29

Лекція ( 1-2)

Модуль 1. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ЯК СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.

Тема: Основні питання теорії і практики психокорекції

Мета: розкрити основні питання теорії і практики психокорекції: Предмет психологічної корекції: специфічні риси психологічної корекції; психокорекційна ситуація; цілі і завдання психологічної корекції; принципи психологічної корекції; форми психокорекції; загальна характеристика етапів психокорекційної роботи.

План

1. Предмет психологічної корекції

2. Специфічні риси психологічної корекції

3. Психокорекційна ситуація

4. Цілі і завдання психологічної корекції

5. Принципи психологічної корекції

6. Форми психокорекції

7. Загальна характеристика етапів психокорекційної роботи

Література:

1. Ковалев Г.А. Активно социально-психологическое обучение как метод коррекции психологических характеристик субъекта общения. – М., 1980.

2. Петровская Л.А. Теоретические и методические прблемы социально-психологического ренинга. – М.,1982.

3. Роджерс К. О групповой психотерапии. – М., 1993.

4. Яценко Т. С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися. – К., 1993.

5. Яценко Т.С. Динамика личностных изменений субъэета при групповом обучении общению. – Грозный, 1985.

3. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції. – К., Либідь, 1996

1. Предмет психологічної корекції

1.Психологічна корекція та її види.

Психологія –наука про душу, внутрішній і психічний світ людини, а саме та її частина, що називається практичною покликана допомогти людині вирішити життєво важливі проблеми.

На жаль, у нашому суспільстві ще не достатньо розвинена психологічна культура, тобто турбота про своє психічне здоров’я, вміння виходити з кризи, допомагати близьким.

В психологічній культурі виділяють 3 основні компоненти:

1. Самопізнання і самооцінка.

2. Пізнання інших людей.

3. Вміння керувати своєю поведінкою, емоціями, спілкуванням.

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних методів психологічного впливу.

- Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість.

- Орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня їх порушень.

- В психокорекції орієнтуються на теперішнє і майбутнє клієнтів:

- Психокорекція орієнтується на середньо термінову допомогу (короткотермінова 15 зустрічей при консультуванні. Довготермінова – до кількох років при психотерапії)

- Психокорекцій ні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта.

Психокорекція відрізняється від психологічного розвитку тим, що психокорекція має справу з вже сформованими якостями особистості чи видами поведінки і спрямована на їх переробку, в той час як основна задача розвитку полягає в тому, щоб при недостатньому при недостатньому розвитку сформувати в людини психологічні якості.

Сьогодні психологічна корекція широко використовується в системі психологічної допомоги дітям і підліткам. Незважаючи на широкий спектр застосування поняття психологічної корекції, існують розбіжності відносно її використання. Наприклад, деякі автори розглядають психологічну корекцію як спосіб профілактики нервово-психічних порушень в дітей (А.С.Співаковська, 1988). Інші розуміють її як метод психологічного впливу, спрямований на створення оптимальних можливостей і умов розвитку особистісного та інтелектуального потенціалу дитини (Г.В.Бурменска, О.А.Караванова, А.Г.Лидерс, 1990, чи як сукупність прийомів, які використовує психолог для виправлення психіки чи поведінки психічно здорової людини (Р.С.Немов, 1993).

Найважливішим завданням практичної психології є надання допомоги людині в самоактуалізації та самореалізації її внутрі­шнього потенціалу, у досягненні гармонії її внутрішнього світу, поліпшенні суб'єктивного самопочуття і зміцненні психічного здоров'я.

Поняття «психологічна допомога» відбиває певну психоло­гічну реальність, певну психосоціальну практику (сферу та спо­сіб діяльності), призначенням яких є сприяння людині в роз­в'язанні широкого кола проблем, пов'язаних з її психічним життям.

На думку А.Ф.Бондаренка, зміст психологічної допомо­ги полягає в забезпеченні емоційної, смислової та екзистенційної підтримки людини у складних ситуаціях її особистісного й соціального буття.

Особливо актуальною є проблема надання психологічної до­помоги на етапах становлення особистості — у дитячо-юнацькі роки, хоча вона не втрачає свого значення і протягом усього життя людини.

Психологічна корекція є одним із видів надання психологі­чної допомоги особистості.

При вивченні предмета й розкритті поняття «психокорек­ція ми широко використовуватимемо поняття «психотерапія» та «розвиток». Тому вважаємо за необхідне розглянути їх спів­відношення, тим більше що ці види діяльності психолога мають близькі цілі, подібний зміст і часто доповнюють один одного.

На думку Ю.Є.Альошиної розрізнення термінів «пси­хокорекція» і «психотерапія виникло не у зв'язку з особливо­стями роботи, а через усталену думку про те, що психотерапією можуть займатися люди, які мають спеціальну медичну освіту. Так, у нашій країні психотерапія довгий час розвивалася як галузь медичної допомоги, а щодо психологічної допомоги в немедичному аспекті у вітчизняній психології частіше вживався термін «корекція». Проникнення досягнень зарубіжної психо­логії та її понять у контекст нашої науки привело до певних уточнень у наявній термінології.

У наш час під психотерапією розуміють широку сферу нау­кової і практичної діяльності фахівців (медиків, психологів та ін.), в межах якої існує велика кількість різноманітних теоретикометодологічних підходів. Можна говорити про медичну, психологічну, соціологічну, філософську моделі психотерапії. У вузькому значенні (медична модель) під психотерапією розуміють комплексний лікувальний вербальний і невербальний вплив на емоції, судження, самосвідомість людини у випа­дку багатьох психічних, нервових і психосоматичних захворю­вань. Але навіть якщо розглядати психотерапію в рамках медичної моделі, слід зазначити, що при її проведенні викорис­товуються психологічні методи й засоби.

Оскільки в науці є і психологічна модель психотерапії, то її можна розглядати як напрямок діяльності практичного психо­лога. При цьому психотерапію слід розуміти як «надання пси­хологічної допомоги здоровим людям (клієнтам) у ситуаціях різного роду психологічних утруднень, а також у випадку по­треби поліпшити якість власного життя»

Практичний психолог використовує ті самі методи, що й клінічний психотерапевт, різниця полягає передусім у їхній спря­мованості. Найважливіше завдання практичного психолога - не зняти чи полегшити симптоми, а створити умови для опти­мального функціонування особистості та її розвитку, зокрема, з метою поліпшення взаємин з іншими людьми (членами родини, колегами тощо).

Для уточнення значення термінів слід звернутися до їх ети­мології. Буквальне значення слова «психотерапія» пов'язане з двома його тлумаченнями, що базуються на перекладі грецьких слів psyche - душа і therapeia - лікування: «зцілення душею» чи «лікування душею», хоча в словнику давньогрецької мови значення «лікування» (для слова «терапейа») подається тільки Після таких тлумачень, як «служіння», «турбота», «піклуван­ня».

«Корекція» має більш вузьке й конкретне значення. Термін «корекція» буквально означає «виправлення», а психологічна корекція як вид діяльності практичного психолога — це тактов­не втручання в процес психічного й особистісного розвитку лю­дини з метою виправлення відхилень .

Психологічна корекція трактується як спрямований психо­логічний вплив на ті чи інші психологічні структури для забез­печення повноцінного розвитку й функціонування особистості .

На відміну від психотерапії, корекція безпосередньо пов'я­зана з поняттям норми психічного розвитку, а в центрі уваги (спрямованість корекційного впливу) знаходяться дискретні ха­рактеристики внутрішнього світу людини.

Говорячи про корекцію психічного розвитку в дитячо-юна­цькому віці, доречно вживати термін «корекційно-розвивальна робота», тому що значна кількість проблем і труднощів психі­чного розвитку в цьому віці виникають через неповну сформованість, недостатній розвиток тих чи інших сторін психологіч­ної реальності людини.

Отже, психотерапія і психокорекція - це види надання пси­хологічної допомоги особистості, які характеризуються багать­ма спільними рисами й водночас мають свої особливі, специ­фічні ознаки.

Мета психотерапевтичного і психокорекційного впливу - спри­яти повноцінному функціонуванню й розвитку особистості; ме­тоди впливу — психологічні.

Однак психотерапія спрямована на розв'язання глибинних особистісних проблем (внутрішніх конф­ліктів), часто неусвідомлюваних, таких, що знаходяться в підсві­домості особистості й тому потребують спеціальних методів впливу і спеціально підготовленого психолога, який надає психологічну допомогу в руслі одного з психотерапевтичних напрямків. Пси­хотерапія «спрямована на глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень у її взаємодії зі світом через зміну само- і світосприйняття».

Психокорекція сприяє повноцінному функціонуванню й роз­витку особистості через розв'язання її конкретних психологіч­них проблем, через вплив на окремі психологічні структури людини, виконуючи завдання не тільки зміни, а й навчання, формування, розвитку тих чи інших сторін психологічної реа­льності людини.

Види психокорекції.

Психокорекційні заходи можна класифікувати