2.2. Особливості саморуйнівної поведінки при різних типах акцентуації характеру у підлітків

У підлітковому віці від типу акцентуації характеру значною мірою залежать особливості поведінки в самих різних умовах і під впливом різних обставин. Опираючись на знання цього типу, можна з вірогідністю прогнозувати поведінку в певних ситуаціях. У тому числі можна передбачити ті психогенні фактори, які скоріше за все здатні побудити до саморуйнівної поведінки, а також ті форми, в які це може вилитися.

Нижче приводиться таблиця, за допомогою якої можна побачити прояви суїцидальних тенденцій у тому чи іншому типі акцентуації характеру підлітка (за А. Е. Личко).

Тип акцентуації	Можливі с-уїцилальні прояви
Гіпертимний	Для гіпертимного типу акцентуації суб'єктивне тяжіння до аутодеструкції зовсім не характерно. Гіпертими не схильні ланосити собі збиток ні у фізичному, ні в соціально-психологічному стані. Суїцидальні спроби та думки не властиві.
Циклоїдний	Особливості саморуйнівної поведінки у підлітків циклоїдного типу акцентуації характеру залежать
	від фази. У гіпертимній фазі воно нічим не відрізняється від описаного раніше. В субдєпресивній фазі можлива суїцидальна поведінка. Суїцидальні дії звичайно здійснюються на висоті афекту, особливо коли зі всіх боків сиплються нарікання або трапляються великі невдачі, якшо публічно опиняється приниженим самолюбство. Все це наштовхує на думку про власне безвілля, неповноцінність, нікчемність.
Емоційно-лабільний	В емоційно-лабільних підлітків найбільш значні гострі афективні реакції інтропунітивного типу. Афективна суїцидальна поведінка відрізняється швидким прийняттям рішення і досить швидким (завжди в той же день) його виконанням. Головним мотивом є не стільки бажання померти, яке буває мимолітним та мало визначеним, скільки "щось зробити з собою". Можливість смерті, однак, допускається. Іншим фактором може бути бажання "забитися", відключитися від неприємностей та труднощів.
Сенситивний	Сенситивні підлітки страждають від почуття власної неповноцінності. Тому якщо вони стають предметом недоброзичливої уваги оточуючих, насмішок і підозр у поганих вчинках, якщо на їх репутацію падає "ганебна", з їх точки зору, тінь або вони зазнають несправедливих публічних обвинувачень, то це легко може зумовити розвиток реактивної депресії. Переживаннями, звичайно, з іншими не діляться. Поступово можуть визрівати серйозні суїцидальні наміри, а дії здійснюються несподівано для оточуючих.
Психастенічний	Психастенічна акцентуація взагалі не призводить до саморуйнівної поведінки.
Шизоїдний	Шизоїдні підлітки не схильні ні до суїцидальної поведінки, ні до нанесення собі фізичної шкідливості.
Епілептоїдний	Епілептоїдна акцентуація сама по собі передумовлює ризик саморуйнівної поведінки. Важкі дисфорії з дійсними суїцидальними вчинками більш характерні для епілептоїдних психопатій. При акцентуаціях зустрічається демонстративна суїцидальна поведінка: справжнього наміру померти немає, метою ставиться причинити образнику крайні
		неприємності або налякати кого-небудь, добиваючись чогось для себе. Однак демонстративні по замислу дії здійснюються на фоні сильного афекту, тому межа обережності може бути перейдена, і демонстративна по замислу дія може завершитися трагічним нещасним випадком. Афективні реакції частіше бувають агресивними (екстрапунітивними), але наодинці або у безвихідній ситуації агресія може обернутися на самого себе. Частіше за все наносять собі порізи -вигляд власної крові дає якесь полегшення.
[стероїдний і і		Істероїдна акцентуація характеру з властивою для неї демонстративністю і претензійністю цими ж якостями впливає і на саморуйнівну поведінку. Саме цьому типу акцентуації притаманні демонстративні суїцидальні дії. Ніякого навмисного бажання померти не буває. Таємно передбачаються всі міри, щоб цього не трапилося.
Нестійкий		При нестійкому типі акцентуації характеру навмисна саморуйнівна поведінка нехарактерна. Суїцидальні спроби являють собою казуїстичну рідкість. Стійка гедоністична установка в житті перешкоджає нанесенню собі якої-небудь фізичної шкоди.
Конформний		Саморуйнівна поведінка у представників даного типу можлива як співучасть у групових діях "своєї компанії". Діапазон вчинків досить великий - від випивок до вельми рідких сумісних сущидальних 1 дій.

Депресія: особливості протікання в підлітковому віці

Депресія, в основі якої лежить пригніченість усіх психічних і фізичних проявів людини, у підлітків має суттєві особливості, що відрізняють її від депресії в дорослих. Актуальність підліткових депресій полягає не тільки в їх збільшенні за останні роки, але й у тому, що "депресія може непомітно стояти за психопатоподібними порушеннями поведінки, штовхати до алкоголізації або вживання наркотичних засобів, за допомогою яких намагаються підняти настрій, подавити глибоко скриті обтяжливі переживання". Психологи виділяють декілька типів підліткової депресії.

