
- •Програма Частина 1. Теорія ймовірностей. Розділ 1. Випадкові події.
- •Розділ 2. Випадкові величини.
- •Розділ 3. Система двох випадкових величин.
- •Частина 2. Елементи математичної статистики. Розділ 1. Вибірковий метод.
- •Розділ 2. Статистичні оцінки параметрів розподілу.
- •Розділ 3. Елементи теорії кореляції.
- •Розділ 4. Статистична перевірка статистичних гіпотез.
- •Геометричні ймовірності
- •Основні теореми Теореми додавання та множення ймовірностей
- •Ймовірність появи хоча б однієї події
- •Локальна та інтегральна теореми Лапласа
- •Відхилення відносної частоти від постійної ймовірності в незалежних випробуваннях
- •Найімовірніше число появ події в незалежних випробуваннях
- •Числові характеристики дискретних випадкових величин
- •Теоретичні моменти
- •Закон великих чисел Нерівність Чебишева
- •Теорема Чебишева
- •Функції розподілу ймовірностей випадкових величин Інтегральна функція розподілу ймовірностей випадкової величини
- •Диференціальна функція розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини
- •Числові характеристики неперервних випадкових величин
- •Рівномірний розподіл
- •Нормальний розподіл
- •Показовий розподіл та його числові характеристики
- •Функція надійності
- •Розділ 3. Системи двох випадкових величин Закон розподілу двовимірної випадкової величини
- •Числові характеристики неперервної системи двох випадкових величин
- •Частина 2. Елементи математичної статистики Розділ 1. Вибірковий метод Статистичний розподіл вибірки
- •Емпірична функція розподілу
- •Полігон та гістограма а. Дискретний розподіл ознаки
- •Б. Неперервний розподіл ознаки
- •Розділ 2. Статистичні оцінки параметрів розподілу Точкові оцінки
- •Інтервальні оцінки
- •Методи розрахунку зведених характеристик вибірки Метод добутків обчислення вибіркових середньої та дисперсії Рівновіддалені варіанти
- •Асиметрія та ексцес емпіричного розподілу
- •Розділ 3. Елементи теорії кореляції Лінійна кореляція
- •Варіанти контрольної роботи Частина 1. Теорія ймовірностей
- •Частина 2. Математична статистика
- •Література
Функції розподілу ймовірностей випадкових величин Інтегральна функція розподілу ймовірностей випадкової величини
Інтегральною
функцією розподілу
називають функцію
,
що визначає для кожного значення
ймовірність того, що випадкова величина
прийме значення, що менше
,
тобто
Часто замість терміна «інтегральна функція» користуються терміном «функція розподілу».
Інтегральна функція має наступні властивості:
В л а с т и в і с т ь 1.
Значення
інтегральної функції належать відрізку
:
В л а с т и в і с т ь 2. Інтегральна функція є неспадна функція, тобто
Н а с л і д о к 1.
Ймовірність
того, що випадкова величина
прийме значення, взяте в інтервалі
,
дорівнює приросту інтегральної функції
на цьому інтервалі:
Н а с л і д о к 2.
Ймовірність
того, що неперервна випадкова величина
прийме одне певне значення, наприклад
,
дорівнює нулю:
В л а с т и в і с т ь 3. Якщо всі можливі значення випадкової величини належать інтервалу , то
В и с н о в о к. Справедливі наступні граничні співвідношення:
Диференціальна функція розподілу ймовірностей неперервної випадкової величини
Диференціальною функцією розподілу ймовірностей називають першу похідну від інтегральної функції:
Часто замість терміна «диференціальна функція» використовують термін «щільність ймовірності».
Ймовірність того, що неперервна випадкова величина прийме значення, що належить інтервалу , визначається рівністю
Знаючи диференціальну функцію, можна знайти інтегральну функцію за формулою
Диференціальна функція має наступні властивості:
В л а с т и в і с т ь 1. Диференціальна функція невід'ємна, тобто
В л а с т и в і с т ь 2.
Невласний
інтеграл від диференціальної функції
в межах від
до
дорівнює одиниці:
Зокрема, якщо всі можливі значення випадкової величини належать інтервалу , то
Числові характеристики неперервних випадкових величин
Математичне
сподівання неперервної випадкової
величини
,
можливі значення якої належать всій
осі
,
визначається рівністю
де
– диференціальна функція. Передбачається,
що інтеграл збігається абсолютно.
Зокрема, якщо всі можливі значення належать інтервалу , то
Усі властивості математичного сподівання, зазначені вище для дискретних величин, зберігаються і для неперервних величин.
Якщо
крива розподілу симетрична відносно
прямої
,
то
Модою
неперервної випадкової величини
називають те її можливе значення, якому
відповідає максимум диференціальної
функції.
Медіаною
неперервної випадкової величини
називають те її можливе значення, яке
визначається рівністю
Геометрично медіану можна витлумачити як точку, в якій ордината ділить навпіл площу, обмежену кривою розподілу.
Дисперсія неперервної випадкової величини , можливі значення якої належать , визначається рівністю
або рівносильною рівністю
Зокрема, якщо всі можливі значення належать інтервалу , то
або
Усі властивості дисперсії, зазначені вище для дискретних величин, зберігаються і для неперервних величин.
Середнє квадратичне відхилення неперервної випадкової величини визначається так само, як і для дискретної величини:
Початковий теоретичний момент порядку неперервної випадкової величини визначається рівністю
Центральний теоретичний момент порядку неперервної випадкової величини визначається рівністю
Зокрема, якщо всі можливі значення належать інтервалу , то
Очевидно,
що якщо
,
то
,
;
якщо
,
то
.
Центральні моменти виражаються через початкові моменти за формулами: