Дайте морфологічну характеристику нематодам різних рядів.
1. Oxyurata.
2. Ascaridata.
3. Strоngylata.
4. Trichurata.
5. Rhabditata.
А. Передній кінець тіла довгий, ниткоподібний, задній - значно товщий, стравохід у вигляді тонкої трубки оточений стравохідними залозами, спікула одна або її взагалі немає, вульва відкривається в передній частині тіла.
Б. Ротовий отвір оточений трьома або шістьма губами, на задньому кінці стравоходу є кулясте розширення (бульбус) з жувальними пластинами, у самця одна або дві спікули, вульва відкривається в передній частині тіла;
В. стравохід має два розширення (передбульбус і бульбус).
Г. Ротовий отвір оточений трьома губами, стравохід циліндричний, на хвостовому кінці самця можуть бути невеликі крила та преанальні і постанальні присоски, спікули дві, рівні, вульва самки знаходиться в передній частині тіла.
Д. Ротова капсула добре розвинена, іноді озброєна ріжучими пластинками або зубами, характерною ознакою є наявність статевої кутикулярної бурси з ребрами у самців, дві однакові спікули, вульва відкривається в передній або середній частині тіла.
Вкажіть на характерні морфологічні особливості стронгілят жуйних.
1. Chabertia ovina.
2. Haemonchus contortus.
3. Nematodirа spathiger.
А. Головний кінець тонкий, два шийні сосочки, у рудиментарній ротовій капсулі міститься один хітиновий зуб. Самець завдовжки 18-23 мм, з сильно розвиненою хвостовою бурсою, двома спікулами і рульком; самка завдовжки 26-35 мм, вульва розміщена в задній третині тіла, прикрита клапанами.
Б. Ротова капсула невелика з одним зубом, головка капсули округлої форми.Самець завдовжки 8-9 мм, хвостова бурса має три лопаті. Хвостовий кінець самки тупий, з гострим шипом.
В. Тіло товсте, білуватого кольору, ротова капсула добре розвинена, напівкулястої форми, ротовий отвір оточений трикутними пелюстками. Самець розміром 12-15 мм, має хвостову бурсу з двома довгими спікулами. Самка завдовжки 17-20 мм, хвостовий кінець її закінчується гострим трикутником.
Яйця стронгілідного типу у гельмінтів:
1. трихурисів.
2. буностом
3. езофагостом.
4. гемонхів.
5. метастронгілюсів.
Вкажіть на локалізацію нематоди Haemonchus contortus в організмі жуйних тварин:
1. кон`юнктивальний мішок, під третьою повікою
2. тонкий відділ кишечнику.
3. товстий відділ кишечнику.
4. сичуг
5. бронхи, трахея
Найбільш характерні патолого-анатомічні зміни за езофагостомозу:
1. слизова оболонка товстих кишок гіперемійована і набрякла.
2. гіперемія, крововиливи в легенях.
3. слизова оболонка товстих кишок геморагічно запалена, всіяна численними вузликами.
4. білі плями на печінці.
5. слизова оболонка тонких кишок бліда, сірувато-білого кольору, потовщена, вкрита в’язким слизом, місцями некротизована.
Жуйні тварини заражаються збудниками диктіокаульозу через:
1. заковтування інвазійних яєць.
2. заковтування проміжних хазяїв.
3. заковтування інвазійних личинок.
4. перкутанно.
5. трансоваріальна.
Локалізація статевозрілих диктіокаул:
1. у дрібних бронхах і альвеолах.
2. у бронхах і трахеї.
3. у альвеолярних ходах, найдрібніших бронхіолах легень.
4. у печінці.
5. у тонкому відділі кишечника.
Локалізація нематоди Dictyocaulus viviparus в організмі телят:
1. кон’юнктивальному мішку та під третьою повікою.
2. тонкий відділ кишечнику.
3. товстий відділ кишечнику.
4. бронхи, трахея.
5. сичуг.
Зафарбовуються у світло-бузковий колір за додавання 0,1%-вого водного розчину метиленової сині личинки нематод:
А. Mullerius capillaris;
Б. Protostrongylus kochi;
В. Dictyocaulus filaria;
Г. Protostrongylus raillieti;
Д. Dictyocaulus viviparus.
Лабораторні методи діагностики, які застосовують за диктіокаульозу жуйних тварин:
А. дослідження фекалій методом флотації за Фюлеборном
Б. дослідження фекалій методом седиментації
В. дослідження фекалій методом Бермана
Г. дослідження крові, взятої з периферичних судин, методом розчавленої краплі
Лабораторні методи зажиттєвої діагностики диктіокаульозу:
1. гельмінтоларвоскопічний метод Бермана.
2. гельмінтоларвоскопічний метод Вайда.
3. комбінований метод Щербовича.
4. метод Фюллеборна.
5. метод послідовного промивання (метод осадження).
Дайте характеристику групам вогнищ метастронгільозів свиней за характером перебігу захворювання.
1. Перманентні.
2. Періодичні.
3. Латентні.
А. Свині хворіють тільки у дощові роки;
Б. Щорічно реєструють ензоотичні спалахи хвороби.
В. Метастронгільози клінічно не проявляються, але за копроскопічного обстеження свиней констатують слабку ступінь даної інвазії.
Дайте морфологічну характеристику збудникам метастронгільозів свиней.
1. Metastrongylus elongatus.
2. Metastrongylus рudendotectus.
3. Metastrongylus salmi.
А. Самець 14,5-19,25 мм завдовжки. Довжина спікул 1,31-1,65 мм, на дистальному кінці вони закінчуються подвійним якіроподібним гачком.
Рульок наявний. Довжина самок 21,5-40 мм. Клапан, на верхівці якого відкривається вульва, оточений кутикулярним розширенням.
Б. Самець 14-26 мм завдовжки. Статева бурса 0,328 мм завдовжки і 0,433 мм завширшки, має ребра. Спікули парні, довгі, ниткоподібні, 3,87-5,53 мм завдовжки, дистальний кінець їх закінчується одинарним гачком. Рульок відсутній. Самка 28-48,5 мм завдовжки. Хвостовий кінець тонкий, загострений. Вульва відкривається біля місця з`єднання клапану з тілом у глибині синусу, що утворений під вульварним клапаном біля його основи.
В. довжина самців 14-17 мм, максимальна ширина -0,270-0,324 мм. Довжина самок 39-40 мм, ширина - 0,414-0,432 мм. Відрізняються більш короткими спікулами (2,12-2,37 мм), які закінчуються одинарним гачком, мають рульок. Вульва у самок відкривається на шароподібному клапані.
Локалізація статевозрілих нематод Metastrongylus elongatus в організмі свиней:
1. Тонкий відділ кишечнику.
2. Товстий відділ кишечнику.
3. черевна, грудна порожнина, печінка.
4. бронхах і бронхіолах.
5. печінка.
Вкажіть на характерні морфологічні особливості збудників нематодозів свиней.
1. Trichuris suis.
2. Oesophagostomum dentatum.
А. Дрібні нематоди, головний кінець яких згорнутий у кільце, кутикула має дрібну поперечну і виражену поздовжню покресленість. Є невелика ротова капсула. Самець завдовжки 0,7-0,8 мм, хвостова бурса не розділена, спікули короткі, однакові, розщеплені на дві гілки, з яких одна гостра, а друга заокруглена. Самка 0,8-1 мм завдовжки, на вершині хвоста є три відростки.
Б. Порівняно великі нематоди веретеноподібної форми, рожево-білого кольору. Самці завдовжки 12-25 см, самки - 20-35 см. Ротовий отвір оточений трьома губами, озброєними зубчиками по краях. У самців є дві короткі (1,5-2 мм) однакові спікули.
В. Нематоди з тонким ниткоподібним кінцем і товстим хвостовим. Самець завдовжки 23-51 мм. Є одна спікула шаблеподібної форми, яку оточує спікулярна піхва, вкрита шипиками. Самки завдовжки від 39 до 53 мм. На межі переходу тонкого відділу у товстий відкривається вульва, стінка якої вкрита шипиками. Хвостовий кінець закінчується тупо.
Г. Дрібні, товсті нематоди білого кольору. Головний кінець оточений кутикулярною везикулою, яка відділяється на вентральному боці поперечною борозенкою, утворюючи так званий вентральний жолоб. Самці завдовжки 5,8-9,6 мм. На хвостовому кінці мають добре розвинену трилопатеву бурсу та дві однакові спікули. Самки завдовжки від 6,4 до 13,4 мм, хвостовий кінець витягнутий, шилоподібної форми.
Вкажіть на причини інвазування птахів гельмінтозами.
1. Syngamus trachea.
2. Polymorphus magnus.
3. Filicollis anatis.
4. Polymorphus minutus.
А. Заковтування рачків-бокоплавів, що містять інвазійну личинку – цистакант.
Б. Заковтування інвазійних яєць, личинок та резервуарних хазяїв.
В. Заковтування водяних осликів , що містять інвазійну личинку – акантелу.
Г. Заковтування рачків-бокоплавів, що містять інвазійну личинку – акантелу.
Д. Заковтування рачків-циклопів, що містять цистицеркоїди.
Вкажіть на локалізацію нематод в організмі жуйних.
1. Dictyocaulus viviparus. А. Кон`юнктивальний мішок, під третьою повікою.
2. Chabertia ovina. Б. Тонкий кишечник.
3. Haemonchus contortus. В. Бронхи, трахея.
4. Thelazia rhodesi. Г. Підшлункова залоза.
Д. Товстий кишечник.
Ж. Сичуг.
Дайте морфологічну характеристику збудникам телязіозів великої рогатої худоби.
1. Thelazia rhodesi.
2. Thelazia gulosa.
3. Thelazia skrjabini.
А. Кутикула гладенька; локалізується в кон`юнктивальному мішку та під третьою повікою.
Б. Кутикула поперечно покреслена; локалізується в кон`юнктивальному мішку та під третьою повікою.
В. Кутикула поперечно покреслена; локалізується в сльозних залозах.
Г. Кутикула гладенька, ротова капсула велика; локалізується в сльозних залозах.
Д. Кутикула гладенька, ротова капсула маленька; локалізується в сльозних залозах.
Проміжні хазяї телязій, це:
1. мухи-жигалки.
2. мухи-корівниці польові.
3. мухи-живородні польові
4. мухи-сибірські польові.
5. сірі мʼясні мухи.
6. кімнатні мухи.
Паразитує в органах зору тварин збудник гельмінтозу:
1. Thelazia rhodezi.
2. Trichuris vulpis.
3. Thysaniezia giardia.
4. Uncinaria stenocephala.
5. Thelazia gulosa.
6. Dyphyllobothrium latum.
Місце паразитування збудника телязіозу: