Ювілеї г. С. Сковороди; завдання, характер і зміст праці

Ця книжка присвячується пам'яті великого діяча України, першого українського філософа Григорія Савича Сковороди.

1894 року святковано 100-річчя з дня смерти українського мандрованого філософа Григорія Савича Сковороди і тоді ж О. Я. Єфименко у присвяченій йому розвідці "Філософ з народу" писала: "Нема сумніву, що Харківський університет вшанує пам'ять його ювілеєм. Та земля, яку Сковорода пройшов вздовж і впоперек власними ногами, розносячи як по панських садибах, так і по селянських хатах світ своєї "нової слави", надто зв'язана з ним духовним зв'язком, присутність якого хоч і невиразно, але все ж таки відчувається й досі. Ювілей буде і, треба сподіватися, він більш-менш повно освітлить цю туман­ну, але безумовно дуже талановиту та надзвичайно своєрідну постать, що робила таке велике вражіння на думки та почуття не тільки сучасників, але й ближчих нащадків. Прилетіли нові

9

птахи, заспівали нових пісень, але це не дає нам права бути невдячними, а надто тому, що Сковорода ніс на вівтар свого служіння не лишки своїх душевних багатств, а саму душу, кров свого серця. Культурні люди України встигли його забути, але зате його пам'ятає нарід. А така пам'ять варта ювілейних свят". Ювілей сторіччя з дня смерти Г. С Сковороди відбувся, і надзвичайно характерно, що його пам'ять одночасно шанували й на Україні - переважно в Харкові - і в Москві - у Москов­ському психологічному товаристві. Наукове Товариство при Харківському університеті видрукувало твори Сковороди, найде­ні мною, і ці твори дали змогу краще з'ясувати його філософ­ський світогляд.

24 грудня 1922 р. в помешканні Соціального музею ім. т. Артема відбулося засідання, присвячене пам’яті українського філософа Гр. Сав. Сковороди, з приводу 200-річчя з дня його народження. Улаштували його Науковий комітет Укрглавпрофобра і катедри історії України, історії європейської культури і лінгвістики. Засідання почалося вступним словом голови Науко­вого комітету проф. С Ю. Семковського; далі прочитано було доповіді акад. Д. І. Багалія - "Сковорода, його доба, життя, філософія і значіння", проф. М. І. Яворського - "Сковорода й громадянство", проф. О. Н. Синявського - "Мова Сковороди", М О. Плевако - "Сковорода й українське письменство", асп. М О. Ковалевського - "Етика Сковороди". Заслухано було привітання від Головполітосвіти (т. І. Ю. Кулика), Сковородинських курсів, філії Наукового Товариства, Лохвицької повітової комісії для шанування пам'яти Сковороди; виступав державний хор ім. Леонтовича, пролетарські українські поети й кобзар, що виконав відому пісню Сковороди - "Усякому городу нрав і права".

Тепер, з приводу 200-річчя з дня його народження потрібно зробити дальший ступінь: звести підсумки того, що було зробле­но наукою за 29 років, що проминули від одного ювилею до другого - від 1894 до 1923. Я до цього ювилею виготував велику розвідку про Сковороду двома мовами - українською та росій­ською. Раднарком України, з пропозиції Наркомосвіти, видав декрета про урочисте вшанування пам'яти Сковороди та про видання моєї монографії про нього. Тепер її друкує Держвидав за постановою Головнауки ігри Наркомосі і за згодою також Всеукраїнської Академії Наук, як і її видання.

Складаючи свою розвідку, я мав на думці познайомити, українське громадянство та люд з видатною й високо своєрід­ною особою цього мандрованого філософа, що його життя цілком відповідало його науці, дати зрозуміти цю науку на підставі всіх його філософських та літературних праць, і, нареш­ті, визначити вагу цей науки, цебто вплив на сучасне йому освічене громадянство та люд, як через його писання, так і через живу проповідь словом

30 років тому, до сторіччя його смерті, 1894, я зібрав його рукописні твори, які під моїм редагуванням і видало тоді Харківське Історико-Філологічне Товариство. І тільки тоді ми неначе знайшли Г. С Сковороду для науки та громадянства, для наукових дослідів, для вияснення його філософського світогляду, бо тільки тоді вперше було видано в світ більшу частину його творів і можна було уявити собі зміст усіх інших, що не ввійшли були до цього видання. За досліди над його творами взялись спеціалісти, що раз у раз вияснювали його філософські погляди та відкривали світові Г. С Сковороду з його своєрідними думками про світ, Бога та людину. Тепер у своїй оцій розвідці я хочу нагадати, що зроблено в науковій літературі про Г. С Сковороду, як освітлено в ній і його власну особу й його праці. А разом з тим я зведу тут докупи свої власні досліди про Г. С Сковороду, тим більш, що вони були розпорошені по різних виданнях, не виходили окремими книжками, а тим часом зведені докупи показують найважливіші сторінки з життя та філософсько-літературних праць "старчика" Г. С Сковороди.

Всі вони мають характер самостійних дослідів і я, перегляда­ючи тепер знов усе написане про Г. С Сковороду, з почуттям великого морального задоволення переконався того, що мої найголовніші висновки та спостереження наукова література не відкинула, а навпаки визнала мало не в усій їх силі. Таким чином, в основу цієї розвідки я кладу мої власні-досліди про Г. С. Сковороду, але треба додати й пояснити, що деякі з них являють собою історично-критичний та разом систематичний огляд висновків та спостережень і інших дослідників, - а тому

11

моя розвідка допоможе читачеві вияснити собі й стан питання про Г. С Сковороду в сьогочасній літературі. Всі свої студії я перевірив, переробив, у великій мірі доповнив. Реєстр моїх розвідок про Сковороду читач знайде в останнім розділі цієї книжки. Таким чином, моя розвідка у 2-х частинах дасть усе головніше про Г. С. Сковороду, з одного боку, в 1-й частині про його особу, а другого в 2-й про його науку та значіння. У викладі я дбав про те, щоб з'єднати науковість з загальною приступністю; як би там не було, гадаю, що своїм оглядом змісту трактатів Г. С Сковороди, дуже важких до зрозуміння, я полегшу становище читача, що хотів би з ними ознайомитися. Я уважно простудію­вав писання Г. С. Сковороди та подбав про те, щоб витягти з них усе найголовніше, виклавши його в найзрозумілішій формі. І цей мій витяг для одних може заступити самі розправи Г. С Сковороди, а для інших стане в пригоді як східці для переходу до них та для власних над ними студій, що тепер стали можливі та приступні, завдяки новому виданню творів Г. С. Сковороди за редакцією Бонч-Бруєвича, яке заміняє видання Харківського Історико-Філологічного Товариства, уже розпродане

Книжка складається з короткої передмови та 10 розділів: 1-ша частина - з 4-х, друга - з 6. 1-шої частини 1-й розділ містить в собі критичний життєпис Г. С. Сковороди, 2-й - погляди на особу Сковороди, 3-й - відповідність життя науці, 4-й - вплив на усі верстви сучасного йому суспільства.

У другій частині 1-й розділ містить огляд рукописів та видань його праць, 2-й - зміст його філософських творів, 3-й - зміст його літературних праць, 4-й - погляди на його філософію, 5-й - його філософську концепцію, 6-й - бібліографію про нього.

12