- •Основи геофізики навчальний посібник Івано-Франківськ
- •2 Редукції та аномалії сили тяжіння
- •3 Густина гірських порід. Модель геологічного розрізу.
- •§3 Апаратура та методи вимірювання сили тяжіння
- •§ 4 Методика гравіметричних досліджень
- •Лекція 4
- •Тема 2.3 Інтерпретація даних гравірозвідки
- •Іі магнітна розвідка
- •§1 Магнітне поле Землі та його параметри
- •§ Методи вимірювання елементів геомагнітного поля
- •§3 Методика магніторозвідувальних робіт
- •§4. Інтерпретація даних магніторозвідки
- •Ііі електророзвідка
- •§1 Основні поняття та класифікація методів електророзвідки
- •§2 Коротка характеристика електромагнітних полів які використовуються
- •§3 Електророзвідувальна апаратура та обладнання
- •§ Методи постійних електричних полів
- •IV. Фізичні і геологічні основи сейсморозвідки
- •Пружні хвилі у шаруватому середовищі
- •1.2 Особливості розповсюдження хвиль у гірських породах.
- •4.2 Годографи пружних хвиль та їхні властивості
- •4.1. Поверхневі годографи пружних хвиль
- •2.2. Лінійні повздовжні годографи пружних хвиль.
- •V. Геофізичні дослідження свердловин
- •Геофізичніх методів дослідження свердловин
- •Умови проведення геофізичних досліджень в свердловинах
- •Геологічні ситуації
- •Технологічні умови
- •Класифікація методів гдс
- •Методи штучного електромагнітного поля:
- •Група а
- •Методи потенціалів власної поляризації гірських порід. Їх застосування у нафтових і газових свердловинах.
- •6.3 Методи позірного опору (по)
- •6.3.2. Зонди, що застосовуються для вимірювання позірного опору гірських порід.
- •Cтандартний електрокаротаж
- •Бокове електричне зондування (бкз, або без)
- •Метод мікрозондів
- •Похилометрія
- •Резистивіметрія
- •Методи опору екранованого заземлення (боковий каротаж бк)
2 Редукції та аномалії сили тяжіння
Щоб порівняти значення сили тяжіння, які були добуті під час спостереження, з нормальним полем, треба привести їх до рівня геоїда, зважаючи на те, що на невеликих територіях відмінність геоїда від еліпсоїда незначна. Це означає, що необхідно обчислити поправки за висоту точки спостереження над рівнем моря та густину проміжного шару.
Поправка
за висоту точки спостереження h
носить назву “поправка за вільне
повітря”, або редукція Фая (
).
Вона враховує зменшення сили тяжіння
з висотою, роблячи припущення, що між
точкою спостереження та рівнем моря
маси відсутні:
м/с2.
Поправка
за тяжіння проміжним шаром, розташованм
між поверхнею геоїда та точкою
спостереження, має назву редукції Буге
(
).
Проміжний шар у прямому наближенні
розглядають неначе це паралельна
частина. Її вплив вираховують за формулою
м/с2,
- густина проміжного шару (2,3103
або 2,67103
кг/см3).
Наближено
м/с2,
тобто через кожні 100 м проміжного шару
поправка становить близько 1010-5
м/с2.
Повна
редукція, або повна поправка Буге,
становить
м/с2.
Її широко використовують у районах з
рівнинним рельєфом.
Якщо
спостереження проводять у горах, то
вноситься поправка за рельєф місцевості,
або топографічна поправка (
).
Щоб врахувати її місцевість розбивають
на ряд секторів, по кожному з яких
обчислюється поправка. Поправка за
вплив рельєфу чисельно дорівнює сумі
поправок по кожному з секторів. Вона
завжди додатня та коректує редукцію
Буге.
Коли виконують гравіметричні вимірювання високої точності, тоді враховують також поправки за притягання Місяця та Сонця, яке деформує тверду оболонку Землі на 0,25 м. Вплив сонячно-місячного притягання враховують за спеціальними графіками.
Якщо
б земна кора була б однорідна за густиною,
то значення, отримані при спостереженні,
співпадали б з теоретичними. Проте,
земна кора на стільки неоднорідна, що
виникають аномалії
.
Залежно
від характеру поправок поділяють
аномалії Буге та аномалії у вільному
повітрі. Аномалії у вільному повітрі,
або ж аномалії Фая, найбільш широко
застосовують для геодезичних досліджень:
.
Розвідувальна геофізика вивчає аномалії
Буге:
або, враховуючи рельєф місцевості:
.
Гравітаційні аномалії винакають у випадках, якщо є диференціація гірських порід за густиною. Ступінь цієї відмінності визначає наскільки є можливим та ефективним застосування гравірозвідки для розв’язку геологічних задач. Різниця між густиною порід, які оточують тіло, і гутиною тіла або структури, що вивчаються називається надлишковою густиною.
Гравірозвідка
вивчає приріст сили тяжіння
.
Аномалії отримують після відоктремлення
від них нормального поля та редукцій.
Аномалії спостерігаються при гравіметричній
зйомці тоді, коли є зміни густини по
латералі, у горизонтальному напрямку.
Будь-які відхилення (дислокації) залягання горизонтально-шаруватого середовища, відносні зміщення блоків, інтрузій та солей, проявів метаморфізму та інші фактори призводять до зміни густини у горизонтальному напрямку та до виникнення аномалій сили тяжіння.
Інтенсивність гравітаційних аномалій залежить від перепадів густини на густинних границях, їхнього ступеня відхилення від горизонтального положення, розмірів та глибини розташування тіл що створюють аномалії.
