1.2. Конструкції ліній різних напруг

Лінії напругою до 1 кВ. ПЛ напругою до 1 кВ виконують на дерев'яних і залізобетонних опорах, а також на дерев'яних із залізобетонними пасинками. З дерев'яних опор найбільш широкого поширення набули одностоякові типу «свічка» у вигляді окремого цілого стовпа чи стовпа з пасинком, а із залізобетонних опор – одностоякові з вібробетону з перерізом у вигляді квадрата, прямокутника чи двотавра. Фазні проводи розташовують на опорі в будь-якому порядку незалежно від району кліматичних умов, нульовий провід підвішують нижче від фазних проводів, а проводи зовнішнього освітлення розміщають над нульовим проводом.

На ПЛ напругою до 1 кВ можуть застосовуватися одно- і багатодротові проводи. При цьому за умовами механічної міцності мінімальні перерізи алюмінієвих проводів становлять 16 мм², сталеалюмінієвих – 10 мм², сталевих багатодротових – 25 мм², діаметр сталевих однодротових – 4 мм.

Проводи кріплять до опор через ізолятори – порцелянові чи скляні на штирях або гаках (до дерев'яних опор).

Лінії напругою 6–20 кВ. ПЛ напругою 6–20 кВ споруджують на одностоякових дерев'яних опорах із залізобетонними пасинкам і залізобетонних опорах з вібробетону (із квадратним, двотавровим чи прямокутним перерізом) або на центрифугованих опорах круглого перерізу. Проводи підвішують на опорах трикутником з відстанню між ними 0,8–1 м. На дерев'яних опорах ізолятори закріплюють на подовжених гаках, а на опорах із траверсами – за допомогою штирів. До залізобетонних опор проводу кріплять через штирьові ізолятори, що встановлені на горизонтальній металевій траверсі.

За умовами механічної міцності мінімальні перерізи алюмінієвих і сталевих проводів становлять 25 мм², сталеалюмінієвих– 16 мм².

Лінії напругою 35–220 кВ. ПЛ напругою 35–220 кВ споруджують на дерев'яних, залізобетонних і металевих опорах. Дерев'яні опори, тільки одноколові, можуть бути одностоякові з розташуванням проводів трикутником (для ПЛ напругою 35 кВ), або двостоякові з горизонтальним кріпленням проводів.

Залізобетонні одноколові проміжні опори виконують переважно одностояковими з металевими траверсами і розташуванням фаз трикутником. Для ПЛ напругою 220 кВ широко застосовують також портальні вільно стоячі опори з горизонтальним розташуванням проводів.

Залізобетонні двоколові опори споруджують одностояковими з металевими траверсами, тросостояком і розташуванням проводів у вигляді «бочки».

На ПЛ напругою 35–110 кВ, що споруджуються на одноколових одностоякових опорах, анкерно-кутові опори також виконують залізобетонними.

Ці опори складаються з конічного стояка і трьох пар відтяжок. На таких же ПЛ, що споруджуються на двоколових залізобетонних одностоякових опорах, і на ПЛ напругою 220 кВ анкерні опори застосовують тільки металеві.

Одноколові металеві опори для ПЛ напругою 35-220 кВ виконують одностояковими (з розташуванням фаз трикутником) чи типу «чарка» (з горизонтальним розташуванням проводів); на двоколових опорах для цих ПЛ проводи підвішують з розташуванням їх у вигляді зворотної «ялинки» або «бочки».

Проводи на ПЛ напругою 35–220 кВ кріплять через гірлянди підвісних ізоляторів і тільки на ПЛ напругою 35 кВ із проводами малих перерізів можуть бути використані штирьові ізолятори.

Лінії напругою 330-750 кВ. Характерною рисою ПЛ надвисоких напруг є розщеплення фаз. На рис. 4 схематично показані конструкції фаз ПЛ напругою 330, 500 і 750 кВ (фазу ПЛ напругою 750 кВ іноді розщеплюють на п'ять проводів).

О сновним типом опор на ПЛ напругою 330–500 кВ є портальні металеві чи залізобетонні опори. Залізобетонні проміжні опори виконують вільно стоячими з металевими траверсами і тросостояками.

На ПЛ напругою 500 кВ використовують анкерні – тристоякові опори з кріпленням проводів кожної фази до окремо розташованих стояків. Петлю проводу відводять за допомогою спеціальних гірлянд, що прикріплюють до консолі, встановленої вверху стояка.

На ПЛ напругою 750 кВ застосовують тільки металеві опори, тому що значні габарити цих ліній не дозволяють використовувати залізобетон.

Ізолятори призначені для кріплення проводів до опор і створення необхідного ізоляційного проміжку між проводом, що знаходиться під напругою, і опорою. Лінійні ізолятори виготовляють з порцеляни і скла. Кожен ізолятор складається з ізоляційного елемента і металевої арматури для кріплення проводів і тросів до ізоляторів, а ізоляторів – до опор.

До лінійної арматури відносяться такі елементи ПЛ: натяжні і підтримуючі затискачі; зчіпні деталі; з'єднувачі; дистанційні розпірки; гасителі вібрації; захисні кільця і роги.