2.2. Конструкції і марки кабелів

Кабелі на напругу до 1 кВ випускаються чотирижильними; одна з жил, що має менший переріз, є нульовою. У чотирипровідних мережах із глухозаземленою нейтраллю можливе застосування трижильних кабелів з використанням алюмінієвої оболонки як нульового проводу.

Кабелі на напругу 6–10 кВ виготовляються трижильними із секторними жилами в паперовій, гумовій чи пластмасовій ізоляції. Простір між жилами залежно від виду ізоляції заповнюють джгутами з паперу, гуми або пряжі, просоченої антисептиком, полівінілхлоридом чи поліетиленом. Для вертикальних прокладок КЛ випускаються кабелі з мало просоченою (осушеною) ізоляцією чи з нестічним церезиновим просоченням (церезин – продукт переробки нафти і сланцевої олії).

Для прокладки КЛ напругою 20–35 кВ використовують трижильні кабелі з окремими свинцевими (окремо освинцьовані) чи алюмінієвими оболонками або з екранованими жилами. Наявність окремих свинцевих оболонок чи екранів у кожній жилі сприяє кращому використанню ізоляції кабелю, тому що при цьому електричне поле всередині кабелю має більш рівномірну структуру.

Д ля спорудження КЛ напругою 110–500 кВ застосовують маслонаповнені кабелі. Ці кабелі заповнюються малов’язкою очищеною олією під тиском до 1,6 МПа, залежно від чого розрізняють кабелі низького і високого тиску (рис. 6).

За конструкцією це можуть бути одножильні кабелі з центральним маслопровідним каналом або трижильні в сталевій трубі з олією. Для підтримки тиску олії використовують спеціальні пункти підживлення.

Маслонаповнені кабелі низького тиску мають найбільше поширення в мережах напругою 110 кВ. Це одножильні кабелі з центральним маслопровідним каналом. Основні елементи конструкції такого кабелю (рис. 6, б) такі: 1 – жила; 2 – маслопровідний канал; 3 – паперова ізоляція; 4 – свинцева оболонка; 5 – латунні стрічки; 6 – бітумні покриття; 7,8 – броня з круглих сталевих і мідних дротів; 9 – захисний покрив.

Для спорудження КЛ напругою 220–500 кВ використовують в основному маслонаповнені кабелі високого тиску. Такий кабель (рис. 6, а) складається з трьох однофазних кабелів 4, розташованих у сталевому трубопроводі 1, що заповнений олією під тиском 1,6 МПа. Свинцева оболонка на кабелі потрібна тільки на період його транспортування і збереження. Перед затягуванням кабелю в сталевий трубопровід її знімають. Для захисту ізоляції 3 від механічних пошкоджень під час протягання в трубопровід на кожен кабель поверх екрана 2 накладають два бронзові напівкруглі дроти 5. Підвищений тиск масла в трубі забезпечує добру електричну міцність кабелю, а великий діаметр труби дозволяє споруджувати лінію довжиною до 5 км із підживленням її тільки з одного пункту.

Крім зазначених конструкцій, на напруги 110–220 кВ застосовують одножильні маслонаповнені кабелі з пластмасовою ізоляцією.

Все ширше у вітчизняній і закордонній практиці застосовуються кабелі з ізоляцією зі штучних матеріалів. Так, у Франції і Німеччині кабелі із синтетичною ізоляцією в мережах до 1 кВ становлять більше 70%, у мережах 6 кВ – до 60%.

Крім удосконалювання конструкцій кабелів, ведуться роботи зі створення принципово нових конструкцій КЛ, що дозволяють , збільшити їхню пропускну здатність у порівнянні з існуючими у 4–10 разів. До них належать електропередачі в трубах зі стиснутим газом і кріогенні КЛ. У перших використовується однофазний елемент, що складається з двох концентричних металевих труб: внутрішня труба підтримується ізоляторами і служить струмопроводом, зовнішня є захисним кожухом.

Марки кабелів складаються з початкових букв слів, що характеризують їхню конструкцію.

Жили алюмінієвих кабелів позначаються буквою А, мідних – не мають позначення; оболонки кабелів – буквами: А – алюмінієва, С – свинцева, В – полівінілхлоридна, Н – гумова, найритова; П – поліетиленова; кабелі з окремо освинцьованими жилами – буквою О.

Позначення марок кабелів з різними броньованими захисними покривами відзначаються такими буквами: Б – сталеві стрічки, П – плоскі сталеві оцинковані дроти, К– такі ж дроти, але круглі.

Відсутність у конструкції кабелю броні і захисного шару відбивається в найменуванні марок буквою Г.

Букви наприкінці найменування марки кабелю позначають: Ш_В – кабель у полівінілхлоридному шлангу, Т – прокладається в трубопроводі, Н – з негорючим захисним покриттям.

Кабелі для вертикальних прокладок, що мають мало просочену ізоляцію, позначаються наприкінці марки буквою В, а кабелі з нестічною масою на основі церезину – буквою Ц на початку.

Маслонаповнені кабелі низького тиску маркіруються буквами МН на початку назви марки, кабелі високого тиску – буквами МВД.

Наприклад, марка кабелю АСБ означає – кабель з паперовою ізоляцією у свинцевій оболонці, з алюмінієвими жилами, броньованими сталевими стрічками, із захисним зовнішнім покривом; ЦСБ – те ж, але з мідними жилами і нестічним церезиновим просоченням; МВДТ – маслонаповнений, високого тиску, що прокладається в трубі; АВПБ – кабель з алюмінієвими жилами, ізольованими полівінілхлоридним пластиком, у поліетиленовій оболонці, броньований сталевими стрічками.

Після літерних позначень марки кабелю вказується число і переріз струмоведучих жил. Наприклад: АБ-3Х70 – кабель з паперовою ізоляцією, в алюмінієвій оболонці, із трьома мідними жилами перерізом по 70 мм², броньований сталевими стрічками, із захисним зовнішнім покривом; АБ-3Х70 + 1X25 – те ж, але чотирижильний кабель з перерізом фазних жил по 70 мм² і з перерізом нульової жили 25 мм².

ВИСНОВКИ.

1. Повітряною ЛЕП називається пристрій для передачі електроенергії по проводах, які розташовані на відкритому повітрі і прикріплені за допомогою ізоляторів і арматури до опор, кронштейнів чи стояків на інженерних спорудженнях. Основними елементами ПЛ є: проводи для передачі електроенергії, грозозахисні троси для захисту від атмосферних перенапруг (грозових розрядів), опори для підвішування проводів і тросів, ізолятори для ізоляції проводів від опори, лінійна арматура для кріплення проводів і тросів до ізоляторів і опор, а також для з'єднання проводів і тросів.

2. Кабельною називається лінія для передачі електроенергії чи її окремих імпульсів, що складається з одного чи декількох паралельних кабелів зі сполучними, стопорними і кінцевими муфтами і кріпильними деталями.

У порівнянні з повітряними КЛ набагато дорожчі і мають меншу пропускну здатність на одиницю перерізу (через температурні обмеження ізоляції). КЛ більш трудомісткі при спорудженні і ремонті, вимагають великих витрат матеріалів і більш високої кваліфікації обслуговуючого персоналу. До переваг КЛ можна віднести їхню несхильність до атмосферних впливів (грозових уражень, ожеледі), а також недоступність траси для сторонніх осіб.