Морфологічний склад туші і гістологічне співвідношення тканин у найдовшому м'язу спинн 15-місячних бугайців (за даними Бадина), %

Показники	Червона степова порода	Помісі (шароле+червона степова)
Морфологічний склад туші: М'язи Жир Кістки Сухожилля Гістологічне співвідношення тканин у найдовшому м'язу спини: М'язова Жирова Сполучна	176 74,16 2,19 20,10 3,74 93,76 1,56 4,68	232,6 79,08 1,71 16,86 2,35 96,42 1,26 2,32

Н.Н.Бєлкіна [5] та інші розробили і запровадили у практику методику оцінки м'ясних якостей живих свиней і птиці за допомогою ультразвуку. Для цієї мети створений спеціальний прилад ТУК-2, який отримав широке розповсюдження.

Кров. Найважливішим об'єктом інтер'єрних досліджень є кров. Вона відіграє у життєдіяльності організму велику роль. Кров зв'язує всі тканини і органи переносить поживні речовини та кисень. Без неї не можна уявити собі обмін речовин. Основні показники, за якими ведеться вивчення властивостей крові: її загальна кількість, склад (кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, білка, його фракцій), резервна лужність, концентрація цукру, молочної кислоти, активності ферментів тощо.

У тілі тварин різних видів кількість крові неоднакова. Зокрема, у організмі коня її міститься 9,8% загальної живої маси, корови - 8,0, вівці — 8,1, свині - 4,6, кролика - 5,45, курки - 8,5%. Співвідношення загальної маси крові і маси тіла з віком майже не змінюється. Загальна маса крові у організмі включає кількість депонованої і циркулюючої крові. У кров'яному депо (печінка, селезінка, кістковий мозок) знаходиться 50% загальної маси формених елементів крові. Залежно від стану організму це співвідношення змінюється: якщо тварина знаходиться у стані спокою, депонованої крові більше, при фізіологічній активності збільшується кількість циркулюючої крові.

За даними Е.В.Богданова [8], між об'ємом циркулюючої крові і молочністю корів існує висока позитивна кореляція (r= 0,646±0,15), у місяці найвищої лактації кореляція зростає (r = 0,73±0,12).

Склад крові, вміст у ній формених елементів із віком тварин змінюються. У крові новонароджених тварин кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну найбільші, що є однією з найважливіших пристосувальних реакцій організму до внутрішньоутробного життя. З віком вміст гемоглобіну і еритроцитів зменшується. На склад крові також впливають стать тварини, умови годівлі і склад раціонів, фізіологічний стан (вагітність, період лактації) та ряд інших факторів. З віком у сироватці крові великої рогатої худоби збільшується кількість альбумінів. Аналогічна закономірність виявлена і у курей. Особливо сильно цей процес іде у період інтенсивної яйценосності.

Ряд досліджень присвячений визначенню зв'язку між складом крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, білків) і інтенсивність росту і розвитку тварин. Встановлена позитивна кореляція між окиснювальними властивостями крові і інтенсивністю росту молодняка. У швидкоростучих тварин, як правило, у крові більше еритроцитів, гемоглобіну, які покращують окиснювальні процеси. Е.В.Ейдригевич [61] прийшов до висновку, що зі збільшенням живої маси тварини у його крові зростає кількість еритроцитів та їх діаметр.

Виявлений взаємозв'язок гематологічних показників із типом конституції коня та його жвавістю. Коефіцієнт кореляції між вмістом гемоглобіну та жвавістю чистопородних коней, за даними Х.Ф.Кушнера [31], у 3-літніх жеребців склав r = 0,66б±0,14. Склад крові у коней змінюється залежно від стану організму.

Існує корелятивна залежність між функціональною активністю щитовидної залози і деякими біохімічними показниками крові у великої рогатої худоби. Вводячи у організм молодняка різного віку радіоактивний йод, І К.Меркур'єва та Е.М.Чшгікіна [36] виявили зв'язок між інтенсивністю функції щитовидної залози телиць і наступної жирномолочності корів. За даними А.Г.Рязанкіна [47], гормони, які надходять у кров і утворюють звязаний білками йод (ЗБЙ). Концентрація у крові йоду, зв'язаного з білком, відображала функціональну діяльність щитовидної залози. ЗБЙ є показником рівня надоїв і жирномолочності корів. Його більше у крові корів молочного напрямку, ніж у крові м'ясних порід. За концентрацією ЗБЙ у крові можна судити про жирномолочність первісток тощо. З підвищенням активності мішинидної залози збільшуються відносна інтенсивність газообміну, а також вміст у крові летких жирних кислот і фосфоліпідів.

Нанедені дані свідчать про те, що морфологічний і біохімічний склад крові може слугувати показником типу конституції тварини, функціонального стану організму, його можливостей у відношенні до тієї чи іншої продуктивності.