Делінквентний варіант - це досить швидке порушення поведінки, яке дуже швидко розвивається, не властиве раніше цьому підлітку, яке виявляється в грубості та неслухняності старшим, особливо рідним та вчителям; у діях "всім наперекір", часто зі шкодою самому собі; у втраті інтересу до навчання, колишніх захоплень; у прояві прогулів, фактах уживання алкоголю, наркотичних засобів. При цьому в усіх поведінкових проявах спостерігається "наліт" відчаю: підліток, начебто спеціально»шукає приводів для покарань, щоб бути побитим. В афекті заявляє: "Нехай поб'ють". "Нехай покарають" та ін. Незвичність поведінки, як правило, помічається не стільки рідними та близькими, які приписують походження такої поведінки дурному впливу або віку, скільки вчителями, вихователями, міліцією. Грубість, неслухняність, агресія, озлобленість віддаляють підлітка від близьких, а це, у свою чергу, посилює почуття самотності, відірваності, неприкаяності і штовхає на агресивні, в тому числі аутоагресивні, вчинки. Такий стан, що зустрічається як прояв психогенної (реактивної) депресії при лабільній, шизоїдній, істероїдній, еліптоїдній акцентуаціях, може тривати до декількох тижнів і навіть місяців.

Іпохондричний варіант підліткової депресії характеризується сполученням незначних соматичних порушень з багатьма скаргами, що відображають цінність переживань. Виникає цей розлад часто як реактивна (психогенна) депресія на фоні астено-невротичної, конформної, лабільної, істероїдної та психастенічної акцентуацій характеру, а також при ендогенних захворюваннях, які протікають дуже в'яло.

Астеноапатичний варіант депресії в учнів звичайно починається з погіршення успішності в школі. Виникають погіршення уваги та осмислення навчального матеріалу, погіршуються запам'ятовуваність і відтворення вивченого. Підлітки спочатку намагаються виконати свою наростаючу психічну неспроможність вольовими, більш тривалими заняттями. Однак ці збільшення призводять до нарощування виснаженості, продуктивність навчальної роботи все більше падає. Погані результати в навчанні призводять підлітка у стан відчаю, який ще більше знижує рівень шкільної діяльності.

На підлітка, який змінився, звертають увагу і в родині. Знедавна активний, товариський підліток перетворюється на в'ялого, смутного та бездіяльного домосидня. Він сидить удома, практично нічим не займається, захоплень не шукає і задовольняється тими речами, які знаходяться поряд: пасивно, без усякого вибору дивиться телепередачі, слухає магнітофонні записи, читає книжки, що першими потрапили в руки. Втрачає цікавість до всіх колишніх захоплень. Стає пасивно покірним, до компанії його не тягне, тому що він стомлюється від тривалого спілкування з колиогніми товаришами.

Спить він довго, але сон його не освіжає, не відновлює. Розбитість, пригніченість, небажання чим-небудь зайнятися, неможливість зосередитися, побороти пасивний потік випадкових думок поєднуються з відчуттям нудьги, журби. На звинувачення з боку оточуючих у лінощах та неробстві реагує дратуванням, але сам не може дати оцінку свого стану. Докоряє собі за незібраність, постійні невдачі, хоча на словах усе це може заперечувати. Нерідко на фоні такого стану виникають думки про "небажання жити", про самогубство. Якщо ж обвинувачення з боку дорослих стають нестерпними, реакцією може стати спроба самогубства. Причини, що лежать в основі проявів такого типу депресії, різні, і тому кожний випадок подібного стану потребує психіатричної консультації.

Меланхолічна депресія проявляється у хворобливо пригніченому настрої, почутті безвихідної туги, малорухливості, застиглої скорботи, позі та міміці, тихому голосі, уповільненості лаконічних відповідей, застиглому, спрямованому в одну точку зорі. Ознаки депресії у дітей і підлітків

ДІТИ	ПІДЛІТКИ
Печальний настрій	Печальний настрій
Втрата властивої дітям енергії	Почуття нудьги
Зовнішній прояв печалі	Почуття стомленості
Порушення сну	Порушення сну
Соматичні скарги	Соматичні скарги
Зміна апетиту або ваги	Непосидливість, неспокій
Погіршення успішності	Фіксація уваги на дрібницях
Зниження інтересу до навчання	Надмірна емоційність
Страх невдачі	Замкненість
Почуття неповноцінності	Розсіяність уваги
Самообман - негативна самооцінка	Агресивність поведінки
Почуття "заслуженого знехтування"	Неслухняність
Низька фрустраційна толерантність	Схильність до бунту
Надмірна самокритичність	Зловживання алкоголем або наркотиками
Знижена соціалізація, замкненість	Погана успішність
Агресивна поведінка, відреагування в діях	Прогули в школі