3. Прогрівання бетону інфрачервоними променями

У технології зимового бетонування все більш широке застосування зна­ходить інфрачервоний нагрів. В умовах будівельного майданчика переважають металеві і кварцові труб­часті електричні випромінювачі. Разом з тим є вдалі приклади застосування га­зових пальників інфрачервоного випромінювання, які відрізняються довговіч­ністю, високою щільністю і рівномірністю опромінювання, економічністю.

При інфрачервоному нагріві міцність нагрітого бетону наближається до міцності бетону нормального твердіння. Морозостійкість при обігріві не знижується, а усадка на 15-20% менша, ніж у бетону нормального твердіння. Набір міцності відбувається інтенсивно. Так, при +80°С — оптимальному зна­ченні температури для портландцементу — за 6 год вдається одержати 70% необхідної міцності.

При прогріванні інфрачервоними випромінювачами необхідно стежити за втратами вологи. У бетону, що втратив більше 35% вологи, надалі зростання міцності не спостерігається.

Джерелом інфрачервоних (теплових) променів служать ТЕНи потужністю 0,6-1,2 кВт з робочою напругою 127, 220 і 380 В, керамічні стрижньові випромінювачі діаметром 6-50 мм потужністю 1-10 кВт, кварцові трубчасті випромінювачі і інші засоби.

Для створення направленого потоку інфрачервоних променів застосовують відбивачі параболічного, сферичного або трапецеїдального типу. Інфрачервоні установки в комплекті з відбивачами і підтримуючими пристроями використовують для прогрівання конструкцій, що зводяться в ковзаючій опалубці, тонкостінних елементів стін, підготовки основи під підлоги, суцільних плитних конструкцій, стиків великопанельних будівель.

При обігріві щільних конструкцій використовують випромінювачі з відбивачами коробчастого типу (рис. 11.2 а), які або встановлюють на бетонну поверхню, або підвішують на відстані від неї. Щоб запобігти швидкому випаровуванню вологи, поверхню бетону покривають плівкою.

При зведенні стін в щитовій і об'ємно-переставній опалубці застосовують односторонній обігрів випромінювачами сферичного типу (рис. 11.2 б). Для забезпечення прогрівання всієї площини стіни відбивачі розташовують на різних рівнях на телескопічних стійках і на розрахунковій відстані від стіни.

При зведенні конструкцій в ковзаючій опалубці бетон, що виходить з опалубки, прогрівають двостороннім розташуванням інфрачервоних випромінювачів (рис. 11.2 в), їх підвішують до щитів опалубки або розміщують на підвісних опорах. Щоб виключити втрати теплоти, конструкції, що зводяться, ізолюють від навколишнього середовища брезентовим чохлом, який виконує роль тепляка.

Для прогрівання стиків збірних залізобетонних конструкцій великопанельних будівель застосовують різні типи нащілинників (рис. 11.2 г) у вигляді прямокутних коробів (при влаштування плоских стиків елементів) або сегментних (для стиків, розташованих під прямим кутом).

Рисунок 11.2 - Схеми інфрачервоних установок:

а — інфрачервоні випромінювачі з відбивачем коробчастого типу, б — сферичні випромінювачі, в — випромінювачі для прогрівання бетону стін, що зводяться в ковзаючій опалубці, г — випромінювачі нащілинники для прогрівання стиків великопанельних будівель; 1 — бетон, що прогрівається, 2 — інфрачервоні випромінювачі, 3 — відбивачі, 4 — телескопічні стійки, 5 — нащілинники; 6 — брезентовий чохол

Для кращого поглинання інфрачервоного випромінювання поверхню опалубки покривають чорним матовим лаком. Температура на поверхні бе­тону не повинна перевищувати +80-90°С.

Інфрачервоні установки розташовують на такій відстані один від одно­го, щоб прогрівалася вся поверхня бетону. Інфрачервоний обігрів забезпечує хорошу якість термообробки бетону за умови дотримання теплового режиму витримки бетону.