1.3. Коливання напруги.

Якщо відхилення напруги створюються під впливом відносно повільних змін навантаження, що визначаються його графіком, то швидкі зміни навантаження створюють коливання напруги.

Коливання напруги визначаються за лінією, що огинає діючі або амплітудні значення напруги і характеризуються розмахами δU_t і частотою повторення змін напруги F_δUt або інтервалами між змінами напруги.

Приклад кривої, що огинає амплітудні значення напруги, виміряних дискретно на кожному півперіоді, наведений на рисунку 4.

Рис. 4 - Коливання напруги розмахом δU_t тривалістюΔt₁ і інтервалом між змінами t_i+2-t_i+1

Розмах зміни напруги оцінюється у відсотках на кожному півперіоді основної частоти як

де U_i і _Ui+1 - значення двох послідовних екстремумів напруги.

Ще однією характеристикою коливань напруги є доза флікера. Необхідність введення показника якості електроенергії, який характеризує коливання напруги, виникла в результаті виявлення дії цього явища на зір людини, що спричиняє фізіологічну втому від мерехтіння світлового потоку, створюваного джерелами світла.

Флікер має кумулятивну дію, ефект від якого тим більший, чим більший розмах коливань і частота їх повторення.

Процес зорового сприйняття флікера, що створюється коливаннями прямокутної форми, знаходиться в діапазоні частот 0<f<35 Гц і амплітудою 0<δ_Ut<10% номінальної напруги. Експериментально доведено, що найбільш подразлива дія флікера настає при f = 8.8 Гц, коли δ_Ut = 0.29 %

Причиною коливань напруги в електричних мережах є потужні ЕП, споживання активної і реактивної потужності яких носить різкозмінний характер (дугові сталеплавильні печі, рудно-термічні печі, електродвигуни великої потужності (зокрема, прокатних станів), індукційні печі, машини контактного зварювання, перетворювачі електролізних установок). Так, при роботі дугової печі ДСП-І00 на напрузі 35 кВ в період розплавлення розмахи δU_t в мережі досягають 4.3...8.2 % при cosφ=0.1…0.3. При цьому частота коливань напруги складає 8.3 Гц.

1.4. Несинусоїдність напруги.

Значну частку навантаження в електричній мережі становлять ЕП з нелінійною вольт-амперною характеристикою. Такі ЕП споживають струм, форма якого суттєво відрізняється від синусоїдної. Приклад спотворення синусоїдної форми кривої і її гармонічних складових наведений на рис. 5. Протікання несинусоїдного струму елементами електричної мережі створює в них спад напруги, що визначається кривою струму. Це і є причиною спотворення синусоїдної форми напруги в точці (вузлі) мережі.

Найбільш поширеними джерелами нелінійних спотворень є перетворювачі. Струм, споживаний перетворювачем, в першому наближенні має не синусоїдну, а трапецоїдну форму.

Цей несинусоїдний струм i(wt) як функція часу t змінюється періодично з частотою мережі f= 50 Гц, що відповідає його кутовій частоті =314 рад/с. Відповідно до відомих в математиці методів (розкладання Фур'є) несинусоїдний струм може розглядатися як сума синусоїдних струмів, кожний з яких має свою частоту, кратну основній. Ці складові називаються гармоніками. Тоді струм

де І_n - амплітуда гармоніки; n - кратність гармоніки відносно основної частоти або порядок гармоніки.

Рис. 5 - Спотворення синусоїдної форми кривої наруги гармоніки

а - гармонічний склад напруги (1, 3, 5-та гармоніки);

б – результуюча (спотворена) форма кривої

Ці струми, протікаючи елементами мережі (лінії, трансформатори), створюють на них спад напруги. В результаті напруга в точці приєднання перетворювача відрізняється від напруги джерела живлення. Причому ці спади напруги встановлюються для кожної гармоніки окремо так, що, підсумовуючись, вони зумовлюють несинусоїдність напруги у вказаній точці.

Для ілюстрації таке спотворення синусоїдної форми кривої показано на рис. 5. Результуюча крива напруги обумовлена наявністю в ній складових (гармонік) 1-го порядку u₍₁₎ (основна гармоніка частотою 50 Гц) і вищих порядків: 3-го - u₍₃₎ і 5-го - _u(5) , частота яких відповідно в 3 і 5разів більша за основну.

Оскільки основна частота (f=50 Гц) може змінюватися в певних межах, то і частота 1-ї гармоніки змінюється. Тому гармоніки характеризують не частотою, а порядком, який вказує їх кратність відносно основної частоти. Для оцінювання якості електроенергії за несинусоїдністю враховують весь ряд гармонік від 2-ї до N-1. Через різні властивості елементів мережі відносно гармонік і причин, що зумовлюють їх генерування, розрізняють непарні (5, 7, 11, ...), парні (2, 4, 8, 10, ...) і кратні трьом (3, 6, 9, ...) гармоніки.

Гармонічний склад кривої напруги характеризують коефіцієнтом n-ї гармонічної складової напруги Кu(n), %

,

деU(n) та U(1) - амплітуда n-ї та 1 -ї гармоніки, В.

В цілому несинусоїдність напруги характеризується коефіцієнтом спотворення синусоїдної форми кривої напруги K_U

Джерелами гармонічних спотворень в ЕЕС є не тільки перетворювачі, але і інші ЕП, що мають нелінійні характеристики: дугові сталеплавильні печі, статичні тиристорні компенсатори, трансформатори з нелінійними вольт-амперними характеристиками, індукційні печі, електричні машини, що живляться через вентильні перетворювачі, телевізійні приймачі, люмінесцентні та ртутні лампи.

Побутова техніка також є джерелом вищих гармонік, оскільки з метою автоматизації керування оснащена пристроями з нелінійними характеристиками. Так, в кольорових телевізорах використовуються транзисторні регулятори або інвертори з захистами від перенапруг і надструмів. Інші побутові прилади, радіоприймачі, стереосистеми, зарядні пристрої також генерують струми, що створюють гармоніки кратні трьом. Істотним джерелом таких гармонік є люмінесцентні лампи. При цьому гармоніки кратні трьом від різних джерел практично збігаються за фазою і додаються алгебраїчно, тобто їх взаємної компенсації природним шляхом не відбувається.

Розповсюдження гармонік струму мережею залежить від її параметрів і конфігурації. При розповсюдженні гармонік струму від їх джерела у напрямі мережі вищої напруги гармонічні спотворення напруги, звичайно, знижуються, тобто К_U і Кu(n) зменшуються. Рівень цих показників якості електроенергії мережах нижчої напруги, навпаки, вищий.