Змістовий модуль 1. ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ. ТИПИ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ РОБОТИ.

І. ВСТУП

Зміст, структура та завдання курсу, його значення в підготовці педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти.

ПОНЯТТЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Соціальні та економічні зміни в українському суспільстві у 90-і роки призвели до падіння народжуваності, а демографічна яма «сприяла» зменшенню кількості дитячих дошкільних закладів і поступовій депрофесіоналізації кадрів. Сьогодні брак дошкільних закладів для дітей породжує різні соціальні наслідки: негативні, а саме черги на влаштування у дитячий садочок і корупцію, яка супроводжує процес; зниження відповідальності персоналу за зміст та якість послуг, серед яких і страшні випадки отруєння та каліцтва дітей; соціальну занедбаність дітей, коли дитячий садочок є недоступним, а батьки не приділяють уваги розвитку своїх нащадків.

67,2% населення України проживає у сільські місцевості. І якщо у містах нові форми і зміст дошкільної освіти конкурують з тим, що може запропонувати традиційний дитячий садочок, (хоча вартість цих послуг не завжди доступна родинам із середнім рівнем забезпеченості), у селах ситуація драматичніша – фінансова неспроможність сільських громад утримувати дитячі садочки і «знелюднення» сіл залишають сільських дітей поза межами дошкільної освіти.

Позитивом «дефіциту» державних дитячих садочків є бурхливий розвиток приватних дитячих закладів та інших форм освіти дітей дошкільного віку. Педагоги з дошкільної освіти у приватних садках розробляють моделі дошкільного виховання, які більше відповідають викликам сучасного світу, та використовують методики, які мають світове визнання. Проте і тут існує невизначеність – чи не шкодить мода на ранній розвиток реальному фізичному та психічному здоров’ю дітей, оскільки відомою є печальна статистика із зростанням рівнів захворюваності дитячого населення України. Небезпечною ознакою є і те, що зростання ринку послуг освіти для дошкільнят та їхніх батьків і бюрократична тяганина, пов’язана з ліцензування цієї діяльності, супроводжується зростанням частки послуг з дошкільної освіти, які надаються напівлегально.

Держава не стоїть осторонь проблеми дошкільної освіти, робить певні кроки до змін, розробила Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, і в цьому є ознаки усвідомлення того, що здорові і освічені діти і є майбутнє України, її людський потенціал, в розвиток якого треба вкладати сьогодні, аби завтра збирати плоди.

Все наведене вище в загальних рисах окреслює проблему, на вирішення якої було спрямоване дослідження – відтворення об’єктивної картини сучасного стану української дошкільної освіти з точки зору її основних стейкхолдерів; визначення готовності системи до змін та розвитку, порівняння українського досвіду реформування дошкільної освіти із досвідом країн пострадянського кола.

Огляд стану дошкільної освіти в україні: основні аспекти

Формування світогляду кожного маленького українця починається з сім'ї та дитячого садочка. Саме там у дітей формуються перші світоглядні уявлення про навколишній світ, природу, суспільство, відбувається перший етап соціалізації майбутньої особистості, утворюються перші соціальні навички спілкування і взаємодії з оточуючим світом. Державна політика дошкільної освіти має враховувати значну роль та важливе значення дошкільної освіти та створювати відповідні умови для її розвитку відповідно до вимог розвитку людини нової інформаційної епохи. Сьогодні рівень дошкільної освіти перебуває на перехідному етапі старої системи світоглядних цінностей і формуванням нових освітніх підходів з орієнтацією на європейський освітній процес та поєднанням вітчизняних освітніх надбань.

Дошкільна освіта є самостійною системою, обов'язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад, метою якого є забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров'я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих.

1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1.1. Склад законодавства України про дошкільну освіту

Законодавство за визначенням є системним явищем, впорядкованою структурою нормативно-правових актів. У цьому контексті до системи законодавства з питань дошкільної освіти належать:

1. Конституція України, яка містить засадничі положення щодо гарантування права на освіту.

2. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в яких відображені засадничі норми міжнародного права щодо права на освіту та прав дитини.

3. Закони України, що регламентують різні аспекти дошкільної освіти. Серед них – базовий для освітньої галузі Закон України «Про освіту», а також спеціальний законодавчий акт – Закон України «Про дошкільну освіту», що визначає основні засади дошкільної освіти в Україні, систему дошкільних навчальних закладів та їх статус, принципи організації навчально-виховного процесу та статус його учасників, засади науково-методичного забезпечення дошкільної освіти, фінансово-господарської діяльності дошкільних навчальних закладів. Окремі аспекти діяльності системи дошкільної освіти врегульовано іншими законодавчими актами – Бюджетним кодексом України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо.

4. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, серед яких, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. №305 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад», від 05.10.2009 № 1124 «Про затвердження Положення про центр розвитку дитини», від 27.08.2010 р. №777 ««Про затвердження Положення про освітній округ», розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 1721-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року».

5. Накази центрального органу виконавчої влади у сфері освіти, яким є Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (МОНмолодьспорт), утворене 09.12.2010 р., а також накази галузевого центральних органів виконавчої влади (Міністерства освіти і науки, Міністерства освіти України) у попередніх періодах. До зазначеної групи актів належать, наприклад, наказ МОНмолодьспорту від 25.11.2011 № 1368 «Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад сімейного типу», наказ МОНмолодьспорту від 04.11.2011 р. № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів», наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2010 р. № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників».

Акти спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, прийняті у межах його повноважень, є обов'язковими для інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади, органів місцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

• забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

• забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;

• визначення змісту дошкільної освіти;

• визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень;

• визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту;

• створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.