Міністерство Освіти України
Державний університет "Львівська політехніка"
кафедра ПЗ
М Е Т О Д И Ч Н І В К А З І В К И
“ПРОГРАМУВАННЯ НА JAVA”
до лабораторних робіт з дисципліни
Програмне забезпечння мережних технологій
Для базового напрямку 6.0503 "Програмна інженерія"
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
програмного забезпечення
протокол №
від “ ___ “ _________ 2011 р.
Львів – 2011
Методичні вказівки “ПРОГРАМУВАННЯ НА JAVA” до лабораторних робіт з дисципліни "Об`єктно– орієнтоване програмування" для базового напрямку 6.0503 "Програмна інженерія"
Укладачі: Мельник Р.А., Сенів М.М.
Відповідальний за випуск:
Рецензенти:
Методичні вказівки містять матеріал для створення програм з механізмами керування потоками, аплетів з опрацюванням подій тощо (класи Applet, Thread). Дві дабораторні роботи присвячені пакетам розробки інтерфейсів користувача на основі пакетів Awt та Swing. Лабораторні роботи присвячено пакетам, що містять інструментарій для створення програм для роботи в комп’ютерних мережах, зокрема, підтримки клієнт – серверних з’єднань (Net), реалізації механізмів доступу до віддалених баз даних (Sql). Всі роботи завершуються контрольними запитанням та завданнями.
.
Лабораторна робота №1
Тема: Засоби створення Java-програм
Мета: навчитись користуватись середовищами розробки програм мовою JAVA, а також засвоїти склад пакетів бібліотеки різних інструментальних засобів
Вступ
Процес створення Java-програми від написаного коду до виконання у комп’ютері містить ряд етапів, частина з яких є спільною і для інших мов програмування, а частина має свої особливості, характерні для даної технології (рис.1). Зокрема, Java-компілятор javac створює так званий байт-код, які є інструкціями для віртуальної машини Java (JVM). Оскільки ядро віртуальної машини реалізовано практично для будь-якого типу комп’ютерів, то байт-коди можна розглядати як незалежні від платформи програми.
Рис.1. Схема виконання Java-програми
Для розроблення та практичної реалізації Java-програм існують програмні засоби від різних фірм-виробників. Серед історично перших можна назвати інструментарій JDK (SDK) – Java Development Kit від фірми Sun - набір пакетів, утиліт тощо для розроблення програмного забезпечення широкого спектру включно з призначеними для підтримки робіт у комп’ютерних мережах. Інструментарій постійно модифікується та вдосконалюється, розробляються варіанти навчальні, професійні тощо. Для ознайомлення з конкретною версією JDK відсилаємо читачів до літературних джерел та ресурсів всесвітньої мережі Інтернет.
Для створення, відагодження та тестування Java-програм необхідними є наступні утиліти:
Javac - компілятор початкових файлів ( Java) у файли типу .class;
Java (Javaw) – для запуску програм на виконання, конкретно запуску файлів типу .class;
Applerviewer – для перегляду аплетів;
Jdb – для відлагодження програм;
Javadoc - для створення документації супроводу розроблених програм.
Існує ряд інших утиліт, призначених для інтеграції з програмами, написаних на іших мовах програмування та оголошення машинно-залежних методів.
Другою складовою середовища є склад пакетів та їх наповнення класами. З частиною пакетів та їх класів ми ознайомились при розгляді питань побудови програм для роботи в мережах. З іншими при створенні програм користувач має змогу ознайомитись в літературі, наведеній нижче у списку. Зауважимо, що даний посібник не містить згадок про технологію JavaBeans, яка дозволяє створювати компоненти багатократного використання в різних операційних системах та відкритих прикладних середовищах. Компоненти JavaBeans можуть взаємодіяти з платформо-залежними технологіями ActiveX, OpenDoc, LineConnect і тому мають добрі перспективи на ринку мережених програмних засобів. Ці компоненти та інші технології створення програм для мереж (ORB –Object Request Broker, CORBA - Common Object Request Broker Archіtecture ) будуть матеріалом для другої частини посібника.
Ще одним потужним інструментом розроблення Java-програм є пакет JBuilder (від фірми Borland Int.Inc.). Як інші пограмні продукти подібного типу, пакет має різні варіанти постачання, наприклад, Standard, Professional та Client/Server Suit. Самі назви версій вказують, на яких відповідних користувачів вони розраховані. Не зупиняючись на пакетах та їх наповненні, коротко перечислимо засоби, найбільш необхідні для проектування мережених програм. Основними інструментами є: Браузер програм, Редактор, Відлагоджувач та Компілятор. Не менш важливими, але все ж допоміжними є: технологія JavaBeans, програма перегляду HTML-файлів, підтримка зв’язку з базами даних JDBC, сервер Local ІnterBase, засоби програмування в мережах та доступу до віддалених об’єктів, потужні інтерфейси користувача та широка гама користувацьких утиліт. Зокрема пакет має інструментарій для створення сервлетів (на панелі інструментів присутня відповідна піктограма).
Інші відомі виробники програмного забезпечення також пропонують свої інструментальні засоби для створення Java-програм, зокрема відомими є: SymantecVisual Café, IBM Visual for Java, Microsoft Visual J++ тощо.