації автоперевезень
- •3.11. Автотранспорт за кордоном
- •3.12. Автобудівна промисловість України
- •3.13. Автодороги України
- •3.14. Автотранспортні підприємства України
- •3.15. Техніко-економічні особливості автотранспорту
- •4. Річковий транспорт
- •4.1. Значення річкового транспорту
- •4.2. Законодавство про річковий транспорт
- •4.3. Матеріально-технічна база річкового транспорту
- •4.4. Класифікація ввп
- •4.5. Основні характеристики ввп
- •4.6. Штучні спорудження
- •4.7. Класифікація річкових суден
- •4.8. Річкові порти
- •4.9. Організація транспортного процесу на ріках
- •4.10. Ввп Європи
- •4.11. Перевезення по ввп України
- •4.12. Судноплавні ріки України
- •4.13. Штучні спорудження на ввп України
- •4.14. Річкові порти України
- •4.15. Переваги річкового транспорту
- •4.16. Недоліки річкового транспорту
- •5. Повітряний транспорт
- •5.1. Значення повітряного транспорту
- •5.2. Законодавство про авіаційний транспорт
- •5.3. Поняття про літаки й вертольоти
- •5.4. Класифікація літаків
- •5.5. Сфера застосування вертольотів
- •5.6. Повітряні лінії
- •5.7. Аеропорти й аеродроми. Класифікація
- •5.8. Оснащення аеропортів і аеродромів
- •5.9. Основні показники роботи літаків і вертольотів
- •5.10. Основи організації повітряного руху
- •5.11. Система керування повітряним рухом
- •5.12. Організація перевезень на повітряному транспорті
- •5.13. Авіаперевезення України
- •5.14. Техніко-економічні особливості авіаційного транспорту
- •6. Трубопровідний транспорт
- •6.1. Значення трубопровідного транспорту
- •6.2. Техніко-економічні особливості трубопровідного транспорту
- •6.3. Значення нафтопроводів
- •6.4. Класифікація нафтопроводів
- •6.5. Пропускна здатність нафтопроводів
- •6.6. Насосні станції й нафтосховища
- •6.7. Нафтопроводи України
- •6.8. Значення газопроводів
- •6.9. Єдина газотранспортна система снд
- •6.10. Класифікація газопроводів
- •6.11. Закордонні газопроводи
- •6.12. Газопровідна система України
- •6.13. Універсальний трубопровідний транспорт
- •7. Міський транспорт
- •8. Промисловий транспорт і лінії електропередачі
- •8.1. Промисловий транспорт
- •8.2. Лінії передачі електричної енергії
- •8.3. Електричні мережі
- •9. Різновид нових видів транспорту і перспективи їх розвитку
- •Список літератури
1.21. Транспорт і навколишнє середовище
У містах транспорт є основним джерелом забруднення. Транспортні спорудження займають до 7% території, а в містах - до 20-30% (у центральних частинах деяких міст – 40-50%), тому першою екологічною проблемою є забруднення землі. Одним з ефективних шляхів вирішення проблеми зайнятості території міста є використання підземного простору, наприклад для тимчасових і постійних стоянок транспорту, швидкісного трамвая, автобусних маршрутів і т.д. При прокладці 1 км наземної шестисмугової магістралі потрібно 4,5-7 га території, а при підземній - 0,1 га.
За кордоном (зокрема, в Англії, Індонезії і Японії) усе частіше практикують підвісні дороги або дороги на насипних смугах морської території, або на плавучих штучних островах для різних видів транспорту. Однак винесення транспортних систем у тунелі, на естакади збільшує їхню вартість в 4 рази й більше.
Великою екологічною проблемою можна вважати порушення гідросистеми ґрунту (природної циркуляції води) при будівництві транспортних споруджень, що завдає шкоди ґрунту й самим спорудженням через велику руйнівну силу води. Необхідне будівництво дорогих водовідвідних пристроїв.
Гострою проблемою вважається забруднення ґрунту бензином, маслами, вихлопом твердих і рідких компонентів, солями, що використовуються для боротьби зі зледенінням доріг (на 1 км дороги в рік розкидається до 3-4 т солі, а в несприятливі зими до 100 т).
Другою екологічною проблемою є забруднення води. Вода, що використовується для технологічних потреб на транспорті, на 95% стає непридатною для пиття (бензин в 7 раз швидше проникає у ґрунт, ніж вода). Водні види транспорту забруднюють водні басейни баластовими й промивними водами ( до 75—80% забруднень), випарами сирої нафти ( до 3%) і бензину (2%) при їхньому перевезенні й проміжному зберіганні. Одна тонна нафти забруднює до 10—12 км2 поверхні води, а нафтові масла поширюються на відстань більш 300 км від джерела забруднення. Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за збиток від забруднення нафтою строго визначає речовини, залишки яких можуть бути скинуті тільки в прийомні спорудження. За даними дослідників США, на водних суднах утворюється до 1,5 кг сухого сміття й до 2 кг харчових відходів на людину проти 0,04 і 0,27 кг для берегових умов.
Третьою екологічною проблемою є забруднення атмосфери (91,3% забруднень припадає на частку автомобільного транспорту; 3,7% - залізничного; 2,7% - морського; 0,9% - річкового й 1,4% - повітряного транспорту).
На 900 км пробігу один автомобіль витрачає стільки ж кисню, скільки людина за рік. За даними американських дослідників, від отруєння смогом передчасно вмирає 50 тис. чол. у рік. У Швейцарії встановлено, що люди, які живуть поблизу автомагістралі з інтенсивним рухом, хворіють раком у 9 раз частіше, ніж люди, що живуть в 400 м від неї. Збільшення інтенсивності руху з 450 до 1000 автомобілів/рік у 4 рази збільшує кількість вихлопів, що вимагає зміни організації дорожнього руху, висновку транзитного транспорту за межі міста, зниження інтенсивності руху в центральних частинах міст.
Основними заходами щодо зменшення забруднення повітря можна вважати застосування нейтралізаторів, які на 70% зменшують кількість шкідливих викидів, удосконалювання конструкції двигунів і системи запалювання, заміну бензинових6. спорт и окружающая среда двигунів й традиційних видів палива. Використання електричного транспорту в містах значно оздоровлює їхню атмосферу